З самого початку історії людства прагнення кращого життя було потужною рушійною силою для освоєння нових територій, асиміляції різних культур і народностей, заселення всього земної кулі. Вимагаючи прояви мужності, перевіряючи готовність приймаючих територій до інтеграції людських потоків, міграція не тільки відображала потреби суспільства та ступінь його задоволення станом світового устрою, але й виявляла основні недоліки системи світового устрою.
Сьогодні міжнародна міграція виступає важливим ресурсом розвитку приймаючих країн, країн транзиту та призначення. Пріоритетним завданням світового співтовариства є виявлення в здобування з цього глобального явища максимально позитивних ефектів і зведення до мінімуму його негативних наслідків.
Сучасні практичні проблеми соціально-економічного розвитку у світі багато в чому обумовлені міграційними процесами. Вплив міграції на громадське життя завжди був суттєвим, однак приблизно до кінця XX століття міграційні процеси не мали такої самостійної основи, як сьогодні, не були сталими. На рубежі XIX – XX ст. руйнація традиційних інститутів суспільства здобула глобальних масштабів через різке прискорення соціально-економічних процесів індустріалізацією. Постійним супутником індустріального суспільства стала міграція. До початку XX ст. міграція найчастіше викликалася та зупинялася владними розпорядженнями, була керованою, а головними формами міграції були завойовницькі походи (колонізація територій, работоргівля), що переміщували значні маси людей. Відсутність транспортних можливостей обмежувала самостійний міграційний рух людей у Географічне місце перебування людини майже завжди збігалося з певним соціальним тому це явище мало враховувалося під час прийняття державних рішень.
Сучасна міграція за впливом на світовий соціально-економічний, соціокультурний і політичний р порівнянна з “великим переселенням народів”. Однак на відміну від минулих історичних епох змінилася не тільки природа (нерівномірність поширення населення на планеті, різні природні й соціальні умови життя людей) і умови (можливості переміщення: швидкість, інтенсивність міграційних потоків) міграцій, але і її спрямованість – міграція набула доцентровий характер. Якщо традиційні міграційні потоки були завжди спрямовані від центру до периферії (ідея “завоювання”, “змішування”), то в індустріальну епоху напрямки міграцій діаметрально змінилися (переважає ідея “збирання”, “концентрування”).
На сьогодення спроби державного регулювання міграційних процесів не. дають очікуваних результатів. Міграційні політики держав відзначаються уривчастістю управлінських дій, недостатністю як ресурсної так і законодавчої бази. На відміну від попередніх століть, сучасна міграція не піддається авторитарним формам впливу, вона вимагає створення системи управління у формі самостійного соціального інституту, здатного вирішувати нові завдання принципово новими Це висуває нові вимоги до діяльності державних органів влади.
Ефективне регулювання міграційними процесами, створення передумов для залучення необхідного людського ресурсу та збереження наявного потенціалу в Україні є запорукою підвищення її конкурентоспроможності на світовому рівні та сталого економічного розвитку
ответ: Тайга, также известная как бореальные леса - крупнейшая природная зона планеты, расположенная в северных приполярных регионах Северной Америки, Европы и Азии, характеризующая преобладанием хвойных лесов, длинными зимами, умеренным или высоким среднегодовым уровнем осадков.
Природная зона тайги занимает около 17% поверхности суши Земли, граничит с тундрой на севере, а также смешанными лесами, лесостепью и степью на юге. Для нее характерно ограниченное разнообразие пород хвойных деревьев. Как правило, главными лесообразующими породами являются сосна, ель, лиственница, пихта и в меньшей степени некоторые лиственные деревья, такие как береза и тополь.
Растения и животные бореальных лесов смогли адаптироваться к короткому вегетационному периоду, а также экстремальным погодным условиям. Зимы длинные и очень холодные, дни короткие, а стойкий снежный покров не является редкостью. Природная зона тайги Северной Америки и Евразии обладает рядом общих характеристик, к примеру, похожим видовым разнообразием флоры и фауны.
Объяснение: Природные условия тайги, характеризуются сильными холодами, влажностью, кислыми почвами и низким биоразнообразием, что делает эту природную зону одной из сложнейших для жизни человека.
Для более детального изучения природных условий бореальных лесов, следует рассмотреть основные факторы, оказывающие влияние на жизнь людей этого региона:
Географическое положение Таежные районы Северной Америки и Евразии представляют собой широкие пояса растительности, которые охватывают соответствующие континенты от Атлантики до Тихоокеанского побережья. В Северной Америке, тайга занимает огромные площади Канады и Аляски. Большая часть бореальных лесов мира (около 5800 км в длину) сосредоточена в России. На территории Европы, тайга преобладает в Финляндии, Швеции и Норвегии. Небольшой изолированный массив бореальных лесов расположен в Шотландии. Южные границы природной зоны тайги простираются через северные районы Казахстана, Монголии, Китая и Японии в Азии, и северные части США в Северной Америке.
Рельеф и почвы
На большей части природной зоны тайги преобладает равнинный рельеф, состоящий из широких низменностей и плато. Иногда плоские равнины пересекают некоторые из крупных речных долин, глубина которых может достигать десятков метров.
В основе таежного рельефа, есть слои осадочных пород, состоящих из различных комбинаций известняка, сланца, песчаника и конгломератов. Многие из месторождений известняка содержат видимые окаменелости морских существ, обитавших в регионе сотни миллионов лет назад. Отступившие ледники оставили углубления в рельефе, которые заполнились водой, создавая озера и болота (особенно торфяные) по всей тайге.
