В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия
karinatom9
karinatom9
24.08.2022 00:14 •  История

1. Ашық тест тапсырмалары 1.1. Монғол ақсүйектерінің құрылтайы ___
жылы көктемде болып, онда
Темучинді барлық монғолдардың әміршісі етіп жариялады.
1.2. Шыңғысханның нақыл сөздерінен, әскери және азаматтық заңдардан
« __» құралды.
1.3. Монғолдар басып алған жерлерде ұзақ уақыт үстемдік ету себептерінің бірі
___ қысымшылық жасамады.
1.4. Қазақстан аумағы ___
үлкен ұлдарының ұлыстары құрамына енді.
Ертістен батыста
дейінгі жер ___
___ ұлысы үлесіне енді.
1.5. Оңтүстік пен Оңтүстік-шығыс Қазақстан және бүкіл Орталық Азия
ұлысына, Жетісудың солтүстік-шығыс бөлігі
ұлысына өтті.​

Показать ответ
Ответ:
T1shka136
T1shka136
19.09.2022 04:25

ответ:

борьба кыргызов за господство в центральной азии.

объяснение:

в начале i века до н. э. древние кыргызы имели особый статус подвластного хуннам пограничного северо-западного удела, наместником, назначаемым шаньюем хунну. в середине i века до н. э. древние кыргызы отделились от хунну и создали свое независимое государство, которое просуществовало до 49 года до н. э.

в первой половине i тыс. н. э. в ходе войн с хуннами и жужанями древние кыргызы вошли в состав племен динлинов. в vi веке многие древние кыргызы из восточного туркестана переселились на енисей. после разгрома уйгурского каганата в 840 году енисейские кыргызы продвинулись в район восточного тянь-шаня.

в vi веке в южной сибири сложилось государство енисейских кыргызов - одно из первых государственных образований саяно-алтая. основную территорию расселения енисейских кыргызов составила минусинская котловина в бассейне енисея.

в 691-716 годах восточно тюркский каганат достиг своего расцвета. в этой связи тюркская правящая верхушка предпринимает попытку воссоздания государства своих первопредков -каганов бумына и истеми. серьёзным препятствием на их пути стала антитюркская коалиция, созданная государством кыргыз к 709 году. в неё вошли тюргешский и кыргызский каганаты, танское государство.

после падения в 744-745 годах восточно-тюркского каганата возникла новая держава кочевников -уйгурский каганат (745-840), соперничавший с кыргызским каганатом. в 758 году уйгуры завоевали государство кыргыз.

в 818 году ажо кыргызов объявил себя каганом. это означало войну, ибо в центральной азии не было места двум каганам. так началась война, которая велась в течение 20 лет.

вскоре кыргызский ажо достиг ставки уйгурского кагана, который погиб в бою. остатки уйгуров, спасаясь от истребления, бежали в китай, забайкалье, восточный туркестан. в 840 году уйгурский каганат пал.

0,0(0 оценок)
Ответ:
sofi0908
sofi0908
03.06.2022 07:38

ответ

ответ дан

pvp86

Вибух ненависті по відношенню до іноземців підспудно визрівав віддавна. Невдоволення «заморськими дияволами», «іноземними варварами» ставало дуже широким, причому виявлялося воно перш за все на місцевому рівні, головним чином у антимісіонерских виступах.  Місіонери активно діяли в Китаї; саме вони перш за все контактували з китайським селянством.  Природно, що вони першими відчули на собі міць традиційної структури і силу опору Китаю усього далекого, що як раз і уособлювали в кінці XIX ст.  місіонери.  З літа 1898 р. і особливо після провалу реформ антимісіонерский рух все наростало і в ряді місць починало приймати організовані форми.  Під гаслом «Підтримаємо Цин, знищимо іноземців!» Повстанці в різних провінціях країни руйнували християнські церкви і будинки місіонерів, переслідували прийняли християнство китайців (їх було дуже небагато), а заодно громили крамниці іноземних торговців, приміщення іноземних консульств в торгових центрах.  Відкрита підтримка державами курсу на реформа розставила все на свої місця.  Країна після ста днів реформ виявилася напередодні потужного народного вибуху, вибуху люті, спрямованого проти господарювали в країні іноземців, проти вторгся в Китай колоніального капіталу, проти всіх тих нових порядків, які протистояли старому, звичному, нормативного, що спирався на потужні пласти тисячоліть, на пофарбований в конфуціанські і даоської-буддійські тону цивілізаційний фундамент.  Відчуваючи підтримку населення, уряд Китаю в конце1898 р. стало на більш жорсткі позиції по відношенню до іноземців, відмовляючи їм у проханні про концесії або оренди територій.  Обстановка в Пекіні ставала все більш напруженою.  Іноземні місії ввели в місто збройні загони для своєї охорони.  У Пекіні і по всій країні поширилися чутки про майбутню розправу з іноземцями, а також листівки, в яких висміювалися європейці, особливо місіонери.  Очолив антііностранное рух товариство «іхетуанів» («Загони справедливості і миру»), доктринальна основа якого сходила до даоської-буддійської віри, (за що повсталі пізніше отримали в європейській пресі найменування «боксерів» ), не кажучи вже про ритуали, амулетах, заклинаннях і т. п.

Виступи іхетуанів почалися в провінції Шаньдун ще в 1898 р

і були спрямовані проти німецьких місіонерів, солдатів і фахівців, планували трасу залізниці. Місцева влада намагалися навести порядок, але рух, незважаючи на це, всі ширилося.  У 1899-1900 рр. .  воно перемістилося в столичну провінцію Чжілі. Численні загони розташувалися поблизу Пекіна і Тяньцзіня.  Стурбовані іноземні дипломати наполягали на ухваленні рішучих заходів проти повстанців, але медичне уряд не поспішав з цим.  Обстановка тим часом ставала все більш загрозливою.  В кінці травня 1900 р. на нараді посланників держав було прийнято рішення направити до Пекіна додатковий контингент військ для охорони місій.  Крім того, на адресу цинського уряду були передані заяви загрозливого характеру, які 17 червня були підкріплені захопленням фортеці Дагу поблизу Тяньцзіня зведеним загоном іноземних військ, що фактично означало оголошення війни.

Циси коливалася, не знаючи, що робити.  Більшість її радників схилялося до підтримки іхетуанів та використання відповідного моменту для того, щоб дати відсіч державам.  Саме ця точка зору і взяла гору.  Імператриця відкрила ворота Пекіна перед нхетуанямі, а також ввела в місто регулярну армію, солдати якої теж були різко налаштовані проти іноземців.  II червня в Пекіні солдати вбили на вулиці радника японського посольства Сугіяма, 20 червня - німецького посланника Кеттелера.  Це означало оголошення війни, що й було офіційно підтверджено імператорським указом від 21 червня (у відповідь на ультиматум держав від 19 червня).  Указ офіційно санкціонував повстання іхетуанів, хоча і прагнув поставити їх дії під контроль

Подробнее - на -

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота