1. Хто підписав радянсько-німецький пакт про ненапад?
2. Коли розпочалася Друга світова війна?
3. Чи правильно те, що з підписанням «Договору про дружбу та державний кордон» СРСР і Німеччина остаточно поділили сфери впливу в Європі?
4. До складу яких країн входили українські землі напередодні Другої світової війни?
5. По якій лінії мала проходити межа сфери інтересів Німеччини та СРСР за «пактом Молотова – Ріббентропа»?
6. Дайте визначення понять «радянізація», «депортація».
7. У які регіони виселялося населення Західної України під час насильницької депортації у 1940 р.?
8. Визначте хронологічну послідовність подій:
– підписання «Договору про дружбу та державний кордон»
– початок Другої світової війни;
– підписання «пакту Молотова – Ріббентропа».
9. Покажіть на карті, яких політичних і адміністративно-територіальних змін зазнали українські землі протягом 1939-1940 рр.
10. У чому полягає суперечливість характеру радянізації на землях Західної України, Північної Буковини та Бессарабії?
11. Що спільного, а що відмінного було при встановленні радянської влади в Східній Галичині та Північній Буковині і Бессарабії?
12. Події 1939-1940 рр. на українських землях історики тлумачать як «анексію»,«возз'єднання», «включення до складу СРСР». Який вислів Ви вважаєте правильним? Свою точку зору обґрунтуйте.
13. Деякі історики вважають, що, підписавши пакт з Німеччиною та взявши участь в розподілі Польщі, СРСР сприяв розв'язанню Другої світової війни. Чи згодні Ви з такою точкою зору?
14. Які заходи радянської влади, на Вашу думку, мали наразитися на найактивніший опір з боку західноукраїнського населення? Чому?
15. Швейцарському історику В.Хоферу належать слова: «Сталося виняткове явище – договір уклали між собою антифашист №1 Сталін і анти більшовик №1 Гітлер. При цьому кожен з них зрадив свою ідеологію: Сталін зрадив світовий комуністичний рух.., а Гітлер поводився так, нібито відмовився від планів щодо завоювання життєвого на Сході». Як Ви розумієте вислів швейцарського історика? Чи згодні Ви з його думкою?
Ғылыми-техникалық революция (ҒТР) деп атаған құбылыс ғылымды қоғамдық өндірістің жетекші даму факторына айналдыру негізінде өндіргіштік күштердің түбегейлі, сапалы қайта құру болып табылады. Ол адамзат тарихында ғылым мен техника пайда болғаннан бері өндіргіш күштерді ұдайы жетілдіруге себепші болған ғылыми-техникалық революция дегеніміз- белгілі бір уақыт аралығында дамудың жаңа сатысына көтерілуге себепші болған сапалық өзгерістердің жедел қарқынмен жүруі. Дүниежүзі аймақтары мен елдердің ҒТР дамуы түрліше деңгейде өтуде. Жоғары дамыған елдерде XX ғасырдың 80-90 жылдардан бастап ҒТР-дің дәстүрлі үлгісінен басқа қазіргі заман тармағы дүниеге келді. Дәстүрлі ҒТР өндіріс пен адамзаттың жаңа тауарларға, технологиялар мен қызмет түрлеріне деген сұранысын қамтамасыз етеді. Жаңа үлгінің басты мақсаты дәстүрлі ҒТР-дің дәстүрлі үлгісінен басқа қазіргі заманғы тармағы дүниеге келді. Дәстүрлі ҒТР өндіріс пен адамзаттың жаңа тауарларға, технология мен қызмет түрлеріне деген сұраныс қамтамасы етеді. Жаңа үлгінің басты мақсаты дәстүрлі ҒТР-дің адамның өмір сүру ортасы мен денсаулығына тигізетін кері әсерінің орнын толтыру немесе жою болып табылады. Адам өмірін қорғауға бағытталған бұл шаралар өте мол қаржыны қажет өте мол қаржыны қажет еткендіктен, таралу ауқымы бірнеше елдің аумағынан аспай отыр.
В течение первой половины XIX в. в состав России были включены
Финляндия (1809),
Царство Польское (1815),
Бессарабия (1812),
почти все Закавказье (1801-1829),
Черноморское побережье Кавказа (от устья реки Кубани до Поти — 1829).
В 60-х гг. за Россией был закреплен Уссурийский край (Приморье) , завершился процесс вхождения в состав России большей части казахских земель, начавшийся еще в 30-е гг. XVIII в.
К 1864 г. были окончательно завоеваны горные районы Северного Кавказа.
В середине 70-х — начале 80-х гг. в состав территории Российской империи вошла значительная часть Средней Азии, а над остальной ее территорией был установлен протекторат.
В 1875 г. Япония признала права России на остров Сахалин, а к Японии отошли Курильские острова.
В 1878 г. к России были присоединены небольшие земли в Закавказье.
Единственной территориальной потерей России стала продажа США в 1867 г. Аляски вместе с Алеутскими островами (1,5 млн км2), в результате чего она «ушла» с американского континента.
В XIX в. завершился процесс формирования территории Российской империи и было достигнуто геополитическое равновесие ее границ.
К концу XIX в. ее территория составляла 22,4 млн км2
Выпиши главную для тебя мысль,что ты считаешь важнее в этом,то и выпиши)