Нам важно однозначное разбиение, поэтому вариант "00" не подходит, так как его можно спутать с буквой "Б". Другие значение проверим при дерева.
1. Пусть буква "Г" будет записана в первую ветку (1). Распишем ее.
Первой ветке подходит буква "В", так как код начинается с единицы. Рисуем еще ветку, также с единицей и нулем. Получается, что "В" пойдет во вторую ветку (0), а "Г", соответственно, в первую. Итого получаем: В = 10, Г = 11.
2) Пусть "Г" будет во второй ветке (0). С нуля начинаются буквы "А" и "Б", поэтому их тоже пишем. Рисуем еще две ветки. Так как А = 01, то она пойдет в первую ветку, буквы "Б" и "Г" пишем во вторую. "Б" = 000, поэтому пишем во вторую ветку, следовательно, "Г" пойдет в первую. Итого: А = 01, Б = 000, Г = 001.
Теперь сравним полученные значения. Переведем их в десятичную систему счисления.
11₂ = 1*2¹ + 1*2⁰ = 2 + 1 = 3₁₀.
001₂ = 1*0² + 1*0¹ + 1*2⁰ = 0 + 0 + 1 = 1₁₀.
В итоге, значение 001 является минимальным и соответствует однозначному декодированию.
ответ: Python (найчастіше вживане прочитання — «Па́йтон», запозичено назву[7] з британського шоу Монті Пайтон) — інтерпретована об'єктно-орієнтована мова програмування високого рівня зі строгою динамічною типізацією.[8] Розроблена в 1990 році Гвідо ван Россумом. Структури даних високого рівня разом із динамічною семантикою та динамічним зв'язуванням роблять її привабливою для швидкої розробки програм, а також як засіб поєднування наявних компонентів. Python підтримує модулі та пакети модулів, що сприяє модульності та повторному використанню коду. Інтерпретатор Python та стандартні бібліотеки доступні як у скомпільованій, так і у вихідній формі на всіх основних платформах. В мові програмування Python підтримується кілька парадигм програмування, зокрема: об'єктно-орієнтована, процедурна, функціональна та аспектно-орієнтована.
Нам важно однозначное разбиение, поэтому вариант "00" не подходит, так как его можно спутать с буквой "Б". Другие значение проверим при дерева.
1. Пусть буква "Г" будет записана в первую ветку (1). Распишем ее.
Первой ветке подходит буква "В", так как код начинается с единицы. Рисуем еще ветку, также с единицей и нулем. Получается, что "В" пойдет во вторую ветку (0), а "Г", соответственно, в первую. Итого получаем: В = 10, Г = 11.
2) Пусть "Г" будет во второй ветке (0). С нуля начинаются буквы "А" и "Б", поэтому их тоже пишем. Рисуем еще две ветки. Так как А = 01, то она пойдет в первую ветку, буквы "Б" и "Г" пишем во вторую. "Б" = 000, поэтому пишем во вторую ветку, следовательно, "Г" пойдет в первую. Итого: А = 01, Б = 000, Г = 001.
Теперь сравним полученные значения. Переведем их в десятичную систему счисления.
11₂ = 1*2¹ + 1*2⁰ = 2 + 1 = 3₁₀.
001₂ = 1*0² + 1*0¹ + 1*2⁰ = 0 + 0 + 1 = 1₁₀.
В итоге, значение 001 является минимальным и соответствует однозначному декодированию.
ответ: 001.
Решение смотри во вложении.
ответ: Python (найчастіше вживане прочитання — «Па́йтон», запозичено назву[7] з британського шоу Монті Пайтон) — інтерпретована об'єктно-орієнтована мова програмування високого рівня зі строгою динамічною типізацією.[8] Розроблена в 1990 році Гвідо ван Россумом. Структури даних високого рівня разом із динамічною семантикою та динамічним зв'язуванням роблять її привабливою для швидкої розробки програм, а також як засіб поєднування наявних компонентів. Python підтримує модулі та пакети модулів, що сприяє модульності та повторному використанню коду. Інтерпретатор Python та стандартні бібліотеки доступні як у скомпільованій, так і у вихідній формі на всіх основних платформах. В мові програмування Python підтримується кілька парадигм програмування, зокрема: об'єктно-орієнтована, процедурна, функціональна та аспектно-орієнтована.
Объяснение: