Укажіть спільну ознаку будови всіх водоростей. А містить вакуолі, заповнені краплинами олії Б клітинна оболонка зі сполуками Силіцію В мають хлоропласти з хлорофілом гу цитоплазмі є червоні пігменти
Африка- Северная – мыс Эль Абъяд, координаты 37̊ 21' северной широты, 9̊ 45' восточной долготы; Южная – мыс Игольный, 34̊ 49' южной широты, 20̊ восточной долготы; Западная – мыс Альмади, координаты 14̊ 44' северной широты 17̊ 31' западной долготы; Восточная – мыс Рас-Хафун, 51̊ 21' восточной долготы.
Европа-
Северная – мыс Нордкин, координаты 71̊ 08' северной широты, 27̊ 39' восточной долготы; Южная – мыс Марроки, 36̊ северной широты, 5̊ 36' западной долготы; Западная точка – мыс Рока, координаты 38̊ 46' северной широты, 9̊ 29' западной долготы; Восточная – Полярный Урал, крайней считается точка с координатами 67̊45' северной широты, 66̊ 13' восточной долготы.
Азия-
Северная точка – мыс Челюскин, координата 77̊ 43' северной широты, 104̊18' восточной долготы; Южная – мыс Пиай, 1̊ 16' северной широты, 103,3 восточной долготы; Западная – мыс Баба, координаты 39̊29' северной широты, 26̊ 10' восточной долготы; Восточная – мыс Дежнева, 66̊ 04’ северной широты, 169̊ 39' восточной долготы.
Ю.Америка-
Северная – мыс Гальинас, координаты 12̊ 25' северной широты;
Южная – мыс Фроуорд, 53̊ 54' южной широты; Западная – мыс Париньяс, координаты 81̊ 20' эападной долготы; Восточная – мыс Каабу-Бранку, 34̊ 46' западной долготы.
С.Америка -
Северная – мыс Мерчисон, координаты 71̊̊ 50' северной широты, 94̊ 45' западной долготы; Южная – мыс Марьято, 7̊ 13' северной широты; Западная – мыс Принца Уэльского, координаты 65̊ 35' северной широты, 168̊̊ западной долготы; Восточная – мыс Сент-Чарльз, координаты 52̊ 24' северной широты, 55̊ 40' западной долготы.
Як виглядають африканські гілеї та перемінно-вологі ліси.
Про ландшафти саван і рідколісся.
Про особливості поширення природних зон. Горизонтальна зональність - основна закономірність поширення природних зон Африки. Рівнинний характер рельєфу материка та його географічне положення зумовлюють особливо чіткий прояв тут горизонтальної зональності. Зонально розподіляються окремі природні компоненти - рослинність, ґрунти, тваринний світ. Від екватора природну зону вологих екваторіальних лісів послідовно змінюють зони перемінно-вологих лісів, саван і рідколісся, пустель і напівпустель, вічнозелених твердолистих лісів і чагарників, які повторюються в обох півкулях. (Знайдіть їх на карті форзаца.)
Північна частина Африки ширша й рівнинніша за південну, тому тут природні зони простягаються майже вздовж паралелей. У значно вужчій південній частині материка вони наближаються до меридіонального напрямку. Особливо це помітно на окраїнах материка, де вплив океанів най-відчутніший
Як виглядають африканські гілеї та перемінно-вологі ліси. Вологі екваторіальні ліси, або гілеї, Африки формуються на червоно-жовтих фе-ралітних ґрунтах і ростуть кількома ярусами (мал. 30). Ландшафти гілей відрізняються багатством і різноманітністю видів рослин, яких налічують близько 25 000 видів. Над зеленим морем дерев (а їх понад тисяча видів),
наче велетенські колони, підносяться сей-би. Ці дерева першого ярусу заввишки 60-80 м мають додаткові корені - дошко-подібні підпорки.
Африка-
Северная – мыс Эль Абъяд, координаты 37̊ 21' северной широты, 9̊ 45' восточной долготы;
Южная – мыс Игольный, 34̊ 49' южной широты, 20̊ восточной долготы;
Западная – мыс Альмади, координаты 14̊ 44' северной широты 17̊ 31' западной долготы;
Восточная – мыс Рас-Хафун, 51̊ 21' восточной долготы.
Европа-
Северная – мыс Нордкин, координаты 71̊ 08' северной широты, 27̊ 39' восточной долготы;
Южная – мыс Марроки, 36̊ северной широты, 5̊ 36' западной долготы;
Западная точка – мыс Рока, координаты 38̊ 46' северной широты, 9̊ 29' западной долготы;
Восточная – Полярный Урал, крайней считается точка с координатами 67̊45' северной широты, 66̊ 13' восточной долготы.
Азия-
Северная точка – мыс Челюскин, координата 77̊ 43' северной широты, 104̊18' восточной долготы;
Южная – мыс Пиай, 1̊ 16' северной широты, 103,3 восточной долготы;
Западная – мыс Баба, координаты 39̊29' северной широты, 26̊ 10' восточной долготы;
Восточная – мыс Дежнева, 66̊ 04’ северной широты, 169̊ 39' восточной долготы.
Ю.Америка-
Северная – мыс Гальинас, координаты 12̊ 25' северной широты;
Южная – мыс Фроуорд, 53̊ 54' южной широты;
Западная – мыс Париньяс, координаты 81̊ 20' эападной долготы;
Восточная – мыс Каабу-Бранку, 34̊ 46' западной долготы.
С.Америка -
Северная – мыс Мерчисон, координаты 71̊̊ 50' северной широты, 94̊ 45' западной долготы;
Южная – мыс Марьято, 7̊ 13' северной широты;
Западная – мыс Принца Уэльского, координаты 65̊ 35' северной широты, 168̊̊ западной долготы;
Восточная – мыс Сент-Чарльз, координаты 52̊ 24' северной широты, 55̊ 40' западной долготы.
Як виглядають африканські гілеї та перемінно-вологі ліси.
Про ландшафти саван і рідколісся.
Про особливості поширення природних зон. Горизонтальна зональність - основна закономірність поширення природних зон Африки. Рівнинний характер рельєфу материка та його географічне положення зумовлюють особливо чіткий прояв тут горизонтальної зональності. Зонально розподіляються окремі природні компоненти - рослинність, ґрунти, тваринний світ. Від екватора природну зону вологих екваторіальних лісів послідовно змінюють зони перемінно-вологих лісів, саван і рідколісся, пустель і напівпустель, вічнозелених твердолистих лісів і чагарників, які повторюються в обох півкулях. (Знайдіть їх на карті форзаца.)
Північна частина Африки ширша й рівнинніша за південну, тому тут природні зони простягаються майже вздовж паралелей. У значно вужчій південній частині материка вони наближаються до меридіонального напрямку. Особливо це помітно на окраїнах материка, де вплив океанів най-відчутніший
Як виглядають африканські гілеї та перемінно-вологі ліси. Вологі екваторіальні ліси, або гілеї, Африки формуються на червоно-жовтих фе-ралітних ґрунтах і ростуть кількома ярусами (мал. 30). Ландшафти гілей відрізняються багатством і різноманітністю видів рослин, яких налічують близько 25 000 видів. Над зеленим морем дерев (а їх понад тисяча видів),
наче велетенські колони, підносяться сей-би. Ці дерева першого ярусу заввишки 60-80 м мають додаткові корені - дошко-подібні підпорки.