Рассмотрим треугольники ABC и AlBlC1, у которых АВ=А1В1, BC = BlC1 СА=С1А1. Докажем, что ΔАВС =ΔA1B1C1. Приложим треугольник ABC (либо симметричный ему) к треугольнику A1B1C1 так, чтобы вершина А совместилась с вершиной A1, вершина В — с вершиной В1, а вершины С и С1, оказались по разные стороны от прямой А1В1. Рассмотрим 3 случая: 1) Луч С1С проходит внутри угла А1С1В1. Так как по условию теоремы стороны АС и A1C1, ВС и В1С1 равны, то треугольники A1C1C и В1С1С — равнобедренные. По теореме о свойстве углов равнобедренного треугольника ∠1 = ∠2, ∠3 = ∠4, поэтому ∠ACB=∠A1C1B1. 2) Луч С1С совпадает с одной из сторон этого угла. A лежит на CC1. AC=A1C1, BC=B1C1, C1BC – равнобедренный, ∠ACB=∠A1C1B1. 3) Луч C1C проходит вне угла А1С1В1. AC=A1C1, BC=B1C1, значит, ∠1 = ∠2, ∠1+∠3 = ∠2+∠4, ∠ACB=∠A1C1B1. Итак, AC=A1C1, BC=B1C1, ∠C=∠C1. Следовательно, треугольники ABC и A1B1C1 равны по первому признаку равенства треугольников.
1
Сало їдять українці, сало вживають щодня,
В селах, у кожній хатинці, є вітчизняна свиня.
Сало з дитинства люблю я, на дотик приємне й на смак,
З ним під подушкою сплю я, від сала не схуднеш ніяк.
Приспів:
Ой, сало, сало, сало, українське сало,
Ой, яке ж воно смачне і його завжди мало,
Я до сала вже так звик, є цибуля і часник,
Покладеш сало на язик.
Сало, сало, сало, українське сало,
Українцям того сала завжди буде мало.
Щоб у вас і у нас все завжди стояло,
Треба їсти наше сало.
2
Не треба нам «Снікерс» і йогурт, не хочу в Нью-Йорк і Париж,
Дай найріднішого його – сала шматочок відріж.
Не треба ні ложки, ні вилки, сало рукою візьму,
Вип’ю я чарку горілки і сала не дам нікому.
Приспів.
Програш.
3
Нюхають токсикомани, наркомани на голці сидять,
Негри теж люблять банани, а у Франції жабу їдять.
Нам не потрібні гостинці, з далеких заморських країв,
Сала давай українцю – і найщасливіший він.
Приспів.
4
На сході їдять рибу-суші, сала не їли вони,
Жирні ріднесенькі хрюші, смачненькі мої кабани.
Все, що на сало так схоже я буду їсти ням-ням,
Сала й здоров’я, дай боже, всім українським сім’ям.
Приложим треугольник ABC (либо симметричный ему) к треугольнику A1B1C1 так, чтобы вершина А совместилась с вершиной A1, вершина В — с вершиной В1, а вершины С и С1, оказались по разные стороны от прямой А1В1. Рассмотрим 3 случая:
1) Луч С1С проходит внутри угла А1С1В1. Так как по условию теоремы стороны АС и A1C1, ВС и В1С1 равны, то треугольники A1C1C и В1С1С — равнобедренные. По теореме о свойстве углов равнобедренного треугольника ∠1 = ∠2, ∠3 = ∠4, поэтому ∠ACB=∠A1C1B1.
2) Луч С1С совпадает с одной из сторон этого угла. A лежит на CC1. AC=A1C1, BC=B1C1, C1BC – равнобедренный, ∠ACB=∠A1C1B1.
3) Луч C1C проходит вне угла А1С1В1. AC=A1C1, BC=B1C1, значит, ∠1 = ∠2, ∠1+∠3 = ∠2+∠4, ∠ACB=∠A1C1B1.
Итак, AC=A1C1, BC=B1C1, ∠C=∠C1. Следовательно, треугольники ABC и A1B1C1 равны по
первому признаку равенства треугольников.