Відмінною ознакою кліматичний умов євразії від інших материків є: а) вплив західного перенесення повітряних мас; б) вплив повітряних мас з усіх чотирьох океанів; в) пасатна циркуляція; г) наявність областей континентального климату.
За розвіданими запасами залізних руд А. займає 2-3-є місце у світі (разом з Росією, 2000). Більша частина запасів зосереджена в залізорудному басейні Хамерслі (штат Західна А.), що займає площу 150 тис. кв.км. У його будові беруть участь слабкометаморфізовані вулканогенно-осадові породи раннього протерозою. Найпоширеніші гіпергенні гематитові руди в залізистих кварцитах. Середній вміст заліза в них варіює в межах 64.2 %-67(70)%. Тут розробляються гематит-ґьотитові руди, пов'язані з нижньопротерозойськими залізистими кварцитами, в зоні вивітрювання (родовища Маунт-Уейлбек — загальні запаси 1,4 млнт, вміст металу 64 %; Маунт-Том-Прайс, Парабурду, Маунт-Ньюмен). Видобуваються також лімонітові пізолітові руди з вмістом Fe 50-60 % (родов. Роб-Рівер, загальні запаси 3 млрдт). Значні запаси гематит-ґьотитових руд зосереджені в шт. Південна А. та в районі Пілбара в Західній Австралії. На о. Кокату розробляються осадові гематитові руди (родов. Ямлі-Саунд). В шт. Клівленд і Північна територія відомі родовища гематит-сидеритових осадових руд (родов. Констанс-Рейндж, Ропер-Бар), на о. Тасманія є магнетитові руди в амфіболітах (Севідж-Рівер).
Планкто́н (греч. πλανκτόν — «блуждающий») — разнородные, в основном мелкие организмы, свободно дрейфующие в толще воды и не в отличие от нектона, сопротивляться течению[1]. Такими организмами могут быть бактерии, диатомовые и некоторые другие водоросли (фитопланктон), простейшие, некоторые кишечнополостные, моллюски, ракообразные, яйца и личинки рыб, личинки различных беспозвоночных животных (зоопланктон)[2]. Планктон непосредственно или через промежуточные звенья пищевой цепи является пищей для большинства остальных водных животных.
За розвіданими запасами залізних руд А. займає 2-3-є місце у світі (разом з Росією, 2000). Більша частина запасів зосереджена в залізорудному басейні Хамерслі (штат Західна А.), що займає площу 150 тис. кв.км. У його будові беруть участь слабкометаморфізовані вулканогенно-осадові породи раннього протерозою. Найпоширеніші гіпергенні гематитові руди в залізистих кварцитах. Середній вміст заліза в них варіює в межах 64.2 %-67(70)%. Тут розробляються гематит-ґьотитові руди, пов'язані з нижньопротерозойськими залізистими кварцитами, в зоні вивітрювання (родовища Маунт-Уейлбек — загальні запаси 1,4 млнт, вміст металу 64 %; Маунт-Том-Прайс, Парабурду, Маунт-Ньюмен). Видобуваються також лімонітові пізолітові руди з вмістом Fe 50-60 % (родов. Роб-Рівер, загальні запаси 3 млрдт). Значні запаси гематит-ґьотитових руд зосереджені в шт. Південна А. та в районі Пілбара в Західній Австралії. На о. Кокату розробляються осадові гематитові руди (родов. Ямлі-Саунд). В шт. Клівленд і Північна територія відомі родовища гематит-сидеритових осадових руд (родов. Констанс-Рейндж, Ропер-Бар), на о. Тасманія є магнетитові руди в амфіболітах (Севідж-Рівер).
Если не это - отпиши
Планкто́н (греч. πλανκτόν — «блуждающий») — разнородные, в основном мелкие организмы, свободно дрейфующие в толще воды и не в отличие от нектона, сопротивляться течению[1]. Такими организмами могут быть бактерии, диатомовые и некоторые другие водоросли (фитопланктон), простейшие, некоторые кишечнополостные, моллюски, ракообразные, яйца и личинки рыб, личинки различных беспозвоночных животных (зоопланктон)[2]. Планктон непосредственно или через промежуточные звенья пищевой цепи является пищей для большинства остальных водных животных.
Объяснение: