Карта расположения почв и карта растительности Донецкой области схожи между собой. Это обусловлено тем, что в местах с лучшей почвой растёт много растений, а в местах с худшей — мало.
2. Характерны два типа растительности: степная и лесная. На юге и востоке области господствуют степи, на севере и Донецком кряже – степи и байрачные леса. Преобладают лиственные породы: дуб, ольха, тополь, вяз, осина. Среди кустарников преобладают тёрн, калина, шиповник, желтая и белая акации, рябина, бересклет.
3. В степи очень плодородные почвы — чернозёмы, поэтому за последние несколько столетий все степные зоны были превращены в пашни, где человек выращивал много с/х культур. Из-за этого видовой состав степей значительно изменился.
4. На растительность очень сильно влияет население, т. к. чем население больше, тем больше изменений благодаря людям происходит в растительном мире.
Карта расположения почв и карта растительности Донецкой области схожи между собой. Это обусловлено тем, что в местах с лучшей почвой растёт много растений, а в местах с худшей — мало.
2. Характерны два типа растительности: степная и лесная. На юге и востоке области господствуют степи, на севере и Донецком кряже – степи и байрачные леса. Преобладают лиственные породы: дуб, ольха, тополь, вяз, осина. Среди кустарников преобладают тёрн, калина, шиповник, желтая и белая акации, рябина, бересклет.
3. В степи очень плодородные почвы — чернозёмы, поэтому за последние несколько столетий все степные зоны были превращены в пашни, где человек выращивал много с/х культур. Из-за этого видовой состав степей значительно изменился.
4. На растительность очень сильно влияет население, т. к. чем население больше, тем больше изменений благодаря людям происходит в растительном мире.
Не знаю: пойдёт, не пойдёт
Причин незайнятості може бути безліч. Так, у 2011 р., за даними
Державного комітету статистики України, вони були такі:
– звільнені з економічних причин (45,5 %);
– звільнені за власним бажанням (27,0 %);
– непрацевлаштовані після закінчення загальноосвітніх і вищих
навчальних закладів І – ІV рівнів акредитації (14,1 %);
– звільнені у зв’язку з закінченням терміну контракту (9,0 %);
– безробітні з інших причин (2,9 %);
– демобілізовані з військової строкової служби (0,8 %);
– звільнені за станом здоров’я, або через оформлення пенсії за віком,
інвалідністю (0,7 %).
Объяснение:
Наприкінці 2011 р. середній рівень безробіття досягнув 7,8 %. Проте ці
дані враховують лише офіційно зареєстрованих безробітних і з огляду на це –
не завжди відповідають дійсності, через що реальний його рівень у країні
може бути набагато вищим, адже українці не поспішають ставати на облік у
місцеві центри зайнятості, звітність яких є основою для розрахунку
офіційних показників безробіття. Не беруть до уваги громадян, які
перебувають у неоплачуваних відпусках, а за останніми підрахунками таких
у країні понад 3 млн. Ці люди фактично є безробітними, проте офіційна
статистика їх не враховує. Це дає підстави стверджувати, що фактичне
безробіття перевищує 10 %.