1. Используя учебник по истории России для 6 класса и материал параграфа,
определите черты сходства и различия в системе образования в XV, XVI
и XVII вв.
2. Используя дополнительную литературу и Интернет, выясните, на каком языке
было написано большинство книг в Европе до XVII в. с чем это было свя-
зано?
3. Используя Интернет и учебник по всеобщей истории, сравните перечисленные
в тексте параграфа образцы русской архитектуры XVII в. с западноевропейскими
архитектурными памятниками этого же периода.
4. Перечислите наиболее известные работы европейских мастеров эпохи Воз-
рождения — Леонардо да Винчи и Микеланджело. Назовите произведения, соз-
данные русскими живописцами — их современниками.
5. С дополнительной литературы и Интернета выясните, какие евро-
пейские государства считались лидерами в области развития живописи в XVII в.
Как вы можете это объяснить?
Перетворення у галузі культури
Петро I змінив початок літочислення з так званої візантійської ери («від створення Адама») на «від Різдва Христова». 7208 рік за візантійською ерою став 1700 роком від Різдва Христова, а Новий рік став відзначатись 1 січня. . Також було введено одноманітне застосування юліанського календаря.
Стали з’являтись світські навчальні заклади, засновано першу російську газету , з’являються перші переклади книжок російською.
У 1724 році Петро затвердив статут Академії наук (відкрилась 1725 року після його смерті).
У країнах Латинської Америки після Другої світової війни відбулися значні зрушення. Це пояснюється тим, що країни Латинської Америки значно раніше отримали незалежність. Їм на шляху модернізації не доводилось переживати цивілізаційного шоку, як це було в країнах Африки та Азії, вони були частиною західної, європейської за походженням, цивілізації.
Коріня латиноамериканської відсталості крилось в існуванні великих земельних володінь – латифундій. Це призводило до безземелля селян, низького рівня життя, аграрного перенаселення і безробіття, низької продуктивності праці, примітивних технологій і, відповідно, до соціальної напруги. Таке суспільство не могло бути демократичним, воно трималось на насильстви
Напередодні Другої світової війни почався занепад латифундій. Після завершення війни цей процес посилився. Тривала боротьба селян примушувала уряди проводити аграрні реформи. Всі вони незалежно від масштабів підривали позиції латифундистів. Найбільшого удару завдали латифундіям зростання промисловості, формування національного капіталу і, відповідно, нової економічної еліти, для якої латифундії були уособленням старих порядків. Демографічний вибух зумовив масову урбанізацію і перенесення центру політичного життя із сільської місцевості у місто.