Лот - гидрографический и навигационный прибор для измерения глубины водоема с судна по принципу измерения глубины делятся на ручные, механические и гидроакустические (эхолоты) . первоначально (во времена парусного флота) в качестве лота использовалась гиря, обычно свинцовая, с тонкой веревкой (лотлинем) для измерения глубины. лот опускался с носовых русленей судна. иногда на нижней части гири формировалось углубление, которое смазывали салом, чтобы к нему прилипали частицы грунта для определения характера дна. ручной лот представляет собой конический или пирамидальный груз массой 3.5-5 кг, с закреплённым тросом-лотлинем, на который нанесены метровые или футовые метки (марки) . существует разновидность лота — диплот (нидерл. dieplood), который используется для измерения больших глубин, и отличается особо тяжелым грузом в 20-30 кг. измерение идёт по отсчёту длины лотлтиня при ослаблении натяжения в момент касания дна. недостатком лотов этого типа является необходимость проведения измерений на малой скорости (до 3-5 узлов, т. е. 5-9 км/ч на глубинах до 50 м) или при остановке судна и трудность определения момента касания дна на больших глубинах. механический лот представляет собой прибор для измерения гидростатического давления воды у дна, простейший вариант механического лота - вертикальная заполненная воздухом трубка, запаянная с верхней стороны и погружённая нижним открытым концом в воду. глубина определяется по высоте подъёма воды (например, по смыву или изменению цвета краски, нанесённой на внутренние стенки трубки) . так как вертикальность лотлиня в случае измерений механическим лотом значения не имеет, механический лот может использоваться для измерений глубин до 200 м на ходу (до 16 узлов, т. е. 28 км/ч) . механические лоты для измерения больших глубин называют глубомерными машинами. эхолот измеряет глубины по времени прохождения акустического импульса, отражённого от дна. в настоящее время лоты в качестве навигационных приборов практически повсеместно вытеснены эхолотами, однако при океанографических исследованиях используются лоты-батометры, снабжённые устройствами для измерения температуры, отбора проб воды на глубине и грунтозахватами для отбора проб донного грунта. акустический глубиномер - прибор для измерения глубины взрывных и технологических скважин, независимо от угла их наклона, в условиях подземных работ при добыче полезных ископаемых. регистрируют глубину скважин имеющих глухой забой или входящих в отработанное пространство или горные выработки. марки глубиномеров: агм, гса-60. трассоискатель серии fm 9800 (фирмы seba kmt) предназначен для точной локации трасс и измерения глубины залегания кабелей и металлических трубопроводов в земле. штангенциркуль - универсальный инструмент, предназначен для измерений с высокой точностью. применяется для измерения наружных и внутренних размеров деталей и глубины отверстий, пазов, выемок и т. д. штангенглубиномер - прибор для измерения глубины отверстий, пазов, высоты уступов и т. д. глубиномер, индикатор, кмд для измерения глубины элементов деталей в машиностроении трещиномер rmg 4015. прибор для измерения глубины поверхностных трещин в металлах
Людина ще мало знає про Світовий океан, хоча про його багатства відомо давно. Океан здавна годував людей, даючи їм рибу, молюсків, водорості. З морської води добувають сіль. Людина знає, що океан населяють безліч тварин і рослин. Проте й сьогодні відкриває нові види мешканців морських глибин.
Усі організми, як і людина використовує для власних потреб, називають біологічними ресурсами.
Залежно від умов існування у Світовому океані виділяють три групи живих організмів: планктон, нектон, бентос.
Планктон — організми поверхневого шару води, які пасивно переносяться хвилями і течіями. Це мікроскопічні водорості, бактерії, дрібні рачки, ікра риб і личинки різних тварин, а також медузи.
Нектон — організми, які живуть у товщі води й активно пересуваються: риби, кальмари, восьминоги, дельфіни, кити, тюлені, черепахи.
