Воздух Азот
Кислород
20,97
Состав, об. %
Углекислый
газ
0,03
78,10
Сероводород Аргон
0,9
Атмосферный
Над
поверхностью
землн на
площадке гибели
животных
53,90
8,61
36,80
0,69
Внимательно рассмотрите таблицу и сравните состав атмосферного воздуха и воздуха в
0,5 м от поверхности земли на площадке гибели животных. Укажите различие в составе
атмосферного воздуха и воздуха над поверхностью земли на площадке гибели животных и
возможную причину различия. Запишите ответ.
Складчаста область (рос. складчатая область, англ. fold area, folded region, orogen; нім. Faltungsgebiet n) – сукупність складчастих споруд, які виникли на місці попередньої геосинклінальної області. Відповідає складчастій гірській країні, від якої утворюється назва С.о.
Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. Утворення більшої частини С. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . У зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. Тектонічні цикли ) формування С. о. приурочене переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. Наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: Каледонії С. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие С. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські С. о. (у юрі і початку мела), альпійські С. о. (в кінці крейди і кайнозої). Ряд С. о. утворився в докембрії (див. Докембрійські епохи складчастості ) . Окрім складок, С. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. Деяка частина С. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, Юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (Донбас).
Объяснение:
Карты Птолемея содержат много ошибок. Эратосфен вычислил почти правильную величину земной окружности, однако Посидоний уменьшил её более чем на четверть, и именно это ошибочное значение использовал Птолемей. Нулевой меридиан Птолемей провёл через Канарские острова. Из-за преувеличенного мореплавателями тех времён размера Азии получилось, что известный к тому времени мир протянулся более чем на 180° (на самом деле на 130°). На 180-м меридиане карты Птолемея находится Китай — гигантский сухопутный массив, который простирается от вершины карты до экватора. Согласно карте Птолемея неизвестная часть азиатского континента простирается настолько далеко, что занимает Тихий океан. Таким было классическое для более чем десятка веков представление Птолемея о Земле как о сфере, уменьшенной на четверть по сравнению с действительным размером и покрытой сушей, занимающей 2/3 Северного полушария.