З самого початку історії людства прагнення кращого життя було потужною рушійною силою для освоєння нових територій, асиміляції різних культур і народностей, заселення всього земної кулі. Вимагаючи прояви мужності, перевіряючи готовність приймаючих територій до інтеграції людських потоків, міграція не тільки відображала потреби суспільства та ступінь його задоволення станом світового устрою, але й виявляла основні недоліки системи світового устрою.
Сьогодні міжнародна міграція виступає важливим ресурсом розвитку приймаючих країн, країн транзиту та призначення. Пріоритетним завданням світового співтовариства є виявлення в здобування з цього глобального явища максимально позитивних ефектів і зведення до мінімуму його негативних наслідків.
Сучасні практичні проблеми соціально-економічного розвитку у світі багато в чому обумовлені міграційними процесами. Вплив міграції на громадське життя завжди був суттєвим, однак приблизно до кінця XX століття міграційні процеси не мали такої самостійної основи, як сьогодні, не були сталими. На рубежі XIX – XX ст. руйнація традиційних інститутів суспільства здобула глобальних масштабів через різке прискорення соціально-економічних процесів індустріалізацією. Постійним супутником індустріального суспільства стала міграція. До початку XX ст. міграція найчастіше викликалася та зупинялася владними розпорядженнями, була керованою, а головними формами міграції були завойовницькі походи (колонізація територій, работоргівля), що переміщували значні маси людей. Відсутність транспортних можливостей обмежувала самостійний міграційний рух людей у Географічне місце перебування людини майже завжди збігалося з певним соціальним тому це явище мало враховувалося під час прийняття державних рішень.
Сучасна міграція за впливом на світовий соціально-економічний, соціокультурний і політичний р порівнянна з “великим переселенням народів”. Однак на відміну від минулих історичних епох змінилася не тільки природа (нерівномірність поширення населення на планеті, різні природні й соціальні умови життя людей) і умови (можливості переміщення: швидкість, інтенсивність міграційних потоків) міграцій, але і її спрямованість – міграція набула доцентровий характер. Якщо традиційні міграційні потоки були завжди спрямовані від центру до периферії (ідея “завоювання”, “змішування”), то в індустріальну епоху напрямки міграцій діаметрально змінилися (переважає ідея “збирання”, “концентрування”).
На сьогодення спроби державного регулювання міграційних процесів не. дають очікуваних результатів. Міграційні політики держав відзначаються уривчастістю управлінських дій, недостатністю як ресурсної так і законодавчої бази. На відміну від попередніх століть, сучасна міграція не піддається авторитарним формам впливу, вона вимагає створення системи управління у формі самостійного соціального інституту, здатного вирішувати нові завдання принципово новими Це висуває нові вимоги до діяльності державних органів влади.
Ефективне регулювання міграційними процесами, створення передумов для залучення необхідного людського ресурсу та збереження наявного потенціалу в Україні є запорукою підвищення її конкурентоспроможності на світовому рівні та сталого економічного розвитку
ответ: Тайга, также известная как бореальные леса - крупнейшая природная зона планеты, расположенная в северных приполярных регионах Северной Америки, Европы и Азии, характеризующая преобладанием хвойных лесов, длинными зимами, умеренным или высоким среднегодовым уровнем осадков.
Природная зона тайги занимает около 17% поверхности суши Земли, граничит с тундрой на севере, а также смешанными лесами, лесостепью и степью на юге. Для нее характерно ограниченное разнообразие пород хвойных деревьев. Как правило, главными лесообразующими породами являются сосна, ель, лиственница, пихта и в меньшей степени некоторые лиственные деревья, такие как береза и тополь.
Растения и животные бореальных лесов смогли адаптироваться к короткому вегетационному периоду, а также экстремальным погодным условиям. Зимы длинные и очень холодные, дни короткие, а стойкий снежный покров не является редкостью. Природная зона тайги Северной Америки и Евразии обладает рядом общих характеристик, к примеру, похожим видовым разнообразием флоры и фауны.
Объяснение: Природные условия тайги, характеризуются сильными холодами, влажностью, кислыми почвами и низким биоразнообразием, что делает эту природную зону одной из сложнейших для жизни человека.
Для более детального изучения природных условий бореальных лесов, следует рассмотреть основные факторы, оказывающие влияние на жизнь людей этого региона:
Географическое положение Таежные районы Северной Америки и Евразии представляют собой широкие пояса растительности, которые охватывают соответствующие континенты от Атлантики до Тихоокеанского побережья. В Северной Америке, тайга занимает огромные площади Канады и Аляски. Большая часть бореальных лесов мира (около 5800 км в длину) сосредоточена в России. На территории Европы, тайга преобладает в Финляндии, Швеции и Норвегии. Небольшой изолированный массив бореальных лесов расположен в Шотландии. Южные границы природной зоны тайги простираются через северные районы Казахстана, Монголии, Китая и Японии в Азии, и северные части США в Северной Америке.
Рельеф и почвы
На большей части природной зоны тайги преобладает равнинный рельеф, состоящий из широких низменностей и плато. Иногда плоские равнины пересекают некоторые из крупных речных долин, глубина которых может достигать десятков метров.
В основе таежного рельефа, есть слои осадочных пород, состоящих из различных комбинаций известняка, сланца, песчаника и конгломератов. Многие из месторождений известняка содержат видимые окаменелости морских существ, обитавших в регионе сотни миллионов лет назад. Отступившие ледники оставили углубления в рельефе, которые заполнились водой, создавая озера и болота (особенно торфяные) по всей тайге.