Бентос — організми, які живуть на дні моря. Вони ведуть або придонний іб життя (водорості, коралові поліпи, губки), або зариваються в грунт (морські черви, молюски), чи повзають по дну (морські зірки, краби), вільно плавають біля дна (камбала, скат).
На дні й під дном океану виявлено величезні запаси мінеральних ресурсів (корисних копалин). Нині на шельфі океану добувають нафту, газ, кам'яне вугілля, бурштин, залізні руди, алмази, золото. Почалося освоєння ложа океану. Тут виявлено великі запаси залізомарганцевих конкрецій, що значно перевищують запаси на суходолі. Сама океанічна вода — це «рідка руда»: 3,5 % її становлять тверді мінеральні речовини.
Океан може врятувати людство від загрожуючого водного голоду. У деяких країнах світу опріснюють морську воду, незважаючи на високу вартість цього процесу (країни Перської затоки, США).
Упродовж століть людина використовує багатства океану. Водночас знищуються окремі види тварин, стає менше риби, океан забруднюється відходами виробництва.
Нагальною стає проблема розумного та ощадливого використання багатств Світового океану, охорони його ресурсів. Для цього укладаються міжнародні угоди, за якими океан охороняється від забруднення, безконтрольного вилову риби, промислу рідкісних його мешканців, наприклад китів. Це проблема всього людства.
Висновки
1. Світовий океан багатий на біологічні, мінеральні, водні, енергетичні ресурси, які людина використовує в своїй діяльності.
2. Потрібно раціонально використовувати багатства океану. Безконтрольна експлуатація завдає йому великої шкоди.
Людина ще мало знає про Світовий океан, хоча про його багатства відомо давно. Океан здавна годував людей, даючи їм рибу, молюсків, водорості. З морської води добувають сіль. Людина знає, що океан населяють безліч тварин і рослин. Проте й сьогодні відкриває нові види мешканців морських глибин.
Усі організми, як і людина використовує для власних потреб, називають біологічними ресурсами.
Залежно від умов існування у Світовому океані виділяють три групи живих організмів: планктон, нектон, бентос.
Планктон — організми поверхневого шару води, які пасивно переносяться хвилями і течіями. Це мікроскопічні водорості, бактерії, дрібні рачки, ікра риб і личинки різних тварин, а також медузи.
Нектон — організми, які живуть у товщі води й активно пересуваються: риби, кальмари, восьминоги, дельфіни, кити, тюлені, черепахи.
Бентос — організми, які живуть на дні моря. Вони ведуть або придонний іб життя (водорості, коралові поліпи, губки), або зариваються в грунт (морські черви, молюски), чи повзають по дну (морські зірки, краби), вільно плавають біля дна (камбала, скат).
На дні й під дном океану виявлено величезні запаси мінеральних ресурсів (корисних копалин). Нині на шельфі океану добувають нафту, газ, кам'яне вугілля, бурштин, залізні руди, алмази, золото. Почалося освоєння ложа океану. Тут виявлено великі запаси залізомарганцевих конкрецій, що значно перевищують запаси на суходолі. Сама океанічна вода — це «рідка руда»: 3,5 % її становлять тверді мінеральні речовини.
Океан може врятувати людство від загрожуючого водного голоду. У деяких країнах світу опріснюють морську воду, незважаючи на високу вартість цього процесу (країни Перської затоки, США).
Упродовж століть людина використовує багатства океану. Водночас знищуються окремі види тварин, стає менше риби, океан забруднюється відходами виробництва.
Нагальною стає проблема розумного та ощадливого використання багатств Світового океану, охорони його ресурсів. Для цього укладаються міжнародні угоди, за якими океан охороняється від забруднення, безконтрольного вилову риби, промислу рідкісних його мешканців, наприклад китів. Це проблема всього людства.
Висновки
1. Світовий океан багатий на біологічні, мінеральні, водні, енергетичні ресурси, які людина використовує в своїй діяльності.
2. Потрібно раціонально використовувати багатства океану. Безконтрольна експлуатація завдає йому великої шкоди.