1. Что стало результатом Куликовской битвы
1. усиление авторитета московского князя
2. союз Москвы и Литвы против Орды
3. падение ордынского ига
4. усиление в Орде власти Мамая
2. Что было одной из причин успешности набега хана Тохтамыша на Москву в1382 г
1. совместные действия хана Тохтамыша и Мамая
2. истощение военных сил Москвы в результате Куликовской битвы
3. восстание в Москве против власти Дмитрия Донского
4. отсутствие у Москвы каменных укреплений
3. Какой из центров русских земель не пострадал в результате Батыева нашествия
1. Киев 2. Владимир 3. Новгород 4. Рязань
4. Какое из событий произошло позже других
1. походы князя Олега в Византию
2. крещение Руси
3. призвание варягов
4. поход Олега в Киев
5. Первые русские князья причисленные к лику святых
1. Владимир и Ярослав 3. Святополк и Мстислав
2. Олег и Игорь 4. Борис и Глеб
6. . Кто из названных правителей княжил позже других
1. Ольга 2. Игорь 3. Ярослав 4. Святослав
7. Последним князем единого Древнерусского государства был
1. Ярослав Мудрый 3. Владимир Мономах
2. Изяслав 4. Мстислав
8. В битве на Неве в 1240 г. русские войска нанесли поражение
1. немцам 2. шведам 3. литовцам 4. датчанам
9. Дань, выплачиваемую русскими князьями ханам Золотой Орды, называли
1. оброком 2. полюдьем 3. ярлыком 4. выходом
10. Первая крупная победа над монголо-татарами связана с именем
1. Дмитрия Донского 3. Ярослава Мудрого
2. Александра Невского 4. Ивана Грозного
11. Верховная власть в Новгороде принадлежала
1. князю 2. вече 3. Боярской думе 4. архиепископу
12. Князь Владимир Мономах принял участие в
1. Любеческом съезде 3. походе на Царьград
2. крещении Руси 4. походе на печенегов
13. «Стояние на р. Угре» произошло в
1. 1472 г. 2. 1478 г. 3. 1480 г. 4. 1481 г.
14. Одним из итогов правления Ивана 3 было
1. завоевание выхода к Балтийскому морю
2. покорение Западной Сибири
3. присоединение Новгорода к Москве
4. присоединение Казанского ханства
15. Ледовое побоище произошло на озере
1. Ладожском 2. Онежском 3. Ильменском 4. Чудском
16. Какое событие произошло позже других
1. захват Батыем Рязани 3. Невская битва
2. Куликовская битва 4. Ледовое побоище
17. Крещение Руси произошло в
1. 9 в. 2. 10 в. 3. 11 в. 4. 12 в.
18. Расположите в хронологическом порядке правление князей
1. Владимир Мономах 3. Игорь
2. Святослав 4. Ярослав Мудрый
ответ:
19. Какие два положения относятся к причинам крещения Руси
1. укрепление государственной власти
2. необходимость борьбы с печенегами
3. принятие «Русской правды»
4. восстание древлян
5. объединение восточнославянских племён
ответ:
20. Соотнесите имена князей и их деятельность
А. Святослав 1. призван ильменскими славянами княжить в Новгороде в 862 г.
Б. Рюрик 2. расцвет Древнерусского государства
В. Ярослав 3. Князь-воин, великий полководец
А Б В
21. Укажите события в хронологической последовательности
1. Куликовская битва 3. Русская правда
2. Невская битва 4. «стояние на р. Угре»
ответ:
22. Когда он вырос и возхмужал, стал он собирать многих воинов храбрых, и легко ходил
в походах, и много воевал. Не имел он ни шатра, но спал, постилая потник с седлом в
головах, - такими же были и все прочие воины. И посылал в иные земли со словами:
«Хочу на вас идти».
1. Святослав 3. Олег
2. Игорь 4. Владимир Мономах
23. Расположите в хронологическом порядке события
1. нападение на Русь хана Тохтамыша
2. вторжение на Русь Мамая
3. нападение хана Ахмата
4. поход хана Батыя
ответ:
24. Установите соответствие между событиями и датами
А. битва на р. Калке 1. 1380 г.
Б. Ледовое побоище 2. 1242 г.
В. Куликовская битва 3. 1237 г.
4. 1223 г.
А Б В
ответ:
школьные знания.com
какой у тебя вопрос?
1
5 - 9 классы 8
чем отличался парламент от генеральных штатов по своему устройству и по своим правам? в чем они сходны между собой?
попроси больше объяснений следить отметить нарушение vasilisa12345 10.03.2012
ответ
проверено экспертом
1) ну то что в парламент-2-х палатный,генеральные штаты-3-х палатный.
2) в парламент в в верхнюю палату приглашались королем бароны, а в нижнюю-избирались по 2 депутата от крупных городов и графств.в штатах-представители палат не избирались,а приглашались королем.
3) генеральные штаты,в отличие от парламента-не стали постоянно действующим органом, созывались королем в тех случаях,когда ему требовалось заручиться поддержкой основных сословий.и ещё роль сословий.в -ограниченная(конституционная)монархия.
ответ:
прийшовши до влади, скоропадський видав свій маніфест, в якому проголошувались: 1) розпуск центральної ради і земельних комітетів; 2) відновлення приватної власності; 3) замість унр оголошувалася українська держава з гетьманом на чолі, який до скликання парламенту зосередив у своїх руках всю законодавчу, виконавчу і судову владу.
внутрішня політика гетьманського уряду мала неоднозначні наслідки.
з одного боку сучасники п. скоропадського та історики констатують факт певного економічного піднесення україни за часів гетьманату. сприяли цьому відновлення приватної власності, підтримка вільного підприємництва, вагомий вплив промислових та торгівельних кіл на економічну політику держави, широкий збут товарів до австро-угорщини та німеччини. це був період налагодження грошового обігу, вдосконалення грошової системи, створення державного бюджету, відкриття кількох банків, заснування нових акціонерних компаній, промислових підприємств та бірж. було відновлено залізничний рух, реорганізовано флот.
найуспішнішим напрямком внутрішньої політики гетьмана стала національно - культурна політика. значними були успіхи в галузі освіти і культури. проходила українізація державного апарату, відкрито близько 150 українських гімназій, 2 українські університети (в києві та кам’янці); було засновано державний український архів, українську національну бібліотеку, 24 листопада 1918 р. відкрито українську академію наук; відбувалася організація великих культурних закладів: національного музею, національного театру, національної бібліотеки, державного симфонічного оркестру тощо.
важливим зрушенням у духовній сфері стало утворення влітку 1918 р. української автокефальної церкви на чолі з митрополитом в. липківським.
з іншого боку суттєві невдачі гетьманського кабінеру були пов’язані з нерозумінням та неприйняттям змін, що вже склалися у свідомості населення україни в ході революції та певних чинників окупаційного становища.
основною опорою гетьманського режиму були поміщики, буржуазія та старе чиновництво, значною мірою зрусифіковані, яких насамперед цікавили стабільність та звичні норми життя. до національної ідеї вони ставилися байдуже, тобто гетьманат мав вузьку соціальну базу. однобічна орієнтація на імущі класи, потреба задовольнити апетити австро - німецьких окупантів зумовили таку соціально - економічну політику гетьманського уряду, яка вела не до об’єднання суспільства, а до поглиблення розколу.
в аграрній сфері було проголошено максимум землеволодіння в 25 га, але насправді відбувалося повернення поміщицького землеволодіння, відшкодування завданої селянами шкоди, а для цього введення в села військових команд.
у промисловому секторі економіки було скасоване робітниче законодавство, 8-годинний робочий день, ліквідовувався робітничий контроль; встановлювався 12-годинний робочий день, поновлювалися в правах власники заводів, фабрик, рудників та шахт; заборонялися страйки, застосовувався локаут. як результат – у липні-серпні 1918 р. піднімається антигетьманська хвиля страйкового руху (припинили роботу майже 200 тис. залізничників).
нарешті пропоміщицька політика призвела до того, що боротьба з повстаннями на селі стала постійною проблемою гетьманського уряду. влітку 1918 р. на київщині, чернігівщині та катеринославщині активізується селянська боротьба проти окупантів та гетьманщини. повстанські загони налічували понад 40 тис. осіб.
важливим фактором тогочасного становища україни було те, що справжніми господарями в україні стали не гетьман і його уряд, а окупаційна німецька військова адміністрація. вона прагнула перетворитиукраїну на маріонеткову державу для вивозу (в економічній сфері) продовольства і сировини. в політичній сфері україна була потрібна німеччині як противага більшовицькій росії та слухняний суб’єкт міжнародного права. німецька сторона не допустила формування дієздатної української армії: із запланованого 300-тис. війська (8 армійських корпусів і 4 кавалерійські дивізії) вдалося зібрати лише 65 тисяч.
объяснение: