Материк характеризується великою різноманітністю поверхневих (річок, озер, боліт, льодовиків) та підземних вод. В усі чотири океани, що омивають Євразію, несуть свої води величезні повноводні річки з розгалуженою мережею приток.
Тут є всі типи річок за джерелами живлення і режимом стоку. У різних частинах материка річки живляться дощовими і ґрунтовими, талими сніговими і льодовиковими водами. Більшість з них збирають воду з величезних басейнів.
У Північний Льодовитий океан впадають такі великі річки, як Об, Єнісей, Лена, Печора та безліч менших. Усі вони живляться в основному талим и сніговими водами і частково за рахунок літніх дощів. Узимку річки замерзають. Найповноводнішою річкою басейну є Єнісей, а найдовшою — Лена (4400 км).
В Атлантичний океан і його моря впадають річки Західної, Південної і частково Східної Європи. Велика частина річок Західної і Південної Європи беруть початок у горах і у верхній течії мають типово гірський характер.
Режим річок басейну Атлантичного океану має значні відмінності залежно від кліматичних умов. На заході, в області морського клімату, річки не замерзають. На схід, там, де взимку буває сніговий покрив і річки-замерзають, хоч і ненадовго, повені настають весною (Дон, Дніпро, Вісла, Одра, Ельба).
Дунай — найбільша річка басейну Атлантичного океану у Євразії і одночасно найбільша річка Європи.
У високих Альпійських горах бере початок одна з найбільших річок Європи — Рейн. У верхній течії він має головним чином льодовикове живлення, а тому особливо повноводний влітку, коли у горах тануть лід і сніг.
Річки, що впадають у Середземне море, повноводні узимку і міліють сухим літом. Скандинавські річки — короткі, порожисті, течуть по твердих породах, зв'язуючи між собою численні озера. Вони мають великі запаси гідроенергії.
Річки басейну Тихого океану теж, здебільшого, починаються в горах. Значна частина течії таких великих річок, як Янцзи, Хуанхе, Меконг, лежить у високих гірських районах Тибету. У верхів'ях ці річки гірські, зі стрімкою течією, глибоко врізаються в товщі гірських порід.
Одна з найбільших річок басейну Тихого океану — Хуанхе — перетинає Лесове плато. Під час літніх мусонних дощів вода в Хуанхе високо піднімається, річка розливається, часто змінює своє русло.
Найбільша річка Євразії — Янцзи (довжина 6300 км) — теж належить до басейну Тихого океану і впадає в Східнокитайське море. У верхній течії це гірська річка, а, вийшовши на рівнину, тече повільно, розпадається на рукави, утворює озероподібні розширення. Крім мусонних літніх дощів, у верхній течії вона живиться талими сніговими і льодовиковими водами.
Хуанхе, Янцзи й інші річки Східної Азії відіграють величезну роль у житті населення.
Дещо інший режим мають річки басейну Тихого океану, які протікають у помірних широтах, наприклад Амур. Узимку вони замерзають. На річках системи Амуру характерні літні повені, які пов'язані з випаданням мусонних злив.
Річки басейну Індійського океану також належать до найбільших річок світу. Серед них Ґанґіз Брахмапутрою, Інд, Тигр і Євфрат.
Ганг, Брахмапутра, Інд беруть початок у Гімалаях і на півдні Тибетського нагір'я. У верхів'ях — це гірські річки, Індо-Ґанґською низовиною вони течуть спокійно.
Інд у нижній течії перетинає посушливі місцевості, і багато його води іде на випаровування
Річка Меконг
Озеро Іссик-Куль
і зрошення земель. У посушливі сезони Інд іноді не досягає Аравійського моря.
Серед найбільших річок басейну внутрішнього стоку — Волга (друга за величиною річка Європи), Урал, Кура, Терек, які несуть свої води у Каспійське море. Сирдар'я впадала в Аральське море, але в наш час, як Зерафшан, Чу, Мургаб, губиться у пісках.
У Євразії багато озер різного Походження. Найбільші озера світу — Каспійське й Аральське моря із солоною водою. У розломах земної кори утворилися найглибше озеро Землі — Байкал і численні озера Скандинавії. Є озера льодовикового, карстового, вулканічного походження, великі завальні озера в горах і багато інших. Найбагатша озёрами північно-західна частина Європи. У внутрішніх улоговинах континенту є велика кількість солоних озер.
Важливою господарською проблемою є підтримка чистоти внутрішніх вод.
На островах Північного Льодовитого океану та високогір'ях Альпійсько-гімалайського поясу є льодовики.
Великі площі у північних перезволожених районах Євразії займають болота.
