Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при зменшенні густини повітря з висотою.
У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм рт. ст.
Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися (опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1 мб). У середньому баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм.
Ізобари – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковим атмосферним тиском.
Під час закріплення матеріалу й розв’язування задач на зміну атмосферного тиску слід наголосити, що на кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м підйому – 10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.;
Задача 1. Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:
500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:
740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.
Задача 2. Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878 м
2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м. Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст., знаходимо:
1878м : 100м × 10 мм рт. ст. = 188 мм рт. ст.
3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:
720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.
Задача 3. Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм рт. ст. Визначити висоту гори.
Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:
760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.
2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст., визначаємо висоту гори:
210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м
Відповідь: висота гори 2100 м
Сильнішим учням можна запропонувати задачі більш складні:
Задача 4. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:
18°С – 15°С = 3°С
2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6°С:
3°С × 1000 м : 6°С = 500 м
3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:
760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.
За цим посиланням ви знайдете інші задачі з теми "Атмосфера".
Италия расположена на юге европы. на её территории можно выделить 3 части: материковую (около 1/2 площади) , полуостровную ( апеннинский полуостров ) и островную ( острова сицилия, сардиния и ряд мелких ). почти 4/5 поверхности италии занимают горы и возвышенности, и менее 1/4 ее площади приходится на паданскую равнину и узкие прибрежные низменности. в материковой части италия отделена от остального континента высочайшей в европе горной системой альп. выгнутая к северо-западу гигантская дуга альп тянется на с запада на восток на 1200 км. самую высокую, западную их часть составляет древний герцинский массив, сложенный кристаллическими . именно здесь находятся высочайшие вершины альп: монблан (4807 м) , монте-роза (4634 м) , червина (4478 м) . вершины этих гор покрыты мощными ледниками. к югу альпы снижаются до 1000 м над ур. моря (приморские альпы) . к востоку цепь гор расходится веером и высота их снижается до 2000 м. (карнийские альпы) . горы в тоскана, центральных апеннинах, кампании и бразиликате сложены конгломератами, песчаниками и известняками, а также глинистыми сланцами имраморами. горючие полезные ископаемые представлены природным газом и нефтью, запасы которых находятся в неогеновых отложениях паданского прогиба и предгорий апеннин, а также в мезозойских и кайнозойских отложениях острова сицилия (провинция рагуза) . в юго-западной части сардинии и в альпах (долина аосты) имеются месторождения каменного угля; к палеоген-неогеновым отложениям центральных апеннин бурый уголь, лигниты и битуминозные сланцы вытянутость территории италии с севера на юг вызывает большие климатические различия между отдельными районами - от умеренного теплого климата паданской равнины до ярко выраженного субтропического в сицилии. собственно средиземноморским можно назвать лишь климат полуостровной и островной италии. климат паданской равнины с таким же жарким летом, как и на апеннинском полуострове, но с холодной и туманной зимой можно считать переходным от субтропического к умеренному. здесь влиянию теплого лигурийского моря препятствуют приморские альпы и апеннины, в то же время сюда свободно проникает более холодный воздух с адриатики. средняя температура января на паданской равнине - около 0°, а июля - +23-24°. осенью здесь активно образуются циклоны. зимой всегда выпадает снег, нередко бывают морозы до 10°. из 600 - 1000 мм годовых осадков половина приходится на весну и лето. нередки в северной италии сильные, даже катастрофические ливни. средиземноморский климат отчетливо выражен на юге апеннинского полуострова и на островах. лето здесь сухое и жаркое (средняя температура июля - +26°), зима мягкая, теплая (средняя температура января - +8-10°). в северных и центральных частях апеннинского полуострова средние температуры иные - +24° в июле и +1,4-4° в январе. снег на апеннинском полуострове выпадает редко. с марта по октябрь на юге италии дует сирокко - сухой и жаркий ветер из африки, приносящий повышение температуры до +30-35° и красноватую пыль. приморские районы италии, особенно лигурийская ривьера, побережья ионического моря, островов сицилия и сардиния, отличаются особой мягкостью климата. здесь разница между средними температурами самого холодного месяца (января) и самого жаркого (июля) примерно 15°. поэтому на лигурийской ривьере, цепочкой тянутся известные климатические курорты. самая длинная река италии по, её длина — 682 км. крупнейшее озеро — гарда. самой крупной рекой на апеннинском полуострове считается тибр, длина его достигает 405 км, при ширине всего в 150 м. системой различных озер, притоков и каналов тибр связывается с еще одной из крупных рек полуострова - арно. зона широколиственных лесов на севере страны, почти вся италия - в зоне жестколиственных вечнозелёных лесов и кустарников, а вдоль центральной части апенинского полуострова проходит зона высотной поясности.
Объяснение:
Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при зменшенні густини повітря з висотою.
У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм рт. ст.
Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися (опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1 мб). У середньому баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм.
Ізобари – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковим атмосферним тиском.
Під час закріплення матеріалу й розв’язування задач на зміну атмосферного тиску слід наголосити, що на кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м підйому – 10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.;
Задача 1. Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:
500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:
740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.
Задача 2. Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878 м
2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м. Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст., знаходимо:
1878м : 100м × 10 мм рт. ст. = 188 мм рт. ст.
3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:
720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.
Задача 3. Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм рт. ст. Визначити висоту гори.
Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:
760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.
2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст., визначаємо висоту гори:
210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м
Відповідь: висота гори 2100 м
Сильнішим учням можна запропонувати задачі більш складні:
Задача 4. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:
18°С – 15°С = 3°С
2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6°С:
3°С × 1000 м : 6°С = 500 м
3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:
760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.
За цим посиланням ви знайдете інші задачі з теми "Атмосфера".