При политико-административной карты, составьте описание субъекта РФ, в котором вы живёте, по плану: 1) Название, статус;
2) Столица (административный центр);
3) Число аналогичных по статусу субъектов РФ;
4) Географический регион, в котором расположен;
5) Имеет ли выход к государственной границе;
6) Пограничные субъекты РФ;
7) Время, которое действует в субъекте РФ ( нужен город МОСКВА)
Європа відрізняється великою складністю і високим ступенем вивченості геологічної будови. Велик розташовані в межах Східноєвропейської (Російської), або Європейської, платформи, що має складчастий фундамент докембрійського віку. На сході, у межах Російської плити, де він глибоко занурений, і в східній частині Балтійського щита, де він виступає на поверхню. На заході (південь Скандинавії, Данія і Велика Британія) широко розвинуті пізньопротерозойські метаморфічні породи. Після консолідації фундаменту протягом останніх 1200–1600 млн років окремі частини платформи тривалий час занурювалися, покриваючись морями і лагунами. На північ від Східноєвропейської платформи, займаючи північний шельф материка (від Землі Франца-Йосипа до Печорської низовини ться докембрійська платформа Баренцевого моря. Схожа на неї платформа (Еріа) утворює край шельфу на північ від Британських островів. Ісландія та о.Ян-Майєн являють собою неоднорідні вулканічні підняття, що виникли у кайнозої над північною частиною Серединно-Атлантичного хребта.
Гірські споруди півдня Європи (Андалузькі гори, Апенніни, Альпи, Карпати, гори Балканського півострова, Криму та ін.) належать до Альпійської геосинклінальної (складчастої) області. У межах Альпійської складчастої області виникли своєрідні западини, що характеризуються близьким до океанічного типом будови земної кори (частково западина південного Каспію, Чорноморська, Тірренська та ін.). Згідно з даними геофізичних досліджень у них сильно скорочений (або повністю відсутній) «гранітний» шар і земна кора в цілому має товщину близько 20-30 км. Приро́дна зо́на, фізико-географічна зона — частина географічного поясу з однорідними кліматичними умовами. Вона є частиною природної країни. На рівнинних територіях зони зберігають широтне або близьке до нього тобто змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) і від океанів углиб континентів (довготна зональність). Мають близькі умови температур і зволоження, що визначають однорідні ґрунти, рослинність, тваринний світ і інші компоненти природного середовища. Природні зони виражені на суші і в океані, де проявляються менш чітко. Зміна природних зон у горах називається висотною поясністю.
Природні умови кожної з них мають свої відмінності, які залежать від широти місця, співвідношення тепла і вологи, циркулярної атмосфери. Типові в межах зони гідрологічні й теплові умови є вирішальним чинником формування ґрунтів певних типів, рослинності й тваринного світу. Загальні особливості природних умов враховуються в сільськогосподарському виробництві, лісовому господарстві, містобудуванні, під час проєктування інженерно-меліоративних і природоохоронних заходів, планування місць відпочинку.
Объяснение:
Иванов С.М., Институт мировой экономики и международных отношений РАН, Журавель В.П., ответственный секретарь журнала "Право и безопасность"
Завершение периода «холодной войны» не привело человечество к долгожданному миру и уверенности в завтрашнем дне. Пока ведущие игроки мировой политики продолжают по инерции с недоверием относиться к новым инициативам и практическим шагам друг друга, появились новые глобальные вызовы и угрозы нашей цивилизации (международный терроризм, транснациональная организованная преступность, распространение наркотиков, морское пиратство, эпидемии ранее неизвестных заболеваний, техногенные и экологические катастрофы и др.). Эскалация новых вызовов и угроз человечеству в значительной мере опережает процесс разрешения существующих геополитических проблем, региональных и локальных конфликтов.
В этих условиях Россия принимает самое активное участие в решении проблем региональной и международной безопасности, участвует в урегулировании региональных конфликтов, миротворческих операциях различных форматов (ООН, ЕС, ОБСЕ, СНГ, ОДКБ), борьбе с международным терроризмом, морским пиратством и наркоугрозой.
Свой вклад в повышение уровня международной безопасности Российская Федерация внесла и тем, что в основном разрешила свой внутренний конфликт в Чечне. Сепаратисты, опиравшиеся на экстремистские исламистские группировки внутри республики и за рубежом, потерпели политическое и военное поражение. К настоящему времени крупные бандформирования разгромлены, часть боевиков добровольно вышла из подполья и амнистирована, иностранные наемники и их эмиссары уничтожены или были вынуждены покинуть Чечню. Вооруженные вылазки бандгрупп и теракты против представителей федеральных и региональных органов власти вышли за пределы Чечни, осложнив обстановку в Ингушетии и Дагестане. Уцелевшие боевики продолжают борьбу за влияние на местах, за перераспределение денежных потоков и ресурсов, за конкретные материальные ценности. Для вербовки в свои ряды молодежи ими активно используются нерешенные региональные проблемы социально-экономического характера, клановость, высокий уровень коррупции, массовая безработица, нарушение прав человека и т.п.
Вместе с тем следует отметить, что сохраняется неурегулированность территориального спора между ингушами и осетинами за Пригородный район. Очевидно, настало время вплотную заняться этим застарелым конфликтом, который лежит больше в финансово-экономической плоскости. Дальнейшее затягивание сроков принятия государственной целевой программы по мирному переселению граждан осетинской и ингушской национальности с соблюдением интересов всех участников конфликта, по мнению ряда экспертов, опасно для страны. Деструктивные силы в регионе могут в любое время сыграть на нерешенности этого территориального спора и спровоцировать новую кровавую бойню между ингушами и осетинами. И наоборот, решив этот конфликт мирным путем, власти могли бы восстановить доверие между ингушами и осетинами и повысить авторитет федерального центра в регионе.
Анализ общей ситуации на Северном Кавказе в последние годы показывает, что одними силовыми методами с бандитизмом и терроризмом покончить не удается. Причины сохранения напряженности в регионе кроются в том, что не созданы благоприятные условия для развития инфраструктуры и социально-экономической сферы республик Северного Кавказа. Годами складывавшийся синдром финансово-экономической ущербности, убыточности региона, опасности инвестирования в местную промышленность и инфраструктуру настало время решительно преодолеть. Потенциально республики Северного Кавказа самодостаточны: все они находятся в благоприятных климатических условиях, располагают необходимыми природными ресурсами, лежат на пересечении стратегических коммуникаций, население ведет здоровый образ жизни и продолжает увеличиваться (это на фоне общей удручающей демографической ситуации в стране). Представляется, что изменение