Ть
1. знайдіть на топографічній карті башту мтф у смт індустріальне та висотну точку 158,2 і визначте:

а) їхні ічні координати;

б) їхні прямокутні координати;

в) відстань між ними.

2. знайдіть на топографічній карті церкву в смт індустріальне та греблю на річці гнилий яр і визначте:

а) їхні абсолютні висоти;

б) перевищення між ними.

3. визначте уріз води річки гнилий яр біля земляної греблі.

4. визначте ічний і магнітний азимути від висотної точки 107,6 (квадрат 4860) до церкви в смт індустріальне.

5. за якими магнітними азимутами рухається автомобіль по дорозі з покриттям від смт індустріальне до складу хімічних добрив?

6. визначте різницю відстаней до екватора та північного полюса від витоку річки ягідна.

7. визначте падіння річки ягідна. (падіння річки — це перевищення її витоку над гирлом, виражене в метрах.)

8. у ставок у квадраті 4561 впадає річка ягідна, ця ж річка впадає в інший ставок у квадраті 4560. яка із зазначених ділянок має більшу середню швидкість течії?

9. група учнів отримала завдання: «пройти маршрутом від церкви в смт індустріальне 625 м за азимутом 105°, а потім ще 625 м за азимутом 270° та повернутися назад, дослідивши територію». визначте:

а) об'єкти, на яких робили виміри учні для подальшого маршруту;

б) рельєф території, яку вивчали;

в) істинний і магнітний азимути, за якими учні мали б повертатися;

г) відстань, яку пройшли учні.

10. знайдіть на топографічній карті найвищу й найнижчу абсолютну висоту точки на місцевості та визначте відносну висоту між ними.​

1) в умеренных и субтропических зонах северного и южного полушария.

2) атмосферные осадки от 250 до 450 мм в год. средняя температура зимы от-0ºс до −30ºс, а летом от +16ºс до +40ºс

климат степных регионов, как правило, находится в диапазоне от умеренно-континентального до резко-континентального, и всегда характеризуется жарким или жарким (до +40 °c ) и сильно засушливым летом. зима в степных регионах всегда малоснежная, с сильными позёмками и метелями , варьирует от умеренно мягкой до суровой с трескучими морозами, иногда возможны даже морозы до −40 °c.

3)типичные степи представляют ровную или пологохолмистую страну, совершенно лишенную лесов, за исключением разве речных долин. почва – чернозем, лежащий чаще всего на толще лессовидных глин со значительным содержанием извести. этот чернозем в северной полосе степи достигает наибольшей мощности и тучности, так как содержит иногда до 16% гумуса. к югу чернозем беднеет гумусом, делается светлее и переходит в каштановые почвы, а затем совершенно сходить на нет.

4)характерная черта степи — безлесье огромных равнин, покрытых богатой травянистой растительностью. травы, образующие сомкнутый или почти сомкнутый ковёр: ковыль, типчак, тонконог, мятлик, овсец и др.

5)из копытных типичны виды, отличающиеся острым зрением и способностями к быстрому и длительному бегу, например, антилопы; из грызунов — строящие сложные норы суслики, сурки, слепыши и прыгающие виды: тушканчики, кенгуровые крысы. большая часть птиц на зиму улетает. обычны: степной орёл, дрофа, степной лунь, степная пустельга, жаворонки. многочисленны пресмыкающиеся и насекомые.

степи активно используются человеком.здесь расположились многие важнейшие районы земледелия мира.

самые глубокие районы моря — бассейн и кандалакшский залив, где находится максимальная глубина моря. довольно плавно уменьшаются глубины от бассейна (глубина около 200 м) к вершине двинского залива. несколько приподнято над чашей бассейна дно мелководного онежского залива. дно горла моря представляет собой подводный желоб глубиной около 50 м, вытянутый вдоль пролива несколько ближе к терскому берегу.

северная часть моря наиболее мелководна. дно здесь весьма неровное (особенно у канинского берега), глубины не превышают 50 м.

район мезенского залива усеян множеством весьма подвижных песчаных банок (2—5 м), группирующихся в несколько гряд, известных под названием северные кошки.