Нарисуйте блок-схему алгоритма, рассчитывающего общую сумму процентных выплат, если в банке взят кредит в размере 12345 евро на 10 лет с процентной ставкой 8% годовых от оставшейся суммы. Используйте циклические структуры.
Ти вже знаєш, що нас оточують різні об’єкти. Кожен об’єкт має свої властивості та їх значення — дані різного типу. Об’єкти, що мають однакові властивості, можна об’єднувати в групи — класифікувати. З об’єктами також можна виконувати певні дії. Крім того, різні об’єкти взаємодіють між собою: планети утворюють Сонячну систему, моле- кули утворюють різні сполуки, учні та вчителі взаємодіють у школі. Сукупність об’єктів, що мають однакові властивості та перебувають у певних відношеннях, утворюють предметну галузь. Предметними галузями можуть бути, наприклад, архітектура, про- мислове підприємство, транспорт, освіта тощо.
Предметна галузь — сукупність всіх об’єктів, властивості яких і відношення між якими розглядаються у відповідній галузі.
Предметну галузь часто називають галуззю дослідження, об- ластю вивчення чи колом інтересів. В англійській мові це Field of Study. Одну й ту саму предметну галузь можуть досліджувати люди різних професій чи віку. При цьому вони виділяють об’єкти з цієї галузі чи розглядають різні властивості об’єктів залежно від завдання, яке ви- конується. Наприклад, предметну галузь біологія можуть розглядати учні на уроках, науковці в лабораторіях чи дослідники-мандрівники в реальних умовах.
Чому люди користуються моделями та створюють їх?
Об’єкти, що оточують людину, належать до різних предметних га- лузей і є досить складними. Деякі реальні об’єкти досліджувати в пов- ній мірі складно. Наприклад, без додаткового сучасного обладнання неможливо провести наукові дослідження з об’єктами, що перебувають на значній відстані, зокрема, з космічними, з дуже малими або дуже великими
об’єктами. Саме тому часто реальні об’єкти замінюють їх моделями. При розв’язуванні кожної конкретної задачі людину мо- жуть цікавити лише деякі з властивостей, тоді говорять про суттєві властивості об’єктів.
Наприклад, якщо ви з одно- класниками вирішите висадити на шкільному подвір’ї квітковий го- динник, то суттєвими властивостя- ми об’єкта квітка будуть: розмір, час цвітіння, час розкривання та закривання квітів. Але якщо доби- ратимете квіти для гербарію, то вас цікавитимуть зовсім інші властиво- сті: збереження кольору квітки після сушіння, ступінь усушки тощо. На основі даних про властивості, що є суттєвими в конкретній си- туації, можна створити інший об’єкт, який спрощено відображатиме основні властивості реального. Такі спрощені об’єкти називають моде- лями
//Вот программа, которая кодирует слова в системах счисления от 2 до 10 //Первый ввод - число, второй - система счисления //Pascal ABC.NET v3.0
var a,i,b,r,n,j,bug:integer; s,se,slo,slof:string;
procedure preob(var a,b,n:integer; var se:string); begin repeat b:=a mod n; a:=a div n; str(b,se); s+=se; until (a<=n-1); end;
begin readln(slo); readln(n); for j:=1 to length(slo) do begin; a:=ord(slo[j]); preob(a,b,n,se); str(a,se); s+=se; for i:=1 to length(s) div 2 do begin; se:=s[i]; s[i]:=s[length(s)-i+1]; s[length(s)-i+1]:=se[1]; end; write(s,'-'); slof:=slof+s; delete(s,1,length(s)); end; end.
//Слово Программа она кодирует как 11001111-11110000-11101110-11100011-11110000-11100000-11101100-11101100-11100000-
ответ: Що таке предметна галузь?
Ти вже знаєш, що нас оточують різні об’єкти. Кожен об’єкт має свої властивості та їх значення — дані різного типу. Об’єкти, що мають однакові властивості, можна об’єднувати в групи — класифікувати. З об’єктами також можна виконувати певні дії. Крім того, різні об’єкти взаємодіють між собою: планети утворюють Сонячну систему, моле- кули утворюють різні сполуки, учні та вчителі взаємодіють у школі. Сукупність об’єктів, що мають однакові властивості та перебувають у певних відношеннях, утворюють предметну галузь. Предметними галузями можуть бути, наприклад, архітектура, про- мислове підприємство, транспорт, освіта тощо.
Предметна галузь — сукупність всіх об’єктів, властивості яких і відношення між якими розглядаються у відповідній галузі.
Предметну галузь часто називають галуззю дослідження, об- ластю вивчення чи колом інтересів. В англійській мові це Field of Study. Одну й ту саму предметну галузь можуть досліджувати люди різних професій чи віку. При цьому вони виділяють об’єкти з цієї галузі чи розглядають різні властивості об’єктів залежно від завдання, яке ви- конується. Наприклад, предметну галузь біологія можуть розглядати учні на уроках, науковці в лабораторіях чи дослідники-мандрівники в реальних умовах.
Чому люди користуються моделями та створюють їх?
Об’єкти, що оточують людину, належать до різних предметних га- лузей і є досить складними. Деякі реальні об’єкти досліджувати в пов- ній мірі складно. Наприклад, без додаткового сучасного обладнання неможливо провести наукові дослідження з об’єктами, що перебувають на значній відстані, зокрема, з космічними, з дуже малими або дуже великими
об’єктами. Саме тому часто реальні об’єкти замінюють їх моделями. При розв’язуванні кожної конкретної задачі людину мо- жуть цікавити лише деякі з властивостей, тоді говорять про суттєві властивості об’єктів.
Наприклад, якщо ви з одно- класниками вирішите висадити на шкільному подвір’ї квітковий го- динник, то суттєвими властивостя- ми об’єкта квітка будуть: розмір, час цвітіння, час розкривання та закривання квітів. Але якщо доби- ратимете квіти для гербарію, то вас цікавитимуть зовсім інші властиво- сті: збереження кольору квітки після сушіння, ступінь усушки тощо. На основі даних про властивості, що є суттєвими в конкретній си- туації, можна створити інший об’єкт, який спрощено відображатиме основні властивості реального. Такі спрощені об’єкти називають моде- лями
Объяснение:
//Первый ввод - число, второй - система счисления
//Pascal ABC.NET v3.0
var
a,i,b,r,n,j,bug:integer;
s,se,slo,slof:string;
procedure preob(var a,b,n:integer; var se:string);
begin
repeat
b:=a mod n;
a:=a div n;
str(b,se);
s+=se;
until (a<=n-1);
end;
begin
readln(slo);
readln(n);
for j:=1 to length(slo) do
begin;
a:=ord(slo[j]);
preob(a,b,n,se);
str(a,se);
s+=se;
for i:=1 to length(s) div 2 do
begin;
se:=s[i];
s[i]:=s[length(s)-i+1];
s[length(s)-i+1]:=se[1];
end;
write(s,'-');
slof:=slof+s;
delete(s,1,length(s));
end;
end.
//Слово Программа она кодирует как 11001111-11110000-11101110-11100011-11110000-11100000-11101100-11101100-11100000-