Длина нила: 6 670 километров. площадь бассейна нила: 2 870 000 квадратных километров. где протекает нил: нил — одна из самых длинных рек земного шара, в африке, священная река египта; за источник принимают кагер, или александровский нил, приток озера виктории ньянза, из которого вытекает на север кивир, или сомерсет-нил. последний образует рипонские водопады, проходит через озера: гита-нциге и коджа, у мрули (здесь глубина 3 — 5 м, ширина от 900 — 1 000 метров) поворачивает на север до фоверы, отсюда на запад, образует каринские и мурчисонские водопады (36 метров высотой) и 12 порогов, скатывается на вторую террасу, впадая у магунго в озеро альберт. с юга в ньянза впадает река исанго, или землики, вытекающая из альберт эдуардского озера, 3-го источника нила. из озера альбертского (2,5° северной широты) нил выходит под именем барь-эль-джебель на север (400 — 1 500 метров ширины), судоходен только до дуфиле, дальше прорезывает горные цепи 2-й террасы, образует 9 порогов, у ладо спускается на 200 метров на равнину восточного судана и теряет характер горной реки. из притоков на этом пути нил принимает р. ассуа и много горных рек; образуя много островов, каналов и рукавов беспрестанно извиваясь, нил медленно течет на север до 9°21` северной широты, принимает с запада бар-аль-газаль и поворачивает на восток. во время дождей нил превращает долину к северу от габы-шамбе в озеро шириной в 100 километров, после чего здесь вырастает такая густая трава, что она часто заставляет нил менять направление. вся равнина между нилом и его рукавом сераф образует болотистую область верхнего нила. пройдя 150 километров на восток и соединившись с серафом, нил принимает реку собат, она идет ему навстречу и заставляет его повернуть на северо-запад; здесь нил принимает название бар-эль-абиад, то есть белогонила (собственно прозрачный нил), течет на расстоянии 845 километров в северном направлении и соединяется у хартума (15°31 северной широты) с бар-эль-азреком, или голубым нилом (мутный нил). последний начинается в абиссинии (10°55`) на высоте 2 800 метров под именем абаи, впадает в озеро тана, выходит (200 метров ширины, 3 метра глубины) с южной стороны озера, огибает горную страну годжам и на 10° северной широты поворачивает на северо-запад — на этом протяжении принимает слева джемму и дидессу, справа диндер (560 километров длины) и раат.
Типи і види меліорації розчищення меліорованих земель від каменів та інших предметів; меліоративна обробка солонців; розпушування, піскування, глинювання, землевання, плантаж і первинна обробка ґрунту; проведення інших культурно-технічних робіт.
основою меліорацій повинна бути комплексність заходів, тобто раціональне їх поєднання в просторі і часі, як необхідна передумова для ефективного та раціонального використання земельного фонду країни .
Найбільш розповсюдженим є розподіл меліорацій на окремі види за дією на грунт і рослини.
1.Гідротехнічні (водні) гідромеліорації (основний вид) шляхом будівництва і експлуатації гідротехнічних споруд покращують і регулюють водний режим грунтів, вирішують питання водозабезпечення території і захисту площ від водної ерозії.
2. Агротехнічні меліорації (агромеліорації).
- передбачають покращення родючості грунтів за до агротехнічних заходів з метою регулювання водно - повітряного, поживного, температурного режимів, підвищення акумулюючої і водопоглинаючої здатності грунтів, покращення аерації активного шару грунту, шляхом підбору глибини і напрямку оранки, залуження площ тощо.
3. Лісотехнічні (лісомеліорації).
- передбачають покращення кліматичних ( зменшення впливу вітру – знижується V, швидкість до 30%, зниження дефіциту вологості повітря; скорочення витрат на випаровування), ґрунтових і гідрологічних умов територій біологічним методом, шляхом вирощування лісонасаджень.
4. Хімічні меліорації.
Система заходів, спрямованих на покращення несприятливих фізико-хімічних властивостей кислих та солонцюватих грунтів шляхом внесення хіммеліорантів з метою створення умов для інтенсивного розвитку сільськогосподарських культур.
розчищення меліорованих земель від каменів та інших предметів; меліоративна обробка солонців; розпушування, піскування, глинювання, землевання, плантаж і первинна обробка ґрунту; проведення інших культурно-технічних робіт.
основою меліорацій повинна бути комплексність заходів, тобто раціональне їх поєднання в просторі і часі, як необхідна передумова для ефективного та раціонального використання земельного фонду країни .
Найбільш розповсюдженим є розподіл меліорацій на окремі види за дією на грунт і рослини.
1.Гідротехнічні (водні) гідромеліорації (основний вид) шляхом будівництва і експлуатації гідротехнічних споруд покращують і регулюють водний режим грунтів, вирішують питання водозабезпечення території і захисту площ від водної ерозії.
2. Агротехнічні меліорації (агромеліорації).
- передбачають покращення родючості грунтів за до агротехнічних заходів з метою регулювання водно - повітряного, поживного, температурного режимів, підвищення акумулюючої і водопоглинаючої здатності грунтів, покращення аерації активного шару грунту, шляхом підбору глибини і напрямку оранки, залуження площ тощо.
3. Лісотехнічні (лісомеліорації).
- передбачають покращення кліматичних ( зменшення впливу вітру – знижується V, швидкість до 30%, зниження дефіциту вологості повітря; скорочення витрат на випаровування), ґрунтових і гідрологічних умов територій біологічним методом, шляхом вирощування лісонасаджень.
4. Хімічні меліорації.
Система заходів, спрямованих на покращення несприятливих фізико-хімічних властивостей кислих та солонцюватих грунтів шляхом внесення хіммеліорантів з метою створення умов для інтенсивного розвитку сільськогосподарських культур.