4) Напишите программу, которая выводит на экран прямоугольник, состоящий из звездочек (*) (1)
5) В купейном вагоне имеется 9 купе с четырьмя местами для пассажиров в каждом.
Напишите программу, которая определяет номер купе, в котором находится место с
заданным номером (нумерация мест сквозная начинается с 1) (3)
6)
19 % 4
-21 / 4
12 % 4
–7 % (-4)
-7 1/ (-4)
45 1/ 10
(3)​

розгалуження виконується, коли виконання попереднього розгалуження ще не закінчено.

Наприклад, вам потрібно встановити будильник на завтра. Якщо

завтра робочий день, то ви повинні встати о 7-й годині ранку, щоб іти

до школи. Якщо завтра субота, то ви повинні встати о 8-й годині ранку, щоб їхати на заняття гуртка. Якщо завтра неділя, то ви встаєте о

9-й годині ранку.

У наведеному на малюнку алгоритмі друге розгалуження з

умовою Завтра субота? міститься всередині першого розгалуження з

умовою Завтра робочий день?.

Такий фрагмент алгоритму називають вкладеним розгалуженням.

Вкладені розгалуження - це фрагмент алгоритму, у якому одне

розгалуження міститься всередині іншого розгалуження.

Розглянемо виконання наведеного на малюнку 3.26 фрагмента алгоритму. Спочатку перевіряється умова Завтра робочий день?. Якщо

результат перевірки цієї умови Так, то виконується команда Установити будильник на 7-му годину ранку і на цьому виконання всього

цього фрагмента алгоритму закінчується. Якщо результат перевірки

умови Завтра робочий день? - Ні, то перевіряється умова Завтра субота?. Якщо результат перевірки цієї умови Так, то виконується команда

Установити будильник на 8-му годину ранку і на цьому виконання всього цього фрагмента алгоритму закінчується, а якщо результат перевірки

цієї умови Ні, то виконується команда Установити будильник на 9-ту

годину ранку і виконання всього цього фрагмента алгоритму закінчується.

У наведеному на малюнку

фрагменті алгоритму внутрішнє

розгалуження виконується, якщо результат перевірки умови зовнішнього розгалуження Ні.

Объяснение:

рисунок 3.26 (во вложении)

Стандарт предложен в 1991 году некоммерческой организацией «Консорциум Юникода» (англ. Unicode Consortium, Unicode Inc.)[4][5]. Применение этого стандарта позволяет закодировать очень большое число символов из разных систем письменности: в документах, закодированных по стандарту Юникод, могут соседствовать китайские иероглифы, математические символы, буквы греческого алфавита, латиницы и кириллицы, символы музыкальной нотной нотации, при этом становится ненужным переключение кодовых страниц[6].

Стандарт состоит из двух основных частей: универсального набора символов (англ. Universal character set, UCS) и семейства кодировок (англ. Unicode transformation format, UTF). Универсальный набор символов перечисляет допустимые по стандарту Юникод символы и присваивает каждому символу код в виде неотрицательного целого числа, записываемого обычно в шестнадцатеричной форме с префиксом U+, например, U+040F. Семейство кодировок определяет преобразования кодов символов для передачи в потоке или в файле.

Коды в стандарте Юникод разделены на несколько областей. Область с кодами от U+0000 до U+007F содержит символы набора ASCII, и коды этих символов совпадают с их кодами в ASCII. Далее расположены области символов других систем письменности, знаки пунктуации и технические символы. Часть кодов зарезервирована для использования в будущем[7]. Под символы кириллицы выделены области знаков с кодами от U+0400 до U+052F, от U+2DE0 до U+2DFF, от U+A640 до U+A69F (см. Кириллица в Юникоде)[8].

с инета