здійснити паралельний аналіз карт Сільське господарство світу і Кліматичні пояси і області світу та визачити які технічні культури вирощують у помірному і тропічному кліматичниз поясах Дані записати в таблицю
Чтобы дать характеристику карты, необходимо выполнить простые действия при работе с самой картой:
У каждой карты есть название, надо его прочитать или записать (в зависимости от того даётся характеристика устно или письменно).
На каждой карте подписан масштаб. Надо его найти и зная деление карт по масштабу определить к какой группе относится данная карта (мелкомасштабная от 1: 1 000 000 и мельче, среднемасштабные от 1: 200 000 до 1 000 000, крупномасштабные от 1:10 000 до 1: 200 000).
Далее просто нужно посмотреть какой участок суши изображён (это может быть мировая, карта материков или частей материков).
Последний момент – содержание карты. Физические карты являются общегеографическими, остальные – тематическими, то есть посвящены одной теме, например «Климатическая карта».
ответ:На сьогодні кількість жителів нашої планети перевищує 7,5 млрд осіб. Очікується, що у 2030 р. вона зросте до 9,7 млрд, а у 2050 р. — до 11,2 млрд людей. Проте в далекому минулому кількість населення Землі була незначною і збільшувалася повільно. На початку нашої ери загальна кількість людства не перевищувала 250 млн осіб, що менше за кількість жителів сучасних США.
За наступну тисячу років населення світу збільшилося лише на кілька десятків мільйонів жителів. Його зростанню перешкоджали нелегкі умови життя більшості людей, відсталість медицини, епідемії, численні війни, які часто супроводжувалися голодом.
Зростання кількості населення прискорилося у XVIII—XIX ст. У 1820 р. на Землі вже проживало 1 млрд людей, а в 1927 р. — 2 млрд.
Особливо швидко населення світу почало зростати в другій половині XX ст. Цьому сприяли такі чинники:
• розвиток економіки;
• покращення умов життя та якості харчування;
• підвищення якості медичного обслуговування (зокрема, зменшилася кількість епідемій);
• скорочення тривалості робочого дня (праця людей завдяки механізації стала легшою та безпечнішою).
Усе це позитивно вплинуло на здоров'я людей, знизилися показники смертності й підвищилася тривалість життя. Як наслідок, людство увійшло в стадію демографічного вибуху — швидкого зростання населення окремих країн і світу загалом у результаті значного перевищення народжуваності над смертністю. Так, населення Землі в 1950-х рр. щороку зростало в середньому на 53 млн осіб. У 1960-х рр. цей показник складав уже 66 млн, у 1970-х рр. — 70 млн, у 1980-х рр. — 86 млн і в 1990-х рр. — понад 90 млн осіб.
Сучасне населення світу нерівномірно розподілене за географічними регіонами. За оцінками ООН, на середину 2017 р. близько 60% населення світу проживало в Азії, 17 % — в Африці, 10 % — у Європі, 9% — у Центральній та Південній Америці, 4,8% — у Північній Америці, 0,5% — в Австралії та Океанії.
Чтобы дать характеристику карты, необходимо выполнить простые действия при работе с самой картой:
У каждой карты есть название, надо его прочитать или записать (в зависимости от того даётся характеристика устно или письменно).
На каждой карте подписан масштаб. Надо его найти и зная деление карт по масштабу определить к какой группе относится данная карта (мелкомасштабная от 1: 1 000 000 и мельче, среднемасштабные от 1: 200 000 до 1 000 000, крупномасштабные от 1:10 000 до 1: 200 000).
Далее просто нужно посмотреть какой участок суши изображён (это может быть мировая, карта материков или частей материков).
Последний момент – содержание карты. Физические карты являются общегеографическими, остальные – тематическими, то есть посвящены одной теме, например «Климатическая карта».
ответ:На сьогодні кількість жителів нашої планети перевищує 7,5 млрд осіб. Очікується, що у 2030 р. вона зросте до 9,7 млрд, а у 2050 р. — до 11,2 млрд людей. Проте в далекому минулому кількість населення Землі була незначною і збільшувалася повільно. На початку нашої ери загальна кількість людства не перевищувала 250 млн осіб, що менше за кількість жителів сучасних США.
За наступну тисячу років населення світу збільшилося лише на кілька десятків мільйонів жителів. Його зростанню перешкоджали нелегкі умови життя більшості людей, відсталість медицини, епідемії, численні війни, які часто супроводжувалися голодом.
Зростання кількості населення прискорилося у XVIII—XIX ст. У 1820 р. на Землі вже проживало 1 млрд людей, а в 1927 р. — 2 млрд.
Особливо швидко населення світу почало зростати в другій половині XX ст. Цьому сприяли такі чинники:
• розвиток економіки;
• покращення умов життя та якості харчування;
• підвищення якості медичного обслуговування (зокрема, зменшилася кількість епідемій);
• скорочення тривалості робочого дня (праця людей завдяки механізації стала легшою та безпечнішою).
Усе це позитивно вплинуло на здоров'я людей, знизилися показники смертності й підвищилася тривалість життя. Як наслідок, людство увійшло в стадію демографічного вибуху — швидкого зростання населення окремих країн і світу загалом у результаті значного перевищення народжуваності над смертністю. Так, населення Землі в 1950-х рр. щороку зростало в середньому на 53 млн осіб. У 1960-х рр. цей показник складав уже 66 млн, у 1970-х рр. — 70 млн, у 1980-х рр. — 86 млн і в 1990-х рр. — понад 90 млн осіб.
Сучасне населення світу нерівномірно розподілене за географічними регіонами. За оцінками ООН, на середину 2017 р. близько 60% населення світу проживало в Азії, 17 % — в Африці, 10 % — у Європі, 9% — у Центральній та Південній Америці, 4,8% — у Північній Америці, 0,5% — в Австралії та Океанії.
Объяснение: