Задания:
1. Какие изменения произошли на политической карте Африки с начала 50-х гг. XX в.?
2. Какие формы правления и политико-территориального устройства характерны для стран Африки?
3. Приведите примеры африканских стран: республик, монархий, федеративных, унитарных.
4. Каковы демографические особенности региона?
5. В чём причины высокого естественного прироста населения и как он влияет на возрастную структуру населения Африки?
6. Найдите на карте районы с высокой и низкой плотностью населения. Объясните причины неравномерного размещения населения в регионе.
7. Учитывая особенности формирования политической карты Африки, объясните, почему около 40 % всей протяжённости государственных границ не демаркировано.
8. Каковы особенности структуры ВВП стран Африки?
9. Назовите ведущие отрасли промышленности стран Африки.
10. Как влияют природные ресурсы на отраслевую структуру и географию промышленности?
11. По добыче каких минеральных ресурсов страны Африки входят в число мировых лидеров?
12. Что называется монокультурной специализацией и каковы причины этого явления?
13. Что вы принесли бы на школьную выставку «Африканские товары в моём доме»?
14. Вдоль южных границ Сахары от Мавритании до Эфиопии по территории десяти стран протянулась зона Сахеля — главного района засух и опустынивания. Как проявляются последствия засух в специализации хозяйства этих стран?
Н. Казыбекова
Алматы - менің сүйікті қалам. Әдемі көркімен, жанға жайлы ғимараттарымен есте қалатын Алматы, бүгінде әр адамның жүрегінен жылы орын тапқан болар,сірә! Алатауы айқара ашылып қарсы алса, Көктөбесі жайқала жадырап құшақ жаяды. Онсыз да әсем әнмен баурап алатын Алматы, күн өткен сайын құлпыра түскендей.
Алматы - үлкен белестерді бағындырған қала. Оның тарихына көз жүгіртсек, басынан сан-қилы тарихи кезеңдерді өткерген. Табиғаты да өте керемет. Жетісудың еркесіндей елітіп, еркелей түседі. Арманыңды арманға жалғайды. Қаланың табиғаты, зәулім үйлері барлығы да бейне бір әсем әуендей. Әрқайсысының өз орны бар, әр ағашы да, үйі де жарасымды. Алайда, бұл сұлулық мәңгілік жасай бермейді. Соңғы кездері қаламыздың экологиялық жағдайы бәсеңдеп бара жатыр. Экологиялық апатты аймақтардың бірі екендігіміз де рас, егер әрбір тұрғын өзінің ауласын,жүрген жерін таза ұстап, Табиғат - Ананы естен шығармай жүрсе, нұр үстіне нұр болар еді. Алматы қаласының болашағы - өзіміздің қолымызда.
Объяснение:
Астана деп жазсаңда болады
Объяснение:
Якщо сонячні промені падають на Землю під прямим кутом, вони нагрівають її поверхню в повну силу. Однак наша планета - куля, і тому велика частина її поверхні висвітлюється Сонцем під кутом. А це значить, що промені там розсіюються по більшій площі, їхній тепловий вплив зменшується, і вони нагрівають поверхню вже не так сильно.
В областях біля екватора сонячні промені цілий рік падають на поверхню Землі майже під прямим кутом. Тому тут завжди пекуче. Температура залежить і від відстані, що сонячні промені проходять крізь атмосферу Землі. На екваторі ця відстань менше, ніж на полюсах, тому атмосфера тут поглинає менше теплової енергії, і цієї частини Землі дістається більше тепла.
Від кулястості Землі залежить кут, під яким сонячні промені падають на земну "поверхню, а отже, і існування кліматичних зон. Сонце знаходиться на такій великій відстані від Землі, що всі промені його можна розглядати як рівнобіжні. Внаслідок опуклості Землі з півночі на південь сонячні промені падають на різних широтах під різними кутами. Тому і нагрівання земної поверхні відбувається з неоднаковою інтенсивністю. Це явище було відзначено ще древніми греками. Виходячи з основної концепції нерухомої Землі, навколо якої рухається Сонце, древні греки запропонували термін "клімат", припускаючи під ним нахил сонячних променів. Таким чином, форма Землі є могутнім кліматоутворюючим фактором; фактором, що впливає на швидкість круговороту речовин