«Размещение населения. Города России. Урбанизация». Выполните небольшой тест. Географический тест:
1. Самый многочисленный народ России (русские) относится к языковой семье:
а) алтайской; б) индоевропейской; в) уральской.
2. В славянскую группу вместе с русскими входят ...
а) украинцы; б) карелы; в) белорусы.
3. Второй по численности народ России - это ...
а) украинцы; б) башкиры; в) татары.
4. Назовите народы, входящие в тюркскую группу, но исповедующие православие.
а) татары; б) чуваши; в) якуты; г) башкиры.
5. Единственный народ в Европейской части России, исповедующий буддизм, - это ...
а) буряты; б) калмыки; в) коми.
6. Установите соответствие.
а) православие 1) башкиры
б) ислам 2) русские
в) иудаизм 3) евреи.
7. Укажите народы, говорящие на языках финно-угорской группы.
а) удмурты, карелы, коми;
б) чуваши, татары, башкиры;
в) чеченцы, карачаевцы, аварцы.
8. Выберите народы, имеющие свои автономии.
а) нанайцы;
б) мордва;
в) коряки.
9. В какой из республик преобладает коренное население?
а) Карелия;
б) Дагестан;
в) Хакассия.
10. В какой из республик преобладает русское население?
а) Удмуртия;
в) Чечня (Ичкерия).
ответы присылаем сразу в элжуре.
Далее прочитайте п.12 – 13. ответьте на вопросы.
1. Каковы особенности размещения населения в России? 2. Какие зоны расселения и почему выделяются на территории России?
Вспомните, что называют урбанизацией?Чем город отличается от сельских поселений. Работая с п. 13 выпишите, какие населённые пункты принято относить к городам.
Города - многофункциональные центры, т. к. они выполняют множество функций: административные, промышленные центры, культурные, научные, транспортные.
Запись в тетрадь
Мегалополис (греч. мега - большой, полис - город; происходит от названия цревнегреческого г. Мегалополь, возникшего от слияния более чем 35 поселений) -наиболее крупная форма расселения, возникшая в результате срастания нескольких городских агломераций.
Городская агломерация - это группы близкорасположенных городов, объединенных тесными связями:
1. трудовыми (в Московской агломерации ежедневно тысячи людей, живущих в городах-спутниках (Люберцы, Мытищи, Одинцово...) едут на работу в Москву.
2. культурно-бытовые (поездки на выставки, в театры, в магазины и др.).
3. производственные (поставки сырья, материалов и др., т. е. связи между предприятиями городов-спутников и крупного города).
4. инфраструктурными - совместное использование коммуникаций, сетей (тепло-, энерго-, водо-, газоснабжения, очистных сооружений).
Составить схему классификации городов.
ответить на вопросы.
1. Где в России наибольшая доля городского населения, то есть, где выше уровень урбанизации? Почему? 2. Найдите (прил. табл. 1, уч. А.) республики, округа и области с низким уровнем урбанизации. Почему? 3. Что такое города миллионеры? Сколько их на территории России?

1.

Границы биосферы

Верхняя граница в атмосфере: 15 — 20 км. Она определяется озоновым слоем, задерживающим коротковолновое ультрафиолетовое излучение, губительное для живых организмов.Нижняя граница в литосфере: 3,5 — 7,5 км. Она определяется температурой перехода воды в пар и температурой денатурации белков, однако в основном распространение живых организмов ограничивается вглубь несколькими метрами.Нижняя граница в гидросфере: 10 — 11 км (Марианская впадина). Определяется дном Мирового океана, включая донные отложения.2.

Почва - это верхний слой земной коры.

С)

3.

D) чернозёмы

ответ:Лісова і деревообробна промисловість об'єднує заготівлю і перероб­ку деревини та інших лісових багатств (лікарської сировини, ягід, пло­дів, грибів); основні її галузі — лісозаготівельна, деревообробна, целю­лозно-паперова і лісохімічна.

Частка лісової і деревообробної промисловості в усьому промисло­вому комплексі України досить низька (менше 2,5%), галузь не задо­вольняє потреб національної економіки і населення в багатьох важли­вих видах продукції. Це пов'язано, насамперед, з обмеженою сировин­ною базою: невисока лісистість (лісами вкрито 14% території країни), переважання лісів з обмеженим експлуатаційним значенням, невеликі заготівлі лісу. Потреби галузі покриваються за рахунок власних ресур­сів лише на третину, решта деревини завозиться (переважно з Росії).

Основою розвитку галузі є лісове господарство. Воно займається розведенням (насадженням), упорядкуванням, захистом та охороною лісів; розвинене в усіх регіонах України, найбільше — у Карпатах і на Поліссі. Не відповідають потребам і обсяги лісонасаджень; оптималь­ної лісистості (19%) в Україні можна досягти, якщо виростити додат­ково ліси на площі 2,8 млн. га. Це означає, що у найближчі 10 років площі лісів треба щорічно збільшувати на 250 — 280 тис. га (у 6 разів більше, ніж зараз).

Лісозаготівельна промисловість проводить вирубування, вивіз і пер­винну обробку деревини. Її продукція — ділова деревина, яка викори­стовується у деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості, будівництві. Щорічний обсяг деревини, що заготовляється в Україні, становить 12 — 15 млн. м3. В останні роки зменшилося споживання деревини у промисловості і будівництві, але помітно збільшилося поста­чання деревини для населення. В Україні лісозаготівельна промисловість розвинена в лісових районах — у Карпатах і на Поліссі.

Деревообробна промисловість поділяється на лісопильну, фанерну, меб­леву, виробництво деревостружкових плит, сірників, будматеріалів. Лісо­пильна промисловість постачає пиломатеріали і тяжіє у своєму розмі­щенні до лісозаготівель (Чернівці, Берегомет, Брошнів, Вигода, Рахів, Свалява, Стрий — у Карпатах, Костопіль, Ковель та ін. — на Поліссі).

Фанеру виготовляють з берези, підприємства тяжіють до сировини (Львів, Костопіль, Оржів).

Деревостружкові плити виготовляють для потреб меблевої промис­ловості переважно в лісових районах, найбільші центри — Свалява, Тересва, Костопіль, Київ.

Меблева промисловість виробляє майже половину продукції дерево­обробної промисловості. Тяжіє вона до споживача. Центрами виробни­цтва меблів є, практично, всі великі міста держави та ряд середніх і малих міст. Найбільші підприємства розміщені у Києві, Харкові, Львові, Ужгороді, Сваляві, Чернівцях, Дніпропетровську.

Целюлозно-паперова промисловість розвивається в лісових районах, у місцях, де є електроенергія і вода. Найбільші підприємства — Жидачівський картонно-паперовий комбінат (Львівська область), Рахівська (Закарпатська область) і Корюківська (Чернігівська область) картонні фабрики, Понінківська паперова фабрика (Хмельницька область), Херсонський та Ізмаїльський целюлозні заводи, Малинська (Житомир­ська область) і Дніпропетровська паперові фабрики та ін.

Підприємства галузі задовольняють потреби України у такій про­дукції тільки наполовину.

Лісохімічна промисловість продукує кормові дріжджі, синтетичні смо­ли, оцтову кислоту, метиловий спирт, скипидар та ін. Сировиною для неї є відходи від лісозаготівельної І деревообробної промисловості (гіл­ки, живиця, тирса та ін.), тому виробництва зосереджені у лісопромислових районах. Найбільші підприємства розміщені у Карпатах (Вели­кий Бичків, Вигода, Свалява, Перечин), на Поліссі {Славута, Корос­тень, Клевань).

Основні проблеми розвитку лісової і деревообробної промисловості — дефіцит сировини та її некомплексна переробка. Важливі напрямки розвитку галузі — раціональне використання лісових ресурсів, модернізація підприємств, створення безвідхідних виробниц

Объяснение: