Задание изобразить холм относительной высотой 50 м высота сечения 5 м холм вытянут с севера на юг Западный склон крутой Желательно нарисуйте и рисунок отправите вопрос
Экваториальные леса -2000—7000 мм осадков в год, средняя дневная температура составляет около 28ºC, ночью температура может опускаться ниже 22ºC, Растительность - деревья ( бальсовое ,свитении,габонское красное дерево),лианы ,
цветы и фрукты.Животные -носороги,бегемоты ,обезьяны ,попугаи ,лягушки,рыбы,муравьи и т.д.
Саванны- Средняя температура наиболее жаркого месяца составляет +30 ºС и более, а самого холодного - +18 ºС. малое кол-во осадков - 2500 мм..Растения-кустарники и деревья,лишайники,мхи.Животные- зебры,львы,леопарды .
Тропические пустыни-Годовая сумма осадков 50-200 мм, суточная амплитуда температур в тропических пустынях приближается к 40 °С.
Картографічне зображення (cartographical imagery) - це основний елемент будь-якої карти, що за до графічних та інших засобів розкриває її зміст. Перше завдання картографічного зображення правильно передати інформацію про земну поверхність (її окрему ділянку), про природні та суспільні явища, що на ній відбуваються, до користувача. По-друге, картографування певної території та явищ на ній може виконуватися з метою пошуку певних взаємозв'язків та закономірностей. Тому правильний вибір в, за до яких на карті буде передаватися інформація про ті чи інші об'єкти та явища, їх положення, форму, розміри, якісні ознаки та динаміку, визначає такі фундаментальні характеристики карти як наглядність та читанність карти, і як наслідок її придатність для використання за тією метою, для якої вона була створена.
Слід відзначити, що об'єкти та явища, що відображаються на картах є дуже різноманітними за своїми ознаками. Так деякі характеристики місцевості, як наприклад, рельєф чи клімат мають безперервний характер, інші мають чітко виражений характер локалізації. Одні об'єкти та явища є сталими (а точніше можуть вважатися такими на певному інтервалі часу), а інші постійно змінюються або мають періодичний характер. Отже, оскільки за змістом карти є дуже різноманітними, то подання на них інформації дуже різняться.
До основних в картографічного зображення відносять:
б значків;
б лінійних знаків;
б ареалів;
б знаків руху;
б ізоліній;
б крапок;
б кількісного фону;
б якісного фону;
б картограм;
б картодіаграм;
б локалізованих діаграм;
б тіньової пластики;
б перспективного зображення;
б гіпсометричного забарвлення.
б значків б картографічного зображення, що застосовується для відображення на карті локалізованих на місцевості об'єктів і явищ відповідними умовними позначеннями - різних за формою, розмірами та кольорами значків (рис. 1). За формою значки поділяють на геометричні, буквенні та наочні. Перші - це прості геометричні фігури (коло, зірочка, трикутник), що позначають певні об'єкти. Другі - це одна або пара перших букв назви об'єкта, явища, або букви їх загальноприйнятого позначення чи скорочення (наприклад, позначення хімічних елементів на геохімічній карті). Наочні значки - це значки за зовнішнім виглядом схожі до певного об'єкта місцевості (наприклад, рисунок автобуса для позначення автостанції або чашки - для кафе).
Рисунок 1. Різноманітні умовні знаки відображають розташування основних виробництв на економічній карті Хорватії (зображення з сайту www.mappery.com)
б лінійних знаків (linear sign method) - використовується для зображення на карті різних лінійних об'єктів (наприклад, меж політико-адміністративного поділу, вододільний ліній тощо), об'єктів лінійної протяжності, ширина яких не виражається в масштабі карти (наприклад, річки та дороги), а на деяких тематичних картах також ліній немалої протяжності доволі витягнутих об'єктів (наприклад, лінії основних напрямків гірськіх хребтів, тектонічні лінії тощо). Передача якісних і кількісних характеристик, а також їх зміна з часом осягається в лінійних значків за до рисунка, кольору, структури лінійних знаків, а деколи й їх ширини (рис. 2).
Рисунок 2. За до лінійних знаків на топографічній карті подаються дороги, водотоки, лінії електропередач. Використання лінійних знаків різної ширини та рисунку дозволяє передати інформацію про ширину річок: 1 - річки шириною від 5 до 30 метрів, 2 - річки та струмки шириною до 5 метрів
б ареалів (area method) - зображення на карті певних ділянок земної поверхні за до відповідних площових картографічних позначень. Цей б широко використовується, наприклад, на різноманітних картах рослинного покриву та тваринного світу, оскільки дозволяє наглядно відобразити території поширення певного виду тварин або рослин (рис. 3).
Рисунок 3. На геоботанічній карті за до ареалів показано райони поширення в Європі окремих видів рослин:
б знаків руху (motion sign method) - використовується для зображення на карті різноманітних просторових переміщень, як природних (морські течії, діяльність вітрів за деякий проміжок часу), так і соціально-економічних (міграція населення, перевезення вантажів). Цим використовуючи різні графічні засоби, можн
Экваториальные леса -2000—7000 мм осадков в год, средняя дневная температура составляет около 28ºC, ночью температура может опускаться ниже 22ºC, Растительность - деревья ( бальсовое ,свитении,габонское красное дерево),лианы ,
цветы и фрукты.Животные -носороги,бегемоты ,обезьяны ,попугаи ,лягушки,рыбы,муравьи и т.д.
Саванны- Средняя температура наиболее жаркого месяца составляет +30 ºС и более, а самого холодного - +18 ºС. малое кол-во осадков - 2500 мм..Растения-кустарники и деревья,лишайники,мхи.Животные- зебры,львы,леопарды .
Тропические пустыни-Годовая сумма осадков 50-200 мм, суточная амплитуда температур в тропических пустынях приближается к 40 °С.
кустарники,полукустарники - хлопок, пшеница, ячмень, сахарный тростник, олива . животные -тушканчики, полёвки, слепыши, гиены, гепарды, пустынные кошки, миниатюрные лисички; копытные представлены антилопами, ослами, горными баранами; птицы — рябками, жаворонками.
Объяснение:
картографічного зображення
Картографічне зображення (cartographical imagery) - це основний елемент будь-якої карти, що за до графічних та інших засобів розкриває її зміст. Перше завдання картографічного зображення правильно передати інформацію про земну поверхність (її окрему ділянку), про природні та суспільні явища, що на ній відбуваються, до користувача. По-друге, картографування певної території та явищ на ній може виконуватися з метою пошуку певних взаємозв'язків та закономірностей. Тому правильний вибір в, за до яких на карті буде передаватися інформація про ті чи інші об'єкти та явища, їх положення, форму, розміри, якісні ознаки та динаміку, визначає такі фундаментальні характеристики карти як наглядність та читанність карти, і як наслідок її придатність для використання за тією метою, для якої вона була створена.
Слід відзначити, що об'єкти та явища, що відображаються на картах є дуже різноманітними за своїми ознаками. Так деякі характеристики місцевості, як наприклад, рельєф чи клімат мають безперервний характер, інші мають чітко виражений характер локалізації. Одні об'єкти та явища є сталими (а точніше можуть вважатися такими на певному інтервалі часу), а інші постійно змінюються або мають періодичний характер. Отже, оскільки за змістом карти є дуже різноманітними, то подання на них інформації дуже різняться.
До основних в картографічного зображення відносять:
б значків;
б лінійних знаків;
б ареалів;
б знаків руху;
б ізоліній;
б крапок;
б кількісного фону;
б якісного фону;
б картограм;
б картодіаграм;
б локалізованих діаграм;
б тіньової пластики;
б перспективного зображення;
б гіпсометричного забарвлення.
б значків б картографічного зображення, що застосовується для відображення на карті локалізованих на місцевості об'єктів і явищ відповідними умовними позначеннями - різних за формою, розмірами та кольорами значків (рис. 1). За формою значки поділяють на геометричні, буквенні та наочні. Перші - це прості геометричні фігури (коло, зірочка, трикутник), що позначають певні об'єкти. Другі - це одна або пара перших букв назви об'єкта, явища, або букви їх загальноприйнятого позначення чи скорочення (наприклад, позначення хімічних елементів на геохімічній карті). Наочні значки - це значки за зовнішнім виглядом схожі до певного об'єкта місцевості (наприклад, рисунок автобуса для позначення автостанції або чашки - для кафе).
Рисунок 1. Різноманітні умовні знаки відображають розташування основних виробництв на економічній карті Хорватії (зображення з сайту www.mappery.com)
б лінійних знаків (linear sign method) - використовується для зображення на карті різних лінійних об'єктів (наприклад, меж політико-адміністративного поділу, вододільний ліній тощо), об'єктів лінійної протяжності, ширина яких не виражається в масштабі карти (наприклад, річки та дороги), а на деяких тематичних картах також ліній немалої протяжності доволі витягнутих об'єктів (наприклад, лінії основних напрямків гірськіх хребтів, тектонічні лінії тощо). Передача якісних і кількісних характеристик, а також їх зміна з часом осягається в лінійних значків за до рисунка, кольору, структури лінійних знаків, а деколи й їх ширини (рис. 2).
Рисунок 2. За до лінійних знаків на топографічній карті подаються дороги, водотоки, лінії електропередач. Використання лінійних знаків різної ширини та рисунку дозволяє передати інформацію про ширину річок: 1 - річки шириною від 5 до 30 метрів, 2 - річки та струмки шириною до 5 метрів
б ареалів (area method) - зображення на карті певних ділянок земної поверхні за до відповідних площових картографічних позначень. Цей б широко використовується, наприклад, на різноманітних картах рослинного покриву та тваринного світу, оскільки дозволяє наглядно відобразити території поширення певного виду тварин або рослин (рис. 3).
Рисунок 3. На геоботанічній карті за до ареалів показано райони поширення в Європі окремих видів рослин:
- кам'яного дубу, - ковилю Лессінгова, - аллепської сосни, - луазелеурії лежачої, - еріки крестолитяної
б знаків руху (motion sign method) - використовується для зображення на карті різноманітних просторових переміщень, як природних (морські течії, діяльність вітрів за деякий проміжок часу), так і соціально-економічних (міграція населення, перевезення вантажів). Цим використовуючи різні графічні засоби, можн
а)
б)
Рисунок 12. Використання методів тіньової