Складчаста область (рос. складчатая область, англ. fold area, folded region, orogen; нім. Faltungsgebiet n) – сукупність складчастих споруд, які виникли на місці попередньої геосинклінальної області. Відповідає складчастій гірській країні, від якої утворюється назва С.о.
Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. Утворення більшої частини С. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . У зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. Тектонічні цикли ) формування С. о. приурочене переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. Наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: Каледонії С. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие С. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські С. о. (у юрі і початку мела), альпійські С. о. (в кінці крейди і кайнозої). Ряд С. о. утворився в докембрії (див. Докембрійські епохи складчастості ) . Окрім складок, С. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. Деяка частина С. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, Юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (Донбас).
На уровень грунтовых вод влияют климатические изменения в течение года, осадки, ближайшие озера и реки. Нередко происходит, что в результате обильных осадков верхний слой почвы затапливается большим количеством воды. Если уровень грунтовых вод в этой местности высок, то вода не впитывается в глубь земли и присходит заболачивание. Болота чаще возникают в поймах рек.
Помимо природных причин (как обильные осадки, поднятие уровня грунтовых вод, выхождение реки из берегов), на это могут влиять и факторы человека - например, при использовании тяжелой сельскохозяйственной техники происходит порча верхнего слоя почвы, а также ошибки в строительстве и непродуманные оросительные системы.
Заболачивание - это естественный процесс. Если болот образуется не очень много - это не является проблемой, и даже наоборот, так как болота также приносят пользу природе.
Но, если подтопление окрестных территорий становиться проблемой, в местности где живет человек, то борьбы с заболачиваем один основной - осушение - создание дренажных систем, открытых канав, для отведения лишней воды.
В сельскохозяйственных районах, где подтопление может нанести вред, имеет смысл принимать предупреждающие меры.
Складчаста область (рос. складчатая область, англ. fold area, folded region, orogen; нім. Faltungsgebiet n) – сукупність складчастих споруд, які виникли на місці попередньої геосинклінальної області. Відповідає складчастій гірській країні, від якої утворюється назва С.о.
Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. Утворення більшої частини С. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . У зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. Тектонічні цикли ) формування С. о. приурочене переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. Наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: Каледонії С. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие С. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські С. о. (у юрі і початку мела), альпійські С. о. (в кінці крейди і кайнозої). Ряд С. о. утворився в докембрії (див. Докембрійські епохи складчастості ) . Окрім складок, С. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. Деяка частина С. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, Юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (Донбас).
Объяснение:
На уровень грунтовых вод влияют климатические изменения в течение года, осадки, ближайшие озера и реки. Нередко происходит, что в результате обильных осадков верхний слой почвы затапливается большим количеством воды. Если уровень грунтовых вод в этой местности высок, то вода не впитывается в глубь земли и присходит заболачивание. Болота чаще возникают в поймах рек.
Помимо природных причин (как обильные осадки, поднятие уровня грунтовых вод, выхождение реки из берегов), на это могут влиять и факторы человека - например, при использовании тяжелой сельскохозяйственной техники происходит порча верхнего слоя почвы, а также ошибки в строительстве и непродуманные оросительные системы.
Заболачивание - это естественный процесс. Если болот образуется не очень много - это не является проблемой, и даже наоборот, так как болота также приносят пользу природе.
Но, если подтопление окрестных территорий становиться проблемой, в местности где живет человек, то борьбы с заболачиваем один основной - осушение - создание дренажных систем, открытых канав, для отведения лишней воды.
В сельскохозяйственных районах, где подтопление может нанести вред, имеет смысл принимать предупреждающие меры.