Визначте крутість схилів:
від г. мали-
нівська на захід
до річки андога
варіант 1
відмітка 159,7 м - горизонталь 155 м
горизонталь 155 м – 150 м
горизонталь 150 м - 145,0 м
горизонталь 145 м — 140 м
горизонталь 140 м — р. андога
від г. андозька
на захід до річки
андога
варiант 2
пункт 160,6 м — горизонталь 160 м
горизонталь 160 м — 155 м
горизонталь 155 м – 150 м
горизонталь 150 м – 145 м
горизонталь 145 м – 140 м
горизонталь 140 м – 135 м
горизонталь 135 м — р. андога
Географічне положення значної території Північної Америки в субарктичних та помірних широтах зумовлює суттєвий вплив західного перенесення повітря. Південно-східна частина материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану, а у північних полярних районах формуються північно-східні вітри.
Розподіл тепла і вологи на материку в значній мірі залежить від особливостей рельєфу. Зокрема, велику перешкоду для західного потоку повітря створює гірська система Кордильєр. Долаючи її, повітряні маси, що надходять з Тихого океану, залишають всю вологу на узбережжі та західних схилах гір і проникають далі на схід вже більш сухими. На сході Північної Америки значно нижчі гори Аппалачі. Проте й вони також частково перешкоджають проникненню вологого повітря з Атлантики вглиб континенту.
Відсутність гір на півночі та півдні материка, рівнинність його центральних областей дають можливість холодним арктичним повітряним масам далеко на південь. Хвилі холоду іноді досягають узбережжя Мексиканської затоки, приносячи різке похолодання, морози, які супроводжуються снігопадами. Буває й навпаки: тепле тропічне повітря з півдня поширюється далеко на північ, приносячи відлигу.
На межі зіткнення арктичних і помірних, тропічних і помірних повітряних мас формуються атмосферні фронти, де виникають циклони, з якими пов’язані опади.
Гірські масиви Кордильєр та Аппалачів, що розташовані меридіонально, створюють ефект „аеродинамічної труби”, якою проносяться руйнівні смерчі (торнадо), що утворюються в результаті зіткнення повітряних мас із значними контрастами температури.
Объяснение:
ответ:Суммарная радиация в разных городах России:
- Мурманск: 10 ккал/см2 в год;
- Архангельск: 30 ккал/см2 в год;
- Москва: 40 ккал/см2 в год;
- Пермь: 40 ккал/см2 в год;
- Казань: 40 ккал/см2 в год;
- Челябинск: 40 ккал/см2 в год;
- Саратов: 50 ккал/см2 в год;
- Волгоград: 50 ккал/см2 в год;
- Астрахань: 50 ккал/см2 в год;
- Ростов-на-Дону: более 50 ккал/см2 в год;
Объяснение:Общая закономерность в распределении солнечной радиации такова: чем ближе объект (город) к полюсу, тем меньше солнечной радиации приходиться на него (город).