Чтобы дать характеристику карты, необходимо выполнить простые действия при работе с самой картой:
У каждой карты есть название, надо его прочитать или записать (в зависимости от того даётся характеристика устно или письменно).
На каждой карте подписан масштаб. Надо его найти и зная деление карт по масштабу определить к какой группе относится данная карта (мелкомасштабная от 1: 1 000 000 и мельче, среднемасштабные от 1: 200 000 до 1 000 000, крупномасштабные от 1:10 000 до 1: 200 000).
Далее просто нужно посмотреть какой участок суши изображён (это может быть мировая, карта материков или частей материков).
Последний момент – содержание карты. Физические карты являются общегеографическими, остальные – тематическими, то есть посвящены одной теме, например «Климатическая карта».
У басейнах Західного Бугу та Прип'яті розташовані Шацькі озера (понад 30 прісноводних водойм), що мають карстове походження. Найбільш глибоководне серед них — Світязь. Разом із навколишніми ландшафтами вони утворюють Шацький національний парк[1].
У Карпатських горах більшість озер невеликі, але глибокі. Вода в них прісна, чиста й холодна. Особливим серед них є озеро Синевир.
На Подільській височині озера невеликі й неглибокі. Влітку вони добре прогріваються.
Багато озер утворилося біля річки Дунай. Найбільше прісне серед них — Ялпуг, а найглибше — Кагул.
На узбережжі Чорного моря є солоні озера-лимани. Солоними озерами багатий Крим. Найвідоміше з них — озеро Сиваш, з якого добувають кухонну сіль та інші корисні речовини. Багато кримських озер влітку пересихають.
По всій території України розкидані сотні тисяч штучних водойм — ставків. Селяни з глибокої давнини створювали ставки, перегороджуючи земляними насипами гирла балок і неглибоких ярів. Ставки служили сховищами води, використовувалися для розведення риби і водоплавної птиці. Ставки, як правило, оточені заростями верб.
Чтобы дать характеристику карты, необходимо выполнить простые действия при работе с самой картой:
У каждой карты есть название, надо его прочитать или записать (в зависимости от того даётся характеристика устно или письменно).
На каждой карте подписан масштаб. Надо его найти и зная деление карт по масштабу определить к какой группе относится данная карта (мелкомасштабная от 1: 1 000 000 и мельче, среднемасштабные от 1: 200 000 до 1 000 000, крупномасштабные от 1:10 000 до 1: 200 000).
Далее просто нужно посмотреть какой участок суши изображён (это может быть мировая, карта материков или частей материков).
Последний момент – содержание карты. Физические карты являются общегеографическими, остальные – тематическими, то есть посвящены одной теме, например «Климатическая карта».
У басейнах Західного Бугу та Прип'яті розташовані Шацькі озера (понад 30 прісноводних водойм), що мають карстове походження. Найбільш глибоководне серед них — Світязь. Разом із навколишніми ландшафтами вони утворюють Шацький національний парк[1].
У Карпатських горах більшість озер невеликі, але глибокі. Вода в них прісна, чиста й холодна. Особливим серед них є озеро Синевир.
На Подільській височині озера невеликі й неглибокі. Влітку вони добре прогріваються.
Багато озер утворилося біля річки Дунай. Найбільше прісне серед них — Ялпуг, а найглибше — Кагул.
На узбережжі Чорного моря є солоні озера-лимани. Солоними озерами багатий Крим. Найвідоміше з них — озеро Сиваш, з якого добувають кухонну сіль та інші корисні речовини. Багато кримських озер влітку пересихають.
По всій території України розкидані сотні тисяч штучних водойм — ставків. Селяни з глибокої давнини створювали ставки, перегороджуючи земляними насипами гирла балок і неглибоких ярів. Ставки служили сховищами води, використовувалися для розведення риби і водоплавної птиці. Ставки, як правило, оточені заростями верб.
Объяснение: