Розглянте статево-вікові піраміди в підручнику: Японія -- с. 115 мал. 89; Китай -- с. 126 мал. 100; Індія -- с. 138 мал. 110. (https://pidruchnyk.com.ua/417-geografya-kobernk-kovalenko-10-klas.html)

2. Порівняйте піраміди, що спільного, чим відрізняються?

3. До якого типу відтворення населення належать ці країни?

4. Спрогнозуйте, які демографічні проблеми можуть виникнути в цих країнах в найближчі 25 років?

Складчаста область (рос. складчатая область, англ. fold area, folded region, orogen; нім. Faltungsgebiet n) – сукупність складчастих споруд, які виникли на місці попередньої геосинклінальної області. Відповідає складчастій гірській країні, від якої утворюється назва С.о.

Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. Утворення більшої частини С. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . У зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. Тектонічні цикли ) формування С. о. приурочене переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. Наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: Каледонії С. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие С. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські С. о. (у юрі і початку мела), альпійські С. о. (в кінці крейди і кайнозої). Ряд С. о. утворився в докембрії (див. Докембрійські епохи складчастості ) . Окрім складок, С. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. Деяка частина С. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, Юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (Донбас).

Объяснение:

Основные черты размещения населения Урала определяется географией промышленности. Самую высокую плотность населения имеет горнозаводской Урал – наиболее развитая в промышленном отношении часть Урала. Предуралье, и особенно равнинное Зауралье, населено значительно реже. Сильно варьирует плотность населения и между северными и южными районами. Особенно плотно заселена Удмуртия и Челябинская область, и значительно меньше – Оренбургская и Курганская области. В горнозаводской части Урала почти все население сосредоточено вдоль восточных и западных предгорий, а групповое расположение городов привело к чрезвычайно высокой плотности населения в промышленных узлах. Здесь он достигает нескольких сот человек на квадратный километр. В то же время основная часть, за исключением прижелезнодорожных полос, имеет очень редкое население – до 3 – 4 человек на 1 км2, а в северных районах и того меньше. В равнинных районах Урала плотность населения приближается к среднеуральской. Она более высокая в Предуралье и ниже в Зауралье. Существенные различия в плотности населения имеются также между лесными, лесостепными и степными районами Предуралья и Зауралья. Она колеблется от 5 человек на юге степной полосы до 50 человек в лесостепи и на юге лесной зоны. В связи с преобладанием сельского населения, доля которого в этих районах достигает 60 – 70%, здесь не наблюдается таких скачков в плотности населения, как в горнозаводской части. Плотность населения повышается лишь вдоль рек и старинных трактов и достигает местами 50 – 60 человек на 1 км2.