Фрактальна графіка Фрактальна графіка обраховується як векторна, але відрізняється тим, що жодних об'єктів у пам'яті комп'ютера не зберігається. Зображення будується за рівнянням(або за системою рівнянь), тому нічого, крім формули, зберігати не потрібно. Змінивши коефіцієнти у рівнянні, отримують зовсім іншу картину. Найпростішим фрактальним об'єктом є фрактальний трикутник. Фрактальними властивостями володіють багато об'єктів живої і неживої природи. Звичайна сніжинка при збільшенні виявляється фрактальним об'єктом. Фрактальні алгоритми лежать в основі росту кристалів і рослин. Властивість фрактальної графіки моделювати образи живої природи обчисленням часто використовують для автоматичної генерації незвичних ілюстрацій. Фрактал ( лат. Fractus – складений із фрагментів) – це зображення, якескладаеться із подібних між собою елементів. Побудова фрактального малюнка може відбуватися за деяким алгоритмом або шляхом автоматичної генерації зображень за до обчислень за певними формулами. Зміна в алгоритмах або значень коефіцієнтів у формулах приводить до модифікації зображення. Фрактальну графіку часто використовують для графічного представлення даних під час моделювання деяких процесів, для автоматичної генерації абстрактних зображень, у розважальних програмах. Як і кожна графіка чи програма фрактальна графіка має свої переваги та недоліки. Переваги фрактальної графіки 1) Малі обсяги даних. 2) Простота модифікації зображень. 3) Можливість деталізації зображення. Недоліки фрактальної графіки: 1) Абстрактність зображень. 2) Необхідність використання досить складних математичних понять і формул.
//Вот программа, которая кодирует слова в системах счисления от 2 до 10 //Первый ввод - число, второй - система счисления //Pascal ABC.NET v3.0
var a,i,b,r,n,j,bug:integer; s,se,slo,slof:string;
procedure preob(var a,b,n:integer; var se:string); begin repeat b:=a mod n; a:=a div n; str(b,se); s+=se; until (a<=n-1); end;
begin readln(slo); readln(n); for j:=1 to length(slo) do begin; a:=ord(slo[j]); preob(a,b,n,se); str(a,se); s+=se; for i:=1 to length(s) div 2 do begin; se:=s[i]; s[i]:=s[length(s)-i+1]; s[length(s)-i+1]:=se[1]; end; write(s,'-'); slof:=slof+s; delete(s,1,length(s)); end; end.
//Слово Программа она кодирует как 11001111-11110000-11101110-11100011-11110000-11100000-11101100-11101100-11100000-
//Первый ввод - число, второй - система счисления
//Pascal ABC.NET v3.0
var
a,i,b,r,n,j,bug:integer;
s,se,slo,slof:string;
procedure preob(var a,b,n:integer; var se:string);
begin
repeat
b:=a mod n;
a:=a div n;
str(b,se);
s+=se;
until (a<=n-1);
end;
begin
readln(slo);
readln(n);
for j:=1 to length(slo) do
begin;
a:=ord(slo[j]);
preob(a,b,n,se);
str(a,se);
s+=se;
for i:=1 to length(s) div 2 do
begin;
se:=s[i];
s[i]:=s[length(s)-i+1];
s[length(s)-i+1]:=se[1];
end;
write(s,'-');
slof:=slof+s;
delete(s,1,length(s));
end;
end.
//Слово Программа она кодирует как 11001111-11110000-11101110-11100011-11110000-11100000-11101100-11101100-11100000-