Всесвітньо відома піраміда Хеопса після землетрусу стала нижчою (її висота становила 146 м), а нині – 137 м. Значно гірша доля спіткала інші чудеса світу – маяк на острові Форос та Колос Родоський, які були повністю зруйновані землетрусами ще до нашої ери. Чи можна вважати випадковістю те, що сталося з цими дивовижними зразками майстерності людини? Відповідь обґрунтуйте ( ів).

Значение ветра:   1. ветер перегоняет тучи и облака (иначе дождь и снег были бы только над водной поверхностью) .  2.очищает воздух (уносит с нашей планеты отработанные автомобильные газы, дым от заводов) .  3.вырабатывает электроэнергию (с давних пор люди строили ветряные мельницы. полярники, например, используют ветряные двигатели для получения тепла и света) .  4. участвует в формировании рельефа (например, таких как барханов – песчаных холмов сложенных наносами песка, создает причудливые формы в виде башни или истукана) .  5.переносит на большое расстояние семена растений.  6. движению или затрудняет его (тот, кто летал на самолете, замечал, что из точки а в точку в мы прилетаем, к примеру, за 1 час, а обратно за 1 час 20 минут. ветер бывает попутный и встречный. люди еще в древности поняли, что лодка и без весел. может плавать, был бы ветер. стали ловить его широкими полотнищами – парусами, постепенно научились строить корабли-парусники.  7. велико эстетическое значение ветра (ощущать в жаркий день ласковый, нежный, легкий, летний ветерок – одно удовольствие).

максимальна висота полуденного сонця у населеному пункті, який розташований на 48º пн.ш., 21 березня становитиме 42º.

Объяснение:

Полуденну висоту сонця визначають за формулою: h = φ  ± δ,

де h – кут, під яким знаходиться сонце над горизонтом опівдні,  

φ – географічна широта місця схилення сонця.

Отже, нам потрібно визначити географічну широту (φ) населеного пункту і схилення сонця 21 березня.

1) 222 км  111 км = 2º (відстань між Харковом і невідомим об’єктом у градусах).

2) Населений пункт розташований південніше від Харкова, тому:

50º – 2º = 48º пн. ш. (географічна широта невідомого об’єкта).

3) У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли сонце знаходиться в зеніті над екватором, то δ = 0º. Тому його полуденну висоту вираховують за формулою: h = 90º – φ, отже:

90º – 48º = 42º (полуденна висота сонця над горизонтом).