Природоохранная политика напоминает политику западноевропейских стран:
• население активно поддерживает, инициативы местных органов власти в сфере охраны окружающей среды;
• привлечение частного бизнеса для разработки и применения новых, экологически чистых технологий;
• четко функционирующая государственная система экологического регулирования (создана в последствии общественного экологического движения 60 -70- х годов);
• государство Японии активно финансирует экологотехнологический подход к обеспечению экологически безопасного развития с науки ». Япония не считает неизбежным противоречие между экологическим регулированием и экономическим ростом.
Канада
Особенностью экологического права Канады:
• охрана окружающей среды находится, в юрисдикции провинций (в каждой провинции действуют законы (или правительственные директивы) по проведению мероприятий, направленных на регулирование общественных отношений в области охраны природы);
• в Канаде признана необходимость включения природоохранных задач в экономическое планирование и процесс принятия решений;
• также, законодательство обязывает экономический сектор учитывать требования охраны окружающей среды в своей деятельности;
• Канада включена в систему государств, имеющих образцово-показательные леса.
• в 1992 г. на конференции ООН, по инициативе канадцев была утверждена программа создания "образцово-показательных лесов" • в конце 80-х гг. в Канаде был принят «зеленый план» (власти выделяют из бюджета средства на организацию образцовых лесов)
Уже существует десять таких хозяйств. • Таким образом, ассигнования канадской казны направлены также на развитие экологии по всему миру.
Наземні природні зони, класифіковані по типу рослинності
Льодовики й полярні пустелі
Тундра
Тайга
Мішані ліси
Степи й лісостепи
Вологі субтропічні ліси
Середземноморські субтропічні ліси
Мусонні ліси
Напівпустелі
Пустелі
Напівпустелі
Лісосавани
Перемінно-вологі ліси
Вологі тропічні ліси
Високогірні альпійські луки
Високогірні ліси
Приро́дна зо́на, фізико-географічна зона — частина географічного поясу з однорідними кліматичними умовами. Вона є частиною природної країни. На рівнинних територіях зони зберігають широтне або близьке до нього тобто змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) і від океанів углиб континентів (довготна зональність). Мають близькі умови температур і зволоження, що визначають однорідні ґрунти, рослинність, тваринний світ і інші компоненти природного середовища. Природні зони виражені на суші і в океані, де проявляються менш чітко. Зміна природних зон у горах називається висотною поясністю.
Природні умови кожної з них мають свої відмінності, які залежать від широти місця, співвідношення тепла і вологи, циркулярної атмосфери. Типові в межах зони гідрологічні й теплові умови є вирішальним чинником формування ґрунтів певних типів, рослинності й тваринного світу. Загальні особливості природних умов враховуються в сільськогосподарському виробництві, лісовому господарстві, містобудуванні, під час проєктування інженерно-меліоративних і природоохоронних заходів, планування місць відпочинку.
Природні зони беруть свою назву від рослинності, властивої їм, і інших географічних особливостей.
Природні зони — один із щаблів фізико-географічного районування. Основною ознакою природної зони є переважання в її межах певного типу ландшафтів. У межах зони по перевазі ландшафтів того або іншого типу виділяються фізико-географічні підзони.
Япония
Природоохранная политика напоминает политику западноевропейских стран:
• население активно поддерживает, инициативы местных органов власти в сфере охраны окружающей среды;
• привлечение частного бизнеса для разработки и применения новых, экологически чистых технологий;
• четко функционирующая государственная система экологического регулирования (создана в последствии общественного экологического движения 60 -70- х годов);
• государство Японии активно финансирует экологотехнологический подход к обеспечению экологически безопасного развития с науки ». Япония не считает неизбежным противоречие между экологическим регулированием и экономическим ростом.
Канада
Особенностью экологического права Канады:
• охрана окружающей среды находится, в юрисдикции провинций (в каждой провинции действуют законы (или правительственные директивы) по проведению мероприятий, направленных на регулирование общественных отношений в области охраны природы);
• в Канаде признана необходимость включения природоохранных задач в экономическое планирование и процесс принятия решений;
• также, законодательство обязывает экономический сектор учитывать требования охраны окружающей среды в своей деятельности;
• Канада включена в систему государств, имеющих образцово-показательные леса.
• в 1992 г. на конференции ООН, по инициативе канадцев была утверждена программа создания "образцово-показательных лесов" • в конце 80-х гг. в Канаде был принят «зеленый план» (власти выделяют из бюджета средства на организацию образцовых лесов)
Уже существует десять таких хозяйств. • Таким образом, ассигнования канадской казны направлены также на развитие экологии по всему миру.
ну..как то так...я старалось
Наземні природні зони, класифіковані по типу рослинності
Льодовики й полярні пустелі
Тундра
Тайга
Мішані ліси
Степи й лісостепи
Вологі субтропічні ліси
Середземноморські субтропічні ліси
Мусонні ліси
Напівпустелі
Пустелі
Напівпустелі
Лісосавани
Перемінно-вологі ліси
Вологі тропічні ліси
Високогірні альпійські луки
Високогірні ліси
Приро́дна зо́на, фізико-географічна зона — частина географічного поясу з однорідними кліматичними умовами. Вона є частиною природної країни. На рівнинних територіях зони зберігають широтне або близьке до нього тобто змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) і від океанів углиб континентів (довготна зональність). Мають близькі умови температур і зволоження, що визначають однорідні ґрунти, рослинність, тваринний світ і інші компоненти природного середовища. Природні зони виражені на суші і в океані, де проявляються менш чітко. Зміна природних зон у горах називається висотною поясністю.
Природні умови кожної з них мають свої відмінності, які залежать від широти місця, співвідношення тепла і вологи, циркулярної атмосфери. Типові в межах зони гідрологічні й теплові умови є вирішальним чинником формування ґрунтів певних типів, рослинності й тваринного світу. Загальні особливості природних умов враховуються в сільськогосподарському виробництві, лісовому господарстві, містобудуванні, під час проєктування інженерно-меліоративних і природоохоронних заходів, планування місць відпочинку.
Природні зони беруть свою назву від рослинності, властивої їм, і інших географічних особливостей.
Природні зони — один із щаблів фізико-географічного районування. Основною ознакою природної зони є переважання в її межах певного типу ландшафтів. У межах зони по перевазі ландшафтів того або іншого типу виділяються фізико-географічні підзони.
Объяснение: