1. чем отличалась система римом эпохи республики от эпохи царей? как вы оцениваете эти изменения и почему? оформите ответ в виде таблицы. период республики царский период 2. в наши дни республикой называют государство, главу которого выбирают на определенный срок. какое древнее государство (кроме рима) можно назвать республикой? обоснуйте свою мысль.
1. Выросли показатели среднего роста промышленности и сельскохозяйственного производства. В 1966-1970 гг. народнохозяйственный комплекс достиг наивысших индексов роста со времен введения плановой экономики. За 1965-1985 гг. Республика превратилась в один из крупнейших, промышленных регионов СССР. К началу девятой пятилетки промышленность занимала ведущее место в экономике республики. В структуре валового общественного продукта в 1970 г. ее удельный вес составлял 48 %. На ее долю приходилось 39,8 % основных производственных фондов народного хозяйства, на обслуживании которых было занято 1052 тыс. человек, или 22,4% всех рабочих республики.
2.Преимущественное развитие получили топливно- энергетический комплекс, цветная и черная метеллургия, химическая и нефтехимическая отрасли.
3. И хотя в 70-е годы XX века еще не раз предпринимались попытки улучшить механизм хозяйствования, планирования и стимулирования, должного эффекта это не принесло. В нарастании кризисных явлений в 70- 80 гг. виновата прежде всего командно-административная система. Неэкономические методы управления отчуждали труженников от производства, создавали бесхозяйственность и несамостоятельность.
А́встро-Уго́рщина — у 1867—1918 роках дуалістична монархія та велика держава в Центральній Європі[1][2]. Федерація Австрійської імперії та Угорського королівства. Займала терени сучасної Австрії та Угорщини, а також Чехії, Словаччини, Хорватії, Словенії, Чорногорії, частини Італії, Польщі, Румунії, Сербії, України. Очолювалася імператорами з австрійського дому Габсбургів — Францом-Йосифом (1867—1916) і Карлом I (1916—1918). Заснована після компромісної угоди між Австрією і Угорщиною. Столиця — Відень. Офіційною мовою була німецька та угорська[3] також у різних частин імперії хорватська (Хорватія і Славонія) та польська (Галіція та Лодомерія). Панівна конфесія — католицизм. Була населена різними народами, провідну роль серед яких відігравали австрійські німці та угорці. Існування імперії супроводжувалося потужними національно-визвольними рухами. Австро-Угорщина була багатонаціональною державою і однією з головних держав Європи того часу. Австро-Угорщина була географічно другою за величиною країною в Європі після Російської імперії - 621 538 км2 (239,977 кв. миль)[4] і третя за чисельністю населення (після Росії та Німецької імперії). Імперія створила четверту за величиною машинобудівну галузь у світі після Сполучених Штатів, Німеччини та Великої Британії[5]. Австро-Угорщина також стала третім за величиною виробником і експортером побутових електроприладів, промислових електроприладів і обладнання для вироблення електроенергії для електростанцій після Сполучених Штатів і Німецької імперії[6][7]. У 1918 році внаслідок поразки у Першій світовій війні розпалась на ряд незалежних держав.