1. З яких структур можуть складатись складні алгоритми?
а) слідування, згортання, перенесення та розгалуження
б) згортання, розгалуження, перенесення, повторення
в) розгалуження, повторення, слідування
г) слідування, згортання, повторення
2. Алгоритмічні структури бувають:
а) наслідування, повторення, згортання
б) слідування, згортання, циклічна
в) слідування, повторення, розгалуження
г) розгалуження, повторення, згортання
3. Чим особливе неповне розгалуження?
а) на відміну від повного, у неповному змінюється порядок команд
б) на відміну від повного, у неповному змінюється умова
в) на відміну від повного, у неповному відсутня команда хибного рішення
г) на відміну від повного, у неповному відсутня команда істинного рішення
4. Повторення – це…
а) базова алгоритмічна структура, призначена для організації одноразового виконання набору команд
б) базова алгоритмічна структура, призначена для послідовного виконання певних дій
в) базова алгоритмічна структура, призначена для виконання декількох дій одночасно
г) базова алгоритмічна структура, призначена для організації багаторазового виконання набору команд
5. Висловлювання – це…
а) спонукальне речення
б) це істинне твердження
в) це твердження, яке може бути істинним або хибним
г) питальне речення
6. Розгалуження – це …
а) базова алгоритмічна структура, що не дає змогу виконавцеві алгоритму вибрати сценарій подальших дій
б) базова алгоритмічна структура, призначена для виконання декількох дій одночасно
в) базова алгоритмічна структура, призначена для організації багаторазового виконання набору команд
г) базова алгоритмічна структура, що дає змогу виконавцеві алгоритму вибрати сценарій подальших дій
7. Висловлювання вважається істинним, якщо воно:
а) відповідає реальній ситуації в) є розповідним
б) є спонукальним г) відповідає на поставлене питання
8. Виберіть зайву алгоритмічну структуру.
а) узагальнення в) слідування
б) повторення г) галуження
9. Виберіть висловлювання, яке є хибним.
а) Риби живуть на суші. в) 2 + 3 = 5.
б) Київ – столиця України. г) Слово чекати – дієслово.
10. Хто може бути виконавцем алгоритму?
а) люди, тварини, пристрої в) тільки люди
б) люди, рослини, пристрої г) тільки пристрої
Дайте розгорнуту відповідь на запитання
12. ( ) До якої з алгоритмічних структур належить алгоритм наповнення стакана меншим стаканом? Обґрунтуй свою відповідь.
13. ( ) До якої алгоритмічної структури належить здійснення дзвінка з мобільного телефону, якщо є кошти на рахунку чи немає? Побудуй блок-схему ХОТЬ ЧТО-ТО ОТВЕТЬТЕ
РЕЖИМЫ ДАТЧИКА СВЕТА: режим "Цвет". Датчик цвета умеет определять семь различных цветов: черный, синий, зеленый, желтый, красный, белый и коричневый цвета. Также если цвет определяется некорректно если предмет назодится далеко от датчика. Датчик определяет отсутствие цвета и приходит в состояние «без цвета».
Режим "Яркость отраженного света". РЕЖИМ ЯРКОСТЬ ОТРАЖЕННОГО СВЕТА: В режиме «яркость отраженного света» датчик цвета определяет яркость света, отраженного света светодиода датчика излучающего красный свет . Датчик использует шкалу от 0 (очень темный) до 100 (очень светлый) . Это означает, что ваш робот может быть запрограммирован таким образом, чтобы он двигался по белой поверхности до тех пор, пока не будет обнаружена черная линия, или чтобы он интерпретировал идентификационную карточку цветовым кодом.
РЕЖИМ ЯРКОСТЬ ВНЕШНЕГО ОСВЕЩЕНИЯ: В режиме«яркость внешнего освещения» датчик цвета определяет силу света, входящего в окошко из окружающей среды, например солнечного света или луча фонарика. Датчик использует шкалу от О (очень темный) до 100 (очень светлый) . Это означает, что ваш робот может быть запрограммирован таким образом, чтобы он подавал сигнал утром, когда восходит солнце, или чтобы он прекрашщал действие, если свет гаснет .
РЕЖИМ ЦВЕТОВ: Частота выборки датчика цвета составляет 1 кГц. Для наибольшей точности при выборе режима «Цвет» или «Яркость отраженного света» датчик следует расположить под прямым углом на расстоянии 10-15 мм к исследуемой поверхности, но не касаясь ее.
Последовательность Фибоначчи F(n) задается условиями F(1) = F(2) = 1 и F(n + 2) = F(n + 1) + F(n).
Заметим, что последовательность Фибоначчи периодична по модулю 2; иначе, если выписывать 0, если число чётное, и 1, если нечетное, то последовательность будет повторяющаяся. Начало такой последовательности выглядит так:
1, 1, 0, 1, 1, 0, ...
Ноль будет стоять на всех местах, номера которых делятся на 3. Таким образом, среди первых 50 чисел Фибоначчи чётных ровно [50 / 3] = 16 ([x] - целая часть x, т.е. максимальное целое число, не превосходящее x)
Ну а тогда нечётных чисел 50 - 16 = 34. Вторых больше, чем первых, на 34 - 16 = 18.