Методы географических исследований - это методы, при которых получают, систематизируют и обобщают географическую информацию.
К таким методам относятся:
1) картографический. Один из основных методов в географии. С его получают информацию с географических карт и делают выводы о географическом положении, климате, почвенном покрове, размещении производств, сейсмической опасности территории, природных явлениях, размещении растительности и другом, что необходимо в географических исследованиях.
2) Исторический и историко-географический. Метод используется в большей степени при экономико-географических исследованиях, но применяется и в других географических науках. Например, при определении и анализе палеоклиматов или развитии охраняемых территорий
3) Описательный. Это самый старый метод географических исследований, но применяется и по сей день в описании географических особенностей территории (например, при описании приозерных территорий)
4) Статистический. Применяется во всех без исключения географических науках для анализа длительных рядов наблюдений.
5) Экономико-математический. Применяется в основном при расчете демографических показателей, а также при расчете ресурсообеспеченности, размещения производств, распределении природных богатств.
6) Метод географического районирования. Также применяется во всех географических науках для систематизации данных по территории (климатическое районирование, ландшафтное районирование, физико-географическое и экономико-географическое районирование, агрометеорологическое и агроклиматическое районирование, гидрологическое районирование и другие)
7) Сравнительно-географический метод. Применяется для сравнения по различным показателям территорий и объектов.
8) Метод полевых наблюдений. Один из основных методов в географии (примеры: картографическая съемка территорий, построение батиметрических схем озер и других водных объектов, гидрологические и гидрохимические наблюдения, наблюдения за погодой и др.)
9) Метод дистанционных наблюдений. В первую очередь - аэрофото- или аэрокосмическая съемка территорий, объектов и явлений.
10) Метод географического моделирования. Примеры: моделирование гидрологический явлений и процессов, моделирование сейсмических явлений, моделирование климата.
11) Географический прогноз. Примеры - прогноз погоды,прогноз сейсмических явлений, прогноз наводнений, прогноз экономического и демографического развития.
12) Синоптический метод. Применяется в метеорологии и климатологии с анализом синоптических карт и синоптических моделей.
Відповідь:Туризм сьогодні вважається одним із перспективних напрямків соціально-економічного розвитку країни, регіонів, міст. Адже туристичне господарство генерує 11 % валового продукту в світі, а туристична індустрія – 4,2 %.
Аналіз ситуації в Україні показує, що туристичне господарство поступово розвивається, хоча не характеризується стабільним зростанням.
Так, якщо в 1997 році нашу країну відвідало 337 000 іноземних туристів, то в 2003 році – 591 000, а в 2004 році – 436 000 іноземних туристів. Аналогічне коливання за роками кількості туристів характерне і для внутрішнього туризму. Одночасно, в нашій країні існують всі передумови для розвитку туризму: історичні, географічні, природні, економічні, соціально-демографічні. Відповідно, причинами нестабільності є ряд проблем, які сповільнюють розвиток туризму в Україні та гальмують розвиток туристичної індустрії.
Насамперед, у засобах масової інформації населення активно проводиться реклама міжнародного туризму і майже відсутня реклама внутрішнього туризму, за виключенням загальновідомих зон туризму та рекреації (Криму і Карпат).
По-друге, відсутні кошти на реконструкцію пам’яток історії та архітектурного мистецтва, а залучення інвестицій гальмується через неврегульовану нормативно-законодавчу базу країни. Як відомо, значна кількість населених пунктів України – Хотин, Межиріччі, Ізяслав та інші, мають пам’ятки архітектури ХVІІ- ХVIII століття, для відновлення яких необхідні значні капіталовкладення.
По-третє, в Україні не розвинений сектор туристичної індустрії. У жодному місті України не роздаються безкоштовні буклети-путівники історико-культурних пам’яток міста. Крім того, не у всіх містах наявні такі путівники, що обумовлено вузьким тлумаченням туризму та малою обізнаністю про різноманіття туристичних послуг.
По-четверте, різноманіттям туристичних послуг, можуть похвалитися переважно міста-мільйонери, міста загальновизнаних зон рекреації та туризму (Крим, Карпати), деякі історичні та культурні центри. В той час коли, в більшості міст України можна розвивати промисловий, оздоровчий та інші види туризму. Але для цього ж знову потрібні інвестиції для створення бізнес-центрів, рекреаційних зон відпочинку, які поєднували в собі пасивні та активні види відпочинку.
Наявні проблеми гальмують розвиток туризму та туристичної індустрії в Україні. Вирішення розглянутих проблем вплине, як на покращення економічного, так і соціального розвитку країни.
