Океан получает от Солнца много тепла. Занимая большую площадь, он получает тепла больше, чем суша.
Но солнечные лучи нагревают только верхний слой воды толщиной всего несколько метров. Вниз от этого слоя тепло передается в результате постоянного перемешивания воды. Но необходимо заметить, что температура воды с глубиной понижается, сначала скачкообразно, а затем плавно. На глубине вода почти однородна по температуре, так как глубины океанов в основном заполнены водами одного и того же происхождения, формирующимися в полярных областях Земли. На глубине более 3-4 тысяч метров температура обычно колеблется от +2°С до 0°С.
Температура поверхностных вод также неодинакова и распределяется в зависимости от географической широты. Чем дальше от экватора, тем ниже температура. Это связано с различным количеством тепла, которое поступает от Солнца. Из-за шарообразности нашей планеты угол падения солнечного луча на экваторе больше, чем у полюсов, поэтому и тепла экваториальные широты получают больше, чем полярные. На экваторе наблюдаются наиболее высокие температуры вод океана — +28-29°С. К северу и югу от него температура воды понижается. Из-за близости холодной Антарктиды скорость понижения температур к югу несколько быстрее, чем к северу.
На температуру морской воды влияет и климат окружающих территорий. Особенно высока она в морях, окруженных жаркими пустынями, например в Красном море — до 34°С, в Персидском заливе — до 35,6°С. В умеренных широтах температура изменяется в зависимости от времени суток.
1.Австралія повністю розташована в південній півкулі. Майже посередині материк перетинає південний тропік. Тому основна частина материка розташована в жаркому тепловому поясі.
2.Голандия, Великобритании, Португалия
3. На заході переважають плоскогір'я, в центрі рівнини, на сході Великий Бар'єрний риф
4. Тим, що руди зазвичай трапляються на вершинах (горах), а в Австралії їх дуже мало
5.Через значну віддаленість від інших материків Австралія для європейців довго залишалась невідомою. Лише в 1565 році під час плавання у Тихому океані іспанський монах Андре де Урданета вперше висловив припущення, що на захід від Південної Америки може існувати великий південний материк. Уже в 1606 році португальський капітан Педро Фернандес де Кірос досяг берегів незнайомої землі в південно-західній частині Тихого океану і помилково назвав її континентом Австралія
6. Поскільки процеси горотворення під час декількох останніх геологічних періодів там не було настільки активні як на інших материках, гори сформовані під час ранніх періодів підверглися сильному вивітрюванню і ерозії
7. Крайня північна є мис Йорк (10°41' пд.ш)
Крайня південна є мис Південно-Східний (39°11' пд.ш)
Но солнечные лучи нагревают только верхний слой воды толщиной всего несколько метров. Вниз от этого слоя тепло передается в результате постоянного перемешивания воды. Но необходимо заметить, что температура воды с глубиной понижается, сначала скачкообразно, а затем плавно. На глубине вода почти однородна по температуре, так как глубины океанов в основном заполнены водами одного и того же происхождения, формирующимися в полярных областях Земли. На глубине более 3-4 тысяч метров температура обычно колеблется от +2°С до 0°С.
Температура поверхностных вод также неодинакова и распределяется в зависимости от географической широты. Чем дальше от экватора, тем ниже температура. Это связано с различным количеством тепла, которое поступает от Солнца. Из-за шарообразности нашей планеты угол падения солнечного луча на экваторе больше, чем у полюсов, поэтому и тепла экваториальные широты получают больше, чем полярные. На экваторе наблюдаются наиболее высокие температуры вод океана — +28-29°С. К северу и югу от него температура воды понижается. Из-за близости холодной Антарктиды скорость понижения температур к югу несколько быстрее, чем к северу.
На температуру морской воды влияет и климат окружающих территорий. Особенно высока она в морях, окруженных жаркими пустынями, например в Красном море — до 34°С, в Персидском заливе — до 35,6°С. В умеренных широтах температура изменяется в зависимости от времени суток.
1.Австралія повністю розташована в південній півкулі. Майже посередині материк перетинає південний тропік. Тому основна частина материка розташована в жаркому тепловому поясі.
2.Голандия, Великобритании, Португалия
3. На заході переважають плоскогір'я, в центрі рівнини, на сході Великий Бар'єрний риф
4. Тим, що руди зазвичай трапляються на вершинах (горах), а в Австралії їх дуже мало
5.Через значну віддаленість від інших материків Австралія для європейців довго залишалась невідомою. Лише в 1565 році під час плавання у Тихому океані іспанський монах Андре де Урданета вперше висловив припущення, що на захід від Південної Америки може існувати великий південний материк. Уже в 1606 році португальський капітан Педро Фернандес де Кірос досяг берегів незнайомої землі в південно-західній частині Тихого океану і помилково назвав її континентом Австралія
6. Поскільки процеси горотворення під час декількох останніх геологічних періодів там не було настільки активні як на інших материках, гори сформовані під час ранніх періодів підверглися сильному вивітрюванню і ерозії
7. Крайня північна є мис Йорк (10°41' пд.ш)
Крайня південна є мис Південно-Східний (39°11' пд.ш)
Крайня західна є мис Стіп-Пойнт (113° сх.д)
Крайня східна є мис Байрон (153° сх.д)
8. Австралія розатшована в тропічному, субтропічному, субекваторіальному, помірному (Острів Тасманія) пояса