Название Площадь, км² Объём, млн м³ Глубина, м Площадь водосбора, км² Тип Год Область Водоёмы и водотоки Бассейн Вилейское водохранилище 77 260 15 4043 русловое 1974 Минская область р. Вилия Неман Освейское 47,95 104 7,5 206 озёрное 1951 Витебская область оз. Освейское, р. Свольна, Дрыса, кан. Дегтярёвка Западная Двина Дрисвяты 45 313 12 570 озёрное 1953 Витебская область[1] р. Дрысвята, оз. Дрисвяты, Ставок Западная Двина Лукомское 37,71 294 11 180 озёрное 1969 Витебская область оз. Лукомское, р. Лукомка, Улла Западная Двина Хоробровка 31,97 128,6 25,6 156 озёрное 1967 Витебская область р. Хоробровка, оз. Нобисто, Обстерно, Укля, Важа Западная Двина Заславское водохранилище 26,86 103 8 596 русловое 1955 Минская область р. Свислочь, Березина Днепр Краснослободское водохранилище 23,65 69,5 5,5 668 русловое 1974 Минская область р. Морочь, Случь Припять Гомель 23,24 80,6 7,6 743 озёрное 1952 Витебская область р. Туровлянка, оз. Защаты, Яново, Паульское, Берёзовское Западная Двина Солигорское водохранилище 23,1 55,9 4,5 1793 русловое 1967 Минская область р. Случь Припять Любанское водохранилище 22,5 39,54 6,3 812 русловое 1967 Минская область р. Ореса, Птичь Припять Чигиринское водохранилище 21,19 60 5 3700 русловое 1961 Могилёвская область р. Друть Днепр Селец 20,7 56,3 5,4 681 русловое 1985 Брестская область р. Ясельда Припять Браславское водохранилище 19,8 72,3 13,3 872 озёрное 1956 Витебская область р. Друйка, оз. Недрово, Постех, Неспиш Западная Двина Берёза-I 17,74 31,9 6,6 479,55 озёрно-наливное 1986 Брестская область р. Жигулянка, Ясельда, оз. Чёрное Припять Езерищенское водохранилище 16,6 77,6 8,7 300 озёрное 1959 Витебская область р. Оболь, оз. Езерище Западная Двина Селява 16,46 99,8 24 385 озёрное 1957 Минская область оз. Селява, р. Югна, Лукомка Западная Двина Погост 16,16 54,48 9,9 710 озёрно-наливное 1978 Брестская область оз. Погост, р. Бобрик Припять Локтыши 15,9 50,2 4,6 896,7 русловое 1978 Брестская область р. Лань Припять Светлогорское водохранилище 14,37 64,43 4,5 0 наливное 1987 Гомельская область р. Березина Днепр Зельвенское водохранилище 11,9 28 7,5 1215 русловое 1983 Гродненская область р. Зельвянка Неман Осиповичское водохранилище 11,87 17,5 5,3 4370 русловое 1953 Могилёвская область р. Свислочь, Березина Днепр Лепельское 10,18 74,67 33,7 1279,65 озёрное 1957 Витебская область оз. Лепельское, р. Улла Западная Двина
Прикордонні держави - найближче зовнішнє середовище, від взаємодії з яким безпосередньо залежить мир і стабільність по всій периферії кордонів України, її нормальний внутрішній розвиток, безперешкодне і широке спілкування із зовнішнім світом. Першочерговим завданням в цій сфері є укладання повномасштабних договорів про добросусідство і співробітництво з усіма прикордонними державами з метою остаточного підтвердження існуючих державних кордонів, створення атмосфери взаємної довіри і поваги, розбудови дружніх і взаємовигідних партнерських відносин у всіх галузях. Необхідно вести лінію на розширення і вдосконалення правових підвалин співробітництва з цими державами, приділяючи особливу увагу створенню ефективних механізмів попередження та мирного врегулювання конфліктів або спорів. Зовнішньополітичні зусилля мають бути постійно спрямовані на те, щоб прикордонні держави утворювали навколо України надійну смугу миру і стабільності. В цьому контексті кожна прикордонна держава є стратегічним партнером України.У зв'язку з особливостями історичного розвитку і специфікою геополітичного і геоекономічного положення України домінантою двосторонніх відносин з прикордонними державами є українсько-російські відносини. Для України вони є стосунками особливого партнерства, оскільки від їх характеру значною мірою залежатиме доля прогресивного демократичного розвитку як України, так і Російської Федерації, стабільність в Європі і в усьому світі. Протидіючи будь-яким територіальним претензіям чи спробам втручання у свої внутрішні справи, Україна вживатиме всіх заходів для переведення стосунків з Росією в русло справжнього добросусідства, взаємоповаги і партнерства. Україна спрямовуватиме свої зовнішньополітичні зусилля на те, щоб стати надійним мостом між Росією і країнами Центрально-Східної Європи. В цьому контексті надзвичайно важливе завдання полягає в активізації діяльності, спрямованої на усвідомлення обома сторонами безперспективності і згубності курсу на конфронтацію в українсько-російських відносинах.Зважаючи на необхідність підтримання військово-політичної і соціально-економічної стабільності в Центрально-Східній Європі, а також на життєво важливі національні інтереси України, в т.ч. в галузі безпеки, до головних пріоритетів на цьому напрямі належить розвиток тісних партнерських відносин з усіма сусідніми державами.
Прикордонні держави - найближче зовнішнє середовище, від взаємодії з яким безпосередньо залежить мир і стабільність по всій периферії кордонів України, її нормальний внутрішній розвиток, безперешкодне і широке спілкування із зовнішнім світом. Першочерговим завданням в цій сфері є укладання повномасштабних договорів про добросусідство і співробітництво з усіма прикордонними державами з метою остаточного підтвердження існуючих державних кордонів, створення атмосфери взаємної довіри і поваги, розбудови дружніх і взаємовигідних партнерських відносин у всіх галузях. Необхідно вести лінію на розширення і вдосконалення правових підвалин співробітництва з цими державами, приділяючи особливу увагу створенню ефективних механізмів попередження та мирного врегулювання конфліктів або спорів.
Зовнішньополітичні зусилля мають бути постійно спрямовані на те, щоб прикордонні держави утворювали навколо України надійну смугу миру і стабільності. В цьому контексті кожна прикордонна держава є стратегічним партнером України.У зв'язку з особливостями історичного розвитку і специфікою геополітичного і геоекономічного положення України домінантою двосторонніх відносин з прикордонними державами є українсько-російські відносини. Для України вони є стосунками особливого партнерства, оскільки від їх характеру значною мірою залежатиме доля прогресивного демократичного розвитку як України, так і Російської Федерації, стабільність в Європі і в
усьому світі. Протидіючи будь-яким територіальним претензіям чи спробам втручання у свої внутрішні справи, Україна вживатиме всіх заходів для переведення стосунків з Росією в русло справжнього добросусідства, взаємоповаги і партнерства. Україна спрямовуватиме свої зовнішньополітичні зусилля на те, щоб стати надійним мостом між Росією і країнами Центрально-Східної Європи. В цьому контексті надзвичайно важливе завдання полягає в активізації діяльності, спрямованої на усвідомлення обома сторонами безперспективності і згубності курсу на конфронтацію в українсько-російських відносинах.Зважаючи на необхідність підтримання військово-політичної і соціально-економічної стабільності в Центрально-Східній Європі, а також на життєво важливі національні інтереси України, в т.ч. в галузі безпеки, до головних пріоритетів на цьому напрямі належить розвиток тісних партнерських відносин з усіма сусідніми державами.