Во який вплив мала чорнобильська трагедія на розміщення населення?"
ответ: СДЕЛАНО В ФОРМАТЕ КОНЕСПЕКТА
Чорно́бильська катастро́фа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (колишньої УРСР), в ніч на 26 квітня 1986 року.
Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся викид потужністю 300 Хіросім.На думку багатьох, ця подія та офіційна реакція на неї, що була продемонстрована Москвою, стала однією з причин розпаду СРСР.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної ЕНЕРГЕТИКИ як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб було евакуйовано із зон забруднення.
Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі.
Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС Форсмарк було знайдено радіоактивні частинки, принесені з східної частини СРСР, та оцінки обсягів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження.
Сравнительная характеристика хозяйства двух крупных географических районов России .
При сравнении хозяйств двух районов важно не ТОЛЬР. О выделить черты сходства и различия, но и объяснить их причины. Рассмотрим это на примере Урала и Поволжья.
Общая черта ЭГП Уральского и Поволжского районов — это выгодное положение на границе двух экономических зон. Через них проходит множество транспортных путей, огромные потоки грузов в обе стороны. Природные ресурсы обоих районов богаты, но сильно различаются. В Поволжье главное богатство — нефть и газ, водные и рыбные ресурсы Волги. На Урале главное богатство — руды различных металлов, каменные соли. На Урале ощущается сильная нехватка воды для промышленности.
Именно разные природные условия и ресурсы обусловили различия в хозяйстве. В Поволжском районе река Волга, а в Уральском — Уральские горы оказали большое влияние на хозяйство.
В Поволжье вдоль Волги селились люди, росли города. С рекой связаны многие отрасли хозяйства — речной транспорт и судостроение, рыбная промышленность; деревообрабатывающая и целлюлозно-бумажная (для которых по Волге сплавляли лес; гидроэнергетика, мелиоративное хозяйство. До революции Поволжье специализировалось на производстве сельскохозяйственной продукции, добыче рыбы. В советское время после постройки каскада ГЭС и открытия запасов нефти в Татарии и Самарской области отраслями специализации стали нефтегазовая промышленность и электроэнергетика. Выгодное транспортное положение, близость металлургической базы Урала, обеспеченность трудовыми ресурсами сделали отраслью специализации машиностроение: точное, станкостроение, автомобилестроение (ВАЗ, КамАЗ) , тракторостроение. Очень благоприятные условия сложились для нефтехимии. Осталась специализация на рыбной и пищевой промышленности, сельском хозяйстве (зерновые, бахчевые, овцеводство) . На Урале положение хребтов определило размещение населения, а находящиеся в его недрах руды металлов, каменная соль, лес определили отрасли его специализации — черная и цветная металлургия, химическая, лесная и целлюлозно-бумажная промышленность. На базе металлургии сформировался важнейший район тяжелого машиностроения. Все эти отрасли развиваются в крупных промышленных узлах: Свердловском, Челябинском, Нижнетагильском. Высокая концентрация производства вызвала острые экологические проблемы и на Урале, и в Поволжье. Главными загрязнителями атмосферы и вод являются химия и металлургия, плотины ГЭС сильно изменили природу. Загрязнение рек, истощение их водных ресурсов вызвало ухудшение экологической ситуации на Каспии.
Во який вплив мала чорнобильська трагедія на розміщення населення?"
ответ: СДЕЛАНО В ФОРМАТЕ КОНЕСПЕКТА
Чорно́бильська катастро́фа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (колишньої УРСР), в ніч на 26 квітня 1986 року.
Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся викид потужністю 300 Хіросім.На думку багатьох, ця подія та офіційна реакція на неї, що була продемонстрована Москвою, стала однією з причин розпаду СРСР.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної ЕНЕРГЕТИКИ як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб було евакуйовано із зон забруднення.
Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі.
Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС Форсмарк було знайдено радіоактивні частинки, принесені з східної частини СРСР, та оцінки обсягів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження.
При сравнении хозяйств двух районов важно не ТОЛЬР. О выделить черты сходства и различия, но и объяснить их причины. Рассмотрим это на примере Урала и Поволжья.
Общая черта ЭГП Уральского и Поволжского районов — это выгодное положение на границе двух экономических зон. Через них проходит множество транспортных путей, огромные потоки грузов в обе стороны.
Природные ресурсы обоих районов богаты, но сильно различаются. В Поволжье главное богатство — нефть и газ, водные и рыбные ресурсы Волги. На Урале главное богатство — руды различных металлов, каменные соли. На Урале ощущается сильная нехватка воды для промышленности.
Именно разные природные условия и ресурсы обусловили различия в хозяйстве. В Поволжском районе река Волга, а в Уральском — Уральские горы оказали большое влияние на хозяйство.
В Поволжье вдоль Волги селились люди, росли города. С рекой связаны многие отрасли хозяйства — речной транспорт и судостроение, рыбная промышленность; деревообрабатывающая и целлюлозно-бумажная (для которых по Волге сплавляли лес; гидроэнергетика, мелиоративное хозяйство. До революции Поволжье специализировалось на производстве сельскохозяйственной продукции, добыче рыбы. В советское время после постройки каскада ГЭС и открытия запасов нефти в Татарии и Самарской области отраслями специализации стали нефтегазовая промышленность и электроэнергетика. Выгодное транспортное положение, близость металлургической базы Урала, обеспеченность трудовыми ресурсами сделали отраслью специализации машиностроение: точное, станкостроение, автомобилестроение (ВАЗ, КамАЗ) , тракторостроение. Очень благоприятные условия сложились для нефтехимии. Осталась специализация на рыбной и пищевой промышленности, сельском хозяйстве (зерновые, бахчевые, овцеводство) . На Урале положение хребтов определило размещение населения, а находящиеся в его недрах руды металлов, каменная соль, лес определили отрасли его специализации — черная и цветная металлургия, химическая, лесная и целлюлозно-бумажная промышленность. На базе металлургии сформировался важнейший район тяжелого машиностроения. Все эти отрасли развиваются в крупных промышленных узлах: Свердловском, Челябинском, Нижнетагильском. Высокая концентрация производства вызвала острые экологические проблемы и на Урале, и в Поволжье. Главными загрязнителями атмосферы и вод являются химия и металлургия, плотины ГЭС сильно изменили природу. Загрязнение рек, истощение их водных ресурсов вызвало ухудшение экологической ситуации на Каспии.