ответ:Чтобы более точно рассчитать атмосферное давление на высоте, пользуются барометрической формулой Надо знать следующие величины Существует упрощенная барометрическая формула для расчета давления в мм рт ст (хотя это внесистемная единица измерения давления, по идее его измеряют в Гектопаскалях) Вместо 760 мм в формулу придется подставить имеющееся значение (758 мм) и после расчетов получим 739,14 мм рт ст. Однако, в школе из-за сложности расчетов пользуются более формулой: давление на каждые 10,5 метров падает на 1 мм рт ст. Действие первое: разница давлений - 210 / 10,5 = 20 мм Действие второе: определение давления - 258 - 20 = 238 мм. рт. ст. Фактически одно и то же, разница немногим более 1 мм рт ст. Но первый более точный
Якщо сонячні промені падають на Землю під прямим кутом, вони нагрівають її поверхню в повну силу. Однак наша планета - куля, і тому велика частина її поверхні висвітлюється Сонцем під кутом. А це значить, що промені там розсіюються по більшій площі, їхній тепловий вплив зменшується, і вони нагрівають поверхню вже не так сильно.
В областях біля екватора сонячні промені цілий рік падають на поверхню Землі майже під прямим кутом. Тому тут завжди пекуче. Температура залежить і від відстані, що сонячні промені проходять крізь атмосферу Землі. На екваторі ця відстань менше, ніж на полюсах, тому атмосфера тут поглинає менше теплової енергії, і цієї частини Землі дістається більше тепла.
Від кулястості Землі залежить кут, під яким сонячні промені падають на земну "поверхню, а отже, і існування кліматичних зон. Сонце знаходиться на такій великій відстані від Землі, що всі промені його можна розглядати як рівнобіжні. Внаслідок опуклості Землі з півночі на південь сонячні промені падають на різних широтах під різними кутами. Тому і нагрівання земної поверхні відбувається з неоднаковою інтенсивністю. Це явище було відзначено ще древніми греками. Виходячи з основної концепції нерухомої Землі, навколо якої рухається Сонце, древні греки запропонували термін "клімат", припускаючи під ним нахил сонячних променів. Таким чином, форма Землі є могутнім кліматоутворюючим фактором; фактором, що впливає на швидкість круговороту речовин
ответ:Чтобы более точно рассчитать атмосферное давление на высоте, пользуются барометрической формулой Надо знать следующие величины Существует упрощенная барометрическая формула для расчета давления в мм рт ст (хотя это внесистемная единица измерения давления, по идее его измеряют в Гектопаскалях) Вместо 760 мм в формулу придется подставить имеющееся значение (758 мм) и после расчетов получим 739,14 мм рт ст. Однако, в школе из-за сложности расчетов пользуются более формулой: давление на каждые 10,5 метров падает на 1 мм рт ст. Действие первое: разница давлений - 210 / 10,5 = 20 мм Действие второе: определение давления - 258 - 20 = 238 мм. рт. ст. Фактически одно и то же, разница немногим более 1 мм рт ст. Но первый более точный
Объяснение:
Объяснение:
Якщо сонячні промені падають на Землю під прямим кутом, вони нагрівають її поверхню в повну силу. Однак наша планета - куля, і тому велика частина її поверхні висвітлюється Сонцем під кутом. А це значить, що промені там розсіюються по більшій площі, їхній тепловий вплив зменшується, і вони нагрівають поверхню вже не так сильно.
В областях біля екватора сонячні промені цілий рік падають на поверхню Землі майже під прямим кутом. Тому тут завжди пекуче. Температура залежить і від відстані, що сонячні промені проходять крізь атмосферу Землі. На екваторі ця відстань менше, ніж на полюсах, тому атмосфера тут поглинає менше теплової енергії, і цієї частини Землі дістається більше тепла.
Від кулястості Землі залежить кут, під яким сонячні промені падають на земну "поверхню, а отже, і існування кліматичних зон. Сонце знаходиться на такій великій відстані від Землі, що всі промені його можна розглядати як рівнобіжні. Внаслідок опуклості Землі з півночі на південь сонячні промені падають на різних широтах під різними кутами. Тому і нагрівання земної поверхні відбувається з неоднаковою інтенсивністю. Це явище було відзначено ще древніми греками. Виходячи з основної концепції нерухомої Землі, навколо якої рухається Сонце, древні греки запропонували термін "клімат", припускаючи під ним нахил сонячних променів. Таким чином, форма Землі є могутнім кліматоутворюючим фактором; фактором, що впливає на швидкість круговороту речовин