Методы географических исследований - это методы, при которых получают, систематизируют и обобщают географическую информацию.
К таким методам относятся:
1) картографический. Один из основных методов в географии. С его получают информацию с географических карт и делают выводы о географическом положении, климате, почвенном покрове, размещении производств, сейсмической опасности территории, природных явлениях, размещении растительности и другом, что необходимо в географических исследованиях.
2) Исторический и историко-географический. Метод используется в большей степени при экономико-географических исследованиях, но применяется и в других географических науках. Например, при определении и анализе палеоклиматов или развитии охраняемых территорий
3) Описательный. Это самый старый метод географических исследований, но применяется и по сей день в описании географических особенностей территории (например, при описании приозерных территорий)
4) Статистический. Применяется во всех без исключения географических науках для анализа длительных рядов наблюдений.
5) Экономико-математический. Применяется в основном при расчете демографических показателей, а также при расчете ресурсообеспеченности, размещения производств, распределении природных богатств.
6) Метод географического районирования. Также применяется во всех географических науках для систематизации данных по территории (климатическое районирование, ландшафтное районирование, физико-географическое и экономико-географическое районирование, агрометеорологическое и агроклиматическое районирование, гидрологическое районирование и другие)
7) Сравнительно-географический метод. Применяется для сравнения по различным показателям территорий и объектов.
8) Метод полевых наблюдений. Один из основных методов в географии (примеры: картографическая съемка территорий, построение батиметрических схем озер и других водных объектов, гидрологические и гидрохимические наблюдения, наблюдения за погодой и др.)
9) Метод дистанционных наблюдений. В первую очередь - аэрофото- или аэрокосмическая съемка территорий, объектов и явлений.
10) Метод географического моделирования. Примеры: моделирование гидрологический явлений и процессов, моделирование сейсмических явлений, моделирование климата.
11) Географический прогноз. Примеры - прогноз погоды,прогноз сейсмических явлений, прогноз наводнений, прогноз экономического и демографического развития.
12) Синоптический метод. Применяется в метеорологии и климатологии с анализом синоптических карт и синоптических моделей.
Объяснение:
Відповідь:Туризм сьогодні вважається одним із перспективних напрямків соціально-економічного розвитку країни, регіонів, міст. Адже туристичне господарство генерує 11 % валового продукту в світі, а туристична індустрія – 4,2 %.
Аналіз ситуації в Україні показує, що туристичне господарство поступово розвивається, хоча не характеризується стабільним зростанням.
Так, якщо в 1997 році нашу країну відвідало 337 000 іноземних туристів, то в 2003 році – 591 000, а в 2004 році – 436 000 іноземних туристів. Аналогічне коливання за роками кількості туристів характерне і для внутрішнього туризму. Одночасно, в нашій країні існують всі передумови для розвитку туризму: історичні, географічні, природні, економічні, соціально-демографічні. Відповідно, причинами нестабільності є ряд проблем, які сповільнюють розвиток туризму в Україні та гальмують розвиток туристичної індустрії.
Насамперед, у засобах масової інформації населення активно проводиться реклама міжнародного туризму і майже відсутня реклама внутрішнього туризму, за виключенням загальновідомих зон туризму та рекреації (Криму і Карпат).
По-друге, відсутні кошти на реконструкцію пам’яток історії та архітектурного мистецтва, а залучення інвестицій гальмується через неврегульовану нормативно-законодавчу базу країни. Як відомо, значна кількість населених пунктів України – Хотин, Межиріччі, Ізяслав та інші, мають пам’ятки архітектури ХVІІ- ХVIII століття, для відновлення яких необхідні значні капіталовкладення.
По-третє, в Україні не розвинений сектор туристичної індустрії. У жодному місті України не роздаються безкоштовні буклети-путівники історико-культурних пам’яток міста. Крім того, не у всіх містах наявні такі путівники, що обумовлено вузьким тлумаченням туризму та малою обізнаністю про різноманіття туристичних послуг.
По-четверте, різноманіттям туристичних послуг, можуть похвалитися переважно міста-мільйонери, міста загальновизнаних зон рекреації та туризму (Крим, Карпати), деякі історичні та культурні центри. В той час коли, в більшості міст України можна розвивати промисловий, оздоровчий та інші види туризму. Але для цього ж знову потрібні інвестиції для створення бізнес-центрів, рекреаційних зон відпочинку, які поєднували в собі пасивні та активні види відпочинку.
Наявні проблеми гальмують розвиток туризму та туристичної індустрії в Україні. Вирішення розглянутих проблем вплине, як на покращення економічного, так і соціального розвитку країни.
Пояснення: