Допустим, у нас есть сообщение «habr», которое необходимо передать без ошибок. Для этого сначала нужно наше сообщение закодировать при Кода Хэмминга. Нам необходимо представить его в бинарном виде.На этом этапе стоит определиться с, так называемой, длиной информационного слова, то есть длиной строки из нулей и единиц, которые мы будем кодировать. Допустим, у нас длина слова будет равна 16. Таким образом, нам необходимо разделить наше исходное сообщение («habr») на блоки по 16 бит, которые мы будем потом кодировать отдельно друг от друга. Так как один символ занимает в памяти 8 бит, то в одно кодируемое слово помещается ровно два ASCII символа. Итак, мы получили две бинарные строки по 16 битбит. распараллеливается, и две части сообщения («ha» и «br») кодируются независимо друг от друга. Рассмотрим, как это делается на примере первой части.
Прежде всего, необходимо вставить контрольные биты. Они вставляются в строго определённых местах — это позиции с номерами, равными степеням двойки. В нашем случае (при длине информационного слова в 16 бит) это будут позиции 1, 2, 4, 8, 16. Соответственно, у нас получилось 5 контрольных бит (выделены красным цветом)Таким образом, длина всего сообщения увеличилась на 5 бит. До вычисления самих контрольных бит, мы присвоили им значение «0».
2. З якими інформаційними технологіями ви ознайомились у 5-8-х класах?
3. Що таке авторське право? Що таке плагіат?
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ, ЇХ ВИДИ
Усе життя людини пов’язано з інформаційними процесами. Для збільшення швидкості передавання та опрацювання повідомлень, надійності
їх зберігання людство використовує різноманітні технічні засоби та програмне забезпечення. Для підвищення ефективності реалізації інформаційних процесів різноманітні засоби здійснення цих процесів об’єднують у системи.
Розглянемо як приклад систему продажу квитків на потяги Укрзалізниці. Продаж квитків здійснюється по всій території України і навіть за її межами. Купити квитки можна в касах залізничних вокзалів (мал. 1.10), в автоматах продажу квитків (терміналах) (мал. 1.11), через різноманітні інтернет-сайти (наприклад, сайт Укрзалізниці — http:// www.uz.gov.ua, Приват24 — www. privat24.ua) тощо. Доступ до сайтів продажу квитків мають користувачі комп’ютерів, підключених до Інтер-нету. Зручно купувати квитки з використанням мобільних комп’ютерів — ноутбуків, планшетних комп’ютерів, смартфонів (мал. 1.12).
Термінал (лат. terminus — кінець, кінцева ціль) — комп’ютер, доступ до якого має багато користувачів. Як правило, використовується для введення та виведення даних.
Маршрут (франц. marche — рух і route — шлях) — заздалегідь визначений шлях руху.
Рейс (нім. reisen — подорож) — рух пасажирів або вантажів за визначеним маршрутом.
На сервері Укрзалізниці містяться дані про всі маршрути потягів, види вагонів у кожному з них. Після купівлі квитків відомості про зайняті місця у вагонах потяга надходять до сервера. Кожен новий покупець отримує оновлені дані про наявність вільних місць. Наприклад, ці дані можуть мати вигляд як на малюнку 1.13.
На початковому етапі роботи системи продажу квитків працівники залізниці передають до сервера Укрзалізниці, який містить програму продажу квитків, відомості про заплановані рейси потягів, про кількість вагонів у кожному з них, про тип вагона (плацкартний, купе, люкс, першого чи другого класу тощо) і кількість місць у ньому. Відповідна програма опрацьовує ці дані та зберігає в пам’яті комп’ютера.
Объяснение:
Допустим, у нас есть сообщение «habr», которое необходимо передать без ошибок. Для этого сначала нужно наше сообщение закодировать при Кода Хэмминга. Нам необходимо представить его в бинарном виде.На этом этапе стоит определиться с, так называемой, длиной информационного слова, то есть длиной строки из нулей и единиц, которые мы будем кодировать. Допустим, у нас длина слова будет равна 16. Таким образом, нам необходимо разделить наше исходное сообщение («habr») на блоки по 16 бит, которые мы будем потом кодировать отдельно друг от друга. Так как один символ занимает в памяти 8 бит, то в одно кодируемое слово помещается ровно два ASCII символа. Итак, мы получили две бинарные строки по 16 битбит. распараллеливается, и две части сообщения («ha» и «br») кодируются независимо друг от друга. Рассмотрим, как это делается на примере первой части.
Прежде всего, необходимо вставить контрольные биты. Они вставляются в строго определённых местах — это позиции с номерами, равными степеням двойки. В нашем случае (при длине информационного слова в 16 бит) это будут позиции 1, 2, 4, 8, 16. Соответственно, у нас получилось 5 контрольных бит (выделены красным цветом)Таким образом, длина всего сообщения увеличилась на 5 бит. До вычисления самих контрольных бит, мы присвоили им значение «0».
2. З якими інформаційними технологіями ви ознайомились у 5-8-х класах?
3. Що таке авторське право? Що таке плагіат?
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ, ЇХ ВИДИ
Усе життя людини пов’язано з інформаційними процесами. Для збільшення швидкості передавання та опрацювання повідомлень, надійності
їх зберігання людство використовує різноманітні технічні засоби та програмне забезпечення. Для підвищення ефективності реалізації інформаційних процесів різноманітні засоби здійснення цих процесів об’єднують у системи.
Розглянемо як приклад систему продажу квитків на потяги Укрзалізниці. Продаж квитків здійснюється по всій території України і навіть за її межами. Купити квитки можна в касах залізничних вокзалів (мал. 1.10), в автоматах продажу квитків (терміналах) (мал. 1.11), через різноманітні інтернет-сайти (наприклад, сайт Укрзалізниці — http:// www.uz.gov.ua, Приват24 — www. privat24.ua) тощо. Доступ до сайтів продажу квитків мають користувачі комп’ютерів, підключених до Інтер-нету. Зручно купувати квитки з використанням мобільних комп’ютерів — ноутбуків, планшетних комп’ютерів, смартфонів (мал. 1.12).
Термінал (лат. terminus — кінець, кінцева ціль) — комп’ютер, доступ до якого має багато користувачів. Як правило, використовується для введення та виведення даних.
Маршрут (франц. marche — рух і route — шлях) — заздалегідь визначений шлях руху.
Рейс (нім. reisen — подорож) — рух пасажирів або вантажів за визначеним маршрутом.
На сервері Укрзалізниці містяться дані про всі маршрути потягів, види вагонів у кожному з них. Після купівлі квитків відомості про зайняті місця у вагонах потяга надходять до сервера. Кожен новий покупець отримує оновлені дані про наявність вільних місць. Наприклад, ці дані можуть мати вигляд як на малюнку 1.13.
На початковому етапі роботи системи продажу квитків працівники залізниці передають до сервера Укрзалізниці, який містить програму продажу квитків, відомості про заплановані рейси потягів, про кількість вагонів у кожному з них, про тип вагона (плацкартний, купе, люкс, першого чи другого класу тощо) і кількість місць у ньому. Відповідна програма опрацьовує ці дані та зберігає в пам’яті комп’ютера.