Отметьте, что из перечисленного можно считать алгоритмом:
Правила умножения дробей;
План местности;
Список продуктов для борща;
Таблица умножения;
Пожелание здоровья;
Правила приема лекарства;
План выполнения домашнего задания;
Описание компьютерной игры;
Правила написания частицы «не»;
Список деталей конструктора;
Инструкция по сборке модели.
var
t:boolean;
d:integer;
begin
t := true;
d := 2;
while t and (d*d <= x) do
begin
if x mod d = 0 then
t := false;
d := d + 1
end;
prime := t
end;
function order(x:integer):boolean;
var
t:boolean;
d:integer;
begin
d := -1;
repeat
t := x mod 10 > d;
d := x mod 10;
x := x div 10
until not t or (x = 0);
order := t
end;
var
t:boolean;
i,k,n:integer;
begin
t := false;
read(k,n);
for i := k to n do
if prime(i) then
if order(i) then
begin
write(i,' ');
t := true
end;
if not t then
write(0)
end.
Усі дані у комп'ютері зберігаються у пам'яті. Щоб отримати доступ до даних нам необхідно знати де саме у пам'яті вони знаходяться. Пам'ять комп'ютера поділена на комірки, і кожна комірка має свій номер. Отже у якості місця у пам'яті можна вказати її номер (адрес). На самому початку розвитку комп'ютерної техніки люди писали програми у машиних кодах, тобто у прямих інструкціях для процесора, і місцезнаходження даних так і визначали — вказуючи їх адрес у пам'яті. Це була дуже кропітка і складна робота, припуститись помилки було дуже легко. Згодом була написана програма Асемблер (Assembler, складальник), яка отримувала програму у текстовому вигляді і перекодувала її у машині коди для процесора. Програма складалась з інструкцій для процесора, але вже у більш зрозумілому для людини вигляді. А для звернення до певної комірки пам'яті замість адреси комірки почали використовувати мнемонічні імена. Це набагато полегшило процес розробки програм, а правила представлення машиних команд у текстовому вигляді назвали "мова Асемблера". Можна сказати що мова Асемблера — це перша мова програмування.