Прочитай адаптированный фрагмент из научного труда Шокана Уалиханова «О состоянии Алтышара или шести восточных городов китайской провинции Нан-Лу» (в Малой Бухарин), выбери
три пункта о жизни и хозяйственной деятельности местного населения.
Верных ответов: В
«В этой стране... Выращивают виноград, хлопок,
зерно и ДЫНИ».
«Погода хорошая, местные жители любят свежий
воздух, который также благоприятен и для
иностранцев. Зима недолгая, снега мало».
«Есть только одна дорога из Китая в Кашгарию.
Это хорошо развитая, оснащенная дорога, а
проживающие вдоль дороги КашгарЦЫ ВЫПОЛНЯЮТ
роль Почтальонов».
«...Кашгария - это песчаная Сахара, замкнутая с
трех сторон высокими горами, а с четвертой
восточной стороны пустыней Гоби».
«Наиболее благоприятным для дорожного
сообщения внутри пограничных горных хребтов
Является ТЯНЬ-Шань. Через горы проходят три
Дороги».
«Многие реки текут из гор. Без этих рек эти земли
были бы бесплодными».

Показать ответ

Ответ:

gulnar1964

08.02.2020 09:43

анітарно-гігієнічні властивості лісів зелених зон міст і промислових центрів

Ліси виконують ряд важливих функцій: господарсько-сировинні, кліматорегулюючі, водоохоронні, захисні, рекреаційні, санітарно-гігієнічні, естетичні. До санітарно-гігієнічних функцій лісу, які позитивно впливають на стан здоров’я людини, відносяться наступні: виділення лісом кисню і поглинання вуглекислого газу, іонізаційний ефект, пило- і газозахисна, шумозахисна, фітонцидна, іонізаційна, фотоактинічна, психологічна.

Киснепродуктивна і вуглецедепонувальна функції лісових екосистем. Вміст кисню і вуглекислого газу в атмосфері залежить від процесів обміну енергією між рослинами і їх споживачами. У великих містах кількість вуглекислого газу у повітрі збільшується під дією промислових викидів. Встановлено, що зростання концентрації СО2 до 0,5% негативно впливає на людину. У середньому за рік одна людина споживає 400-500 кг кисню. Тільки промисловість щорічно використовує 23% кисню, який виробляється зеленими рослинами. Такої кількості його вистачило б для 43 млрд. чол. на цілий рік.

За існуючих темпів споживання кисню його запаси поступово зменшуються. Головну роль у відтворенні ресурсів кисню на планеті та зменшенні вмісту вуглекислого газу у повітрі відіграють зелені рослини, особливо ліси, які займаючи 1/3 поверхні суші (4 млрд. га), продукують понад 50% всієї біомаси. У процесі життєдіяльності рослин щорічно утворюється близько 180 млрд. т фітомаси (суха вага) і виділяється в атмосферу 300 млрд. т кисню, причому лісові насадження мають найвищу продуктивність органічної маси на одиницю площі.

Для утворення 1 т сухої органічної маси деревні рослини поглинають 1820-1840 кг СО2 і виділяють 1393-1426 т кисню. З кожних 264 кг вуглекислого газу і 108 кг води рослини продукують 180 кг глюкози і 192 кг кисню. У сприятливий літній день 1 га лісу утворює 120-150 кг сухої фітомаси, поглинаючи 220-275 кг СО2 і виділяючи 180-215 кг кисню, що забезпечує потребу у кисні 430-500 чоловік впродовж 10 год. Чотири дорослі дерева забезпечують добову потребу у кисні однієї людини.

Щороку ліси України виділяють у повітря мільйони тон кисню і поглинають мільйони тон СО2. Зокрема, ліси Українських Карпат щороку поглинають близько 12,8 млн. т СО2 і виділяють 9,8 млн. т кисню.

Один квадратний метр листя за період вегетації виділяє кисню: осика – 1 кг, граб, ясен – 0,9, дуб, сосна – 0,8, бук, клен, ліщина – 0,6, липа – 0,5 кг.

Кількість поглинутого при фотосинтезі СО2 і виділеного кисню залежить від ряду причин: складу насаджень, їх віку, повноти, бонітету і т.п. Наприклад, у насадженнях І класу бонітету фотосинтез так само, як і газообмін, інтенсивніший. Вони поглинають за рік 4,6-6,5 т СО2 і виділяють 3,5-5,0 т кисню. В той же час насадження ІІІ класу бонітету поглинають тільки 2,9-4,1 т СО2 і виділяють 2,2-3,2 т кисню. Один гектар 20-річних соснових насаджень поглинає щорічно 9,4 т СО2 і виділяє 7,3 т кисню, а 60-річних - виділяє більше 10 т кисню.

Найбільше кисню виділяють середньовікові насадження (від 30 до 70-80 років). Наприклад, кращі насадження ялини європейської Іа класу бонітету у 50-ти річному віці виділяють 14,3 т/га кисню, а в 120-річному – 7,1 т, насадження бука відповідно 12,9 і 6,8 т/га. Швидкоростучі деревні породи виділяють кисню більше, ніж повільноростучі. Наприклад, в одних і тих же умовах 40-річні деревостани дуба червоного виділяють 19,6 т/га кисню, а такі ж деревостани з дуба звичайного – 12,4 т/га. Один гектар насаджень тополі виділяє у 7 раз більше кисню, ніж 1 га ялинових насаджень. Одне широколистяне дерево з проекцією крони 150 м2 продукує за 10 років таку кількість кисню, яка забезпечує потреби однієї людини впродовж 2 років.

Іонізаційний ефект. Ступінь іонізації характеризується кількістю позитивних і негативних, легких і важких іонів у 1 см2 повітря. У природних умовах ігається невелика перевага позитивних іонів над негативними, а важких над легкими. Їх відношення (коефіцієнт уніполярності) для нижніх шарів атмосфери складає 1,1-1,2.

Для визначення гігієнічного ефекту іонізації особливого значення набуває концентрація легких позитивних і негативних іонів у повітрі. Чим менший коефіцієнт уніполярності, тим чистішим і сприятливішим у гігієнічному відношенні вважається повітря.

Середня кількість легких іонів у міському повітрі значно нижча, ніж у лісовому. У промислових містах, у багатолюдних приміщеннях їх концентрація коливається в межах 100-500, а іноді сягає кількох десятків в 1 см3, причому переважають важкі іони.

У лісі концентрація легких іонів у 2-3 рази вища. Іонізація повітря – одна із причин сприятливого впливу лісів на стан здоров’я людини. Лікувальні властивості іонізованого повітря використовують при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, бронхіальній астмі, легеневому туберкульозі, безсонні, перевтомі та ін.

0,0(0 оценок)

Ответ: