ПЕК обох країн орієнтується на імпортні ресурси. Нафта надходить із країн Перської затоки та Північної Африки, газ — з Алжиру, Нідерландів та Росії. У Франції особливо розвинута атомна енергетика, яка виробляє 75% електроенергії. В Італії після аварії на Чорнобильській АЕС усі атомні електростанції закриті.
Чорна металургія у країнах майже повністю орієнтується на імпортну сировину та паливо, особливо в Італії. Підприємства цих галузей тяжіють до портів. У Франції старі заводи розміщені в Лотарингії, але вони перебувають у стані депресії.
Машинобудування в обох країнах — провідна галузь промисловості. Однак у Франції переважають сучасні галузі, які визначають хід НТР, а в Італії вони почали розвиватися тільки в останні десятиріччя XX ст. Домінуючими галузями як у Франції, так і в Італії є автомобілебудування.
У Франції великого значення набула авіакосмічна промисловість, виробництво зброї, радіоелектроніки, електротехніки. Країна славиться на світовому ринку як виробник тепло- та електровозів, побутових електроприладів. Італія спеціалізується на виробництві мопедів, мотоциклів, велосипедів. Світове значення має електротехнічна промисловість, особливо виробництво холодильників і пральних машин. Суднобудування — важлива галузь в обох країнах, але у Франції вона останнім часом перебуває у стані депресії (див. рис. 43, 44).
Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Франції
Рис. 43. Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Франції
Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Італії
Рис. 44. Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Італії
Хімічна промисловість в обох країнах зазнала істотних змін, зросло виробництво полімерів і синтетичних волокон. Розвивається нафтопереробна промисловість, підприємства якої розміщуються в портах, хімія органічного синтезу, виробництво мінеральних добрив. За експортом продукції хімічної промисловості Франції займає третє місце у світі.
Хоча галузі легкої промисловості, особливо текстильної, у розвинутих країнах
Обь - Река образуется на Алтае слиянием рек Бии и Катуни. На севере впадает в Карское море, образуя залив Обская губа(800км). По характеру речной сети, условиям питания и формирования водного режима Обь делится на 3 участка: верхний (до устья Томи), средний (до устья Иртыша) и нижний (до Обской губы). её течение периодически изменяется в разном направлении — либо на север, либо на запад. Питание реки преимущественно снеговое. За период весенне-летнего половодья река приносит основную часть годового стока. Основным притоком реки является Иртыш. Длина от его истока на границе Монголии и Китая до впадения слева в Обь равняется 4 248 км, что превышает длину самой Оби. Площадь бассейна составляет 1 643 тыс. км², а средний расход воды в устье — 3 000 м³/с.
ПЕК обох країн орієнтується на імпортні ресурси. Нафта надходить із країн Перської затоки та Північної Африки, газ — з Алжиру, Нідерландів та Росії. У Франції особливо розвинута атомна енергетика, яка виробляє 75% електроенергії. В Італії після аварії на Чорнобильській АЕС усі атомні електростанції закриті.
Чорна металургія у країнах майже повністю орієнтується на імпортну сировину та паливо, особливо в Італії. Підприємства цих галузей тяжіють до портів. У Франції старі заводи розміщені в Лотарингії, але вони перебувають у стані депресії.
Машинобудування в обох країнах — провідна галузь промисловості. Однак у Франції переважають сучасні галузі, які визначають хід НТР, а в Італії вони почали розвиватися тільки в останні десятиріччя XX ст. Домінуючими галузями як у Франції, так і в Італії є автомобілебудування.
У Франції великого значення набула авіакосмічна промисловість, виробництво зброї, радіоелектроніки, електротехніки. Країна славиться на світовому ринку як виробник тепло- та електровозів, побутових електроприладів. Італія спеціалізується на виробництві мопедів, мотоциклів, велосипедів. Світове значення має електротехнічна промисловість, особливо виробництво холодильників і пральних машин. Суднобудування — важлива галузь в обох країнах, але у Франції вона останнім часом перебуває у стані депресії (див. рис. 43, 44).
Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Франції
Рис. 43. Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Франції
Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Італії
Рис. 44. Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Італії
Хімічна промисловість в обох країнах зазнала істотних змін, зросло виробництво полімерів і синтетичних волокон. Розвивається нафтопереробна промисловість, підприємства якої розміщуються в портах, хімія органічного синтезу, виробництво мінеральних добрив. За експортом продукції хімічної промисловості Франції займає третє місце у світі.
Хоча галузі легкої промисловості, особливо текстильної, у розвинутих країнах
Обь - Река образуется на Алтае слиянием рек Бии и Катуни. На севере впадает в Карское море, образуя залив Обская губа(800км). По характеру речной сети, условиям питания и формирования водного режима Обь делится на 3 участка: верхний (до устья Томи), средний (до устья Иртыша) и нижний (до Обской губы). её течение периодически изменяется в разном направлении — либо на север, либо на запад. Питание реки преимущественно снеговое. За период весенне-летнего половодья река приносит основную часть годового стока. Основным притоком реки является Иртыш. Длина от его истока на границе Монголии и Китая до впадения слева в Обь равняется 4 248 км, что превышает длину самой Оби. Площадь бассейна составляет 1 643 тыс. км², а средний расход воды в устье — 3 000 м³/с.