Задания 1. Используя количественные данные приложения 2, определите
аграрные страны; на основе показателей одной из них составьте
круговую диаграмму.
2. Используя количественные данные приложения 2, определите
индустриальные страны; на основе показателей одной из них
составьте круговую диаграмму.
3. Используя данные приложения 2 и дополнительные ресурсы,
определите аграрно-сырьевые страны; на основе показателей од-
ной из них составьте круговую диаграмму.
4. Используя количественные данные приложения 2, определите
страны с преобладанием сферы услуг; на основе показателей од-
ной из них составьте круговую диаграмму.
5. На основе сопоставления и анализа выполненных диаграмм
представьте собственную классификацию стран мира с выделе-
нием аграрных, аграрно-сырьевых, индустриальных и постин-
дустриальных стран.
Географічне положення є складною категорією й характеризується взаємовідношенням об'єкта з його зовнішнім середовищем та завжди індивідуалізує географічний об'єкт. У географічному положенні відображається така його ознака, як позиційність. Це наддає кожному географічному об'єкту унікальності. У світі немає двох об'єктів, наприклад, держав, які мали б однакове географічне положення. Можна стверджувати, що географічне положення - це завжди властивість об'єкта, в якому одночасно відображається відношення до інших об'єктів і територіальних систем. Отже, географічне положення - це завжди властивість об'єкта, що залежить як від самого об'єкта, положення якого визначається, так і від того оточення, з яким він взаємодіє чи буде взаємодіяти.
Географічне положення є результатом попереднього розвитку держави. Воно суттєво впливає на розвиток усіх її підсистем - економічної, соціальної, політичної і демографічної. У географії положення країни розглядається як важливий чинник її перспективного розвитку і функціонування. Наприклад, приморське положення Франції, її вихід у Середземне море та Атлантичний океан було сприятливим чинником розвитку промислового виробництва на дешевій заморській сировині, стимулювало колонізаційну політику поза Європою.
Учені-географи до основних ознак географічного положення відносять: дистанційність, детермінованість і потенційність. Дистанційність - це вигідність (чи невигідність) географічного положення залежно від зміни відстані між об'єктами, що взаємодіють. При цьому віддаль може виражатися не лише в одиницях довжини, а й у віртуальних показниках, які характеризують відносини між абстрактними поняттями. Географічне положення можна вважати визначеним (без урахування випадкових чинників), тобто детерміноване. Воно тією чи іншою мірою є головним, визначальним фактором розвитку людського суспільства. Потенційність географічного положення полягає в його невичерпних можливостях, що можуть бути використані для забезпечення суспільних потреб.
Объяснение:
Татарстан расположен на востоке Восточно-Европейской равнины, в месте слияния двух крупнейших рек – Волги и Камы, г.Казань находится на расстоянии 797 км к востоку от г.Москвы.
Общая площадь республики составляет 6783,7 тыс.га. Максимальная протяженность территории – 290 км с севера на юг и 460 км с запада на восток. Границ с иностранными государствами Татарстан не имеет.
Территория Татарстана представляет собой возвышенную ступенчатую равнину, расчлененную густой сетью речных долин. Широкими долинами Волги и Камы равнина разделена на три части: Предволжье, Предкамье и Закамье. Предволжье с максимальными высотами 276 м занимает северо-восточную часть Приволжской возвышенности. В Восточное Предкамье с севера заходят южные окончания Можгинской и Сарапульской возвышенностей, разделенные долиной р.Иж. Наибольшие высоты достигают здесь 243 м. Самой высокой в Татарстане (до 381 м) является Бугульминская возвышенность в Восточном Закамье. Самый низкий рельеф (в основном до 200 м) характерен для Западного Закамья.
17% территории республики покрыто лесами, состоящими из деревьев преимущественно лиственных пород (дуб, липа, береза, осина), хвойные породы представлены сосной и елью. На территории Татарстана обитают 433 вида позвоночных, а также несколько тысяч видов беспозвоночных животных.
Территория Татарстана характеризуется умеренно-континентальным типом климата средних широт, с теплым летом и умеренно-холодной зимой. Самым теплым месяцем является июль со средней месячной температурой воздуха по территории 18 – 20 °С, самым холодным – январь со средними месячными температурами от -13 °С. Продолжительность теплого периода (с устойчивой температурой выше 0 °С) колеблется по территории в пределах 198-209 дней, холодного – 156-167 дней. Осадки по территории распределяются сравнительно равномерно, годовая сумма их составляет 460 – 540 мм.