Внутрішні води
Материк характеризується великою різноманітністю поверхневих (річок, озер, боліт, льодовиків) та підземних вод. В усі чотири океани, що омивають Євразію, несуть свої води величезні повноводні річки з розгалуженою мережею приток.
Тут є всі типи річок за джерелами живлення і режимом стоку. У різних частинах материка річки живляться дощовими і ґрунтовими, талими сніговими і льодовиковими водами. Більшість з них збирають воду з величезних басейнів.
У Північний Льодовитий океан впадають такі великі річки, як Об, Єнісей, Лена, Печора та безліч менших. Усі вони живляться в основному талим и сніговими водами і частково за рахунок літніх дощів. Узимку річки замерзають. Найповноводнішою річкою басейну є Єнісей, а найдовшою — Лена (4400 км).
В Атлантичний океан і його моря впадають річки Західної, Південної і частково Східної Європи. Велика частина річок Західної і Південної Європи беруть початок у горах і у верхній течії мають типово гірський характер.
Режим річок басейну Атлантичного океану має значні відмінності залежно від кліматичних умов. На заході, в області морського клімату, річки не замерзають. На схід, там, де взимку буває сніговий покрив і річки-замерзають, хоч і ненадовго, повені настають весною (Дон, Дніпро, Вісла, Одра, Ельба).
Дунай — найбільша річка басейну Атлантичного океану у Євразії і одночасно найбільша річка Європи.
У високих Альпійських горах бере початок одна з найбільших річок Європи — Рейн. У верхній течії він має головним чином льодовикове живлення, а тому особливо повноводний влітку, коли у горах тануть лід і сніг.
Річки, що впадають у Середземне море, повноводні узимку і міліють сухим літом. Скандинавські річки — короткі, порожисті, течуть по твердих породах, зв'язуючи між собою численні озера. Вони мають великі запаси гідроенергії.
Річки басейну Тихого океану теж, здебільшого, починаються в горах. Значна частина течії таких великих річок, як Янцзи, Хуанхе, Меконг, лежить у високих гірських районах Тибету. У верхів'ях ці річки гірські, зі стрімкою течією, глибоко врізаються в товщі гірських порід.
Одна з найбільших річок басейну Тихого океану — Хуанхе — перетинає Лесове плато. Під час літніх мусонних дощів вода в Хуанхе високо піднімається, річка розливається, часто змінює своє русло.
Найбільша річка Євразії — Янцзи (довжина 6300 км) — теж належить до басейну Тихого океану і впадає в Східнокитайське море. У верхній течії це гірська річка, а, вийшовши на рівнину, тече повільно, розпадається на рукави, утворює озероподібні розширення. Крім мусонних літніх дощів, у верхній течії вона живиться талими сніговими і льодовиковими водами.
Хуанхе, Янцзи й інші річки Східної Азії відіграють величезну роль у житті населення.
Дещо інший режим мають річки басейну Тихого океану, які протікають у помірних широтах, наприклад Амур. Узимку вони замерзають. На річках системи Амуру характерні літні повені, які пов'язані з випаданням мусонних злив.
Річки басейну Індійського океану також належать до найбільших річок світу. Серед них Ґанґіз Брахмапутрою, Інд, Тигр і Євфрат.
Ганг, Брахмапутра, Інд беруть початок у Гімалаях і на півдні Тибетського нагір'я. У верхів'ях — це гірські річки, Індо-Ґанґською низовиною вони течуть спокійно.
Інд у нижній течії перетинає посушливі місцевості, і багато його води іде на випаровування
Річка Меконг
Озеро Іссик-Куль
і зрошення земель. У посушливі сезони Інд іноді не досягає Аравійського моря.
Серед найбільших річок басейну внутрішнього стоку — Волга (друга за величиною річка Європи), Урал, Кура, Терек, які несуть свої води у Каспійське море. Сирдар'я впадала в Аральське море, але в наш час, як Зерафшан, Чу, Мургаб, губиться у пісках.
У Євразії багато озер різного Походження. Найбільші озера світу — Каспійське й Аральське моря із солоною водою. У розломах земної кори утворилися найглибше озеро Землі — Байкал і численні озера Скандинавії. Є озера льодовикового, карстового, вулканічного походження, великі завальні озера в горах і багато інших. Найбагатша озёрами північно-західна частина Європи. У внутрішніх улоговинах континенту є велика кількість солоних озер.
Важливою господарською проблемою є підтримка чистоти внутрішніх вод.
На островах Північного Льодовитого океану та високогір'ях Альпійсько-гімалайського поясу є льодовики.
Великі площі у північних перезволожених районах Євразії займають болота.