Христофор Колумб, якого вважають першовідкривачем Нового Світу — Америки, — навіть уявити собі не міг, якого географічного «рекордсмена» він подарував світові!
Дослідження й освоєння Південної Америки.
Першими європейцями, що побачили в 1498 р. береги Південної Америки, були учасники третьої експедиції Христофора Колумба. Проте сам Колумб і не здогадувався, що відкрив новий материк.
Думку про те, що були відкриті нові землі, першим висловив та обґрунтував флорентійський мореплавець Амеріго Веспуччі, який брав участь у двох експедиціях (1499—1504 рр.), що обстежували схід Південної Америки. Із часом ці землі стали називати «країна Амеріго», а в 1507 р. німецький учений М. Вальдземюллер на своїх картах уперше застосував латинський варіант імені Амеріго як назву нового континенту.Від XVI ст. розпочалася колонізація материка іспанцями й португальцями, потім французами, голландцями, англійцями. їх вабили розповіді про легендарну країну золота — Ельдорадо. Під час колонізації континенту відбувалося й географічне вивчення нових земель — були відкриті та нанесені на карту узбережжя, здійснені перші переходи суходолом.
Експедиція Ф. Магеллана в 1520 р. пройшла протокою, що відділяє материк від острова Вогняна Земля (пізніше цю протоку назвали Магеллановою), і провела низку досліджень. Учасники експедиції вивчили гирло річки Парани, обстежили Патагонію (південні області материка) і західне узбережжя континенту вздовж відрізка протяжністю майже 1500 км.
Однак для географічної науки природа Південної Америки майже три століття залишалася невідомою. Фундаментальні наукові дослідження континенту було розпочато німецьким географом і мандрівником Александром Гумбольдтом (рис. 4). На межі XVIII—XIX ст. він разом із французьким ботаніком Еме Бонпланом здійснив експедицію в глиб материка. Гумбольдт досліджував рельєф, річки, складав карти, описав течію поблизу західних берегів та пояснив її вплив на клімат прибережних районів. Він вивчав природу Анд та обґрунтував ідею вертикальної поясності, уперше створив профіль рельєфу цих гір. Вчені під керівництвом Гумбольдта зібрали величезні ботанічні й зоологічні колекції, у тому числі нових для науки видів рослин. У 1807—1834 рр. вийшов 30-томний опис експедиції, яку пізніше стали називати «науковим відкриттям Америки», а самого Гумбольдта — «другим Колумбом».
вот
Христофор Колумб, якого вважають першовідкривачем Нового Світу — Америки, — навіть уявити собі не міг, якого географічного «рекордсмена» він подарував світові!
Дослідження й освоєння Південної Америки.
Першими європейцями, що побачили в 1498 р. береги Південної Америки, були учасники третьої експедиції Христофора Колумба. Проте сам Колумб і не здогадувався, що відкрив новий материк.
Думку про те, що були відкриті нові землі, першим висловив та обґрунтував флорентійський мореплавець Амеріго Веспуччі, який брав участь у двох експедиціях (1499—1504 рр.), що обстежували схід Південної Америки. Із часом ці землі стали називати «країна Амеріго», а в 1507 р. німецький учений М. Вальдземюллер на своїх картах уперше застосував латинський варіант імені Амеріго як назву нового континенту.Від XVI ст. розпочалася колонізація материка іспанцями й португальцями, потім французами, голландцями, англійцями. їх вабили розповіді про легендарну країну золота — Ельдорадо. Під час колонізації континенту відбувалося й географічне вивчення нових земель — були відкриті та нанесені на карту узбережжя, здійснені перші переходи суходолом.
Експедиція Ф. Магеллана в 1520 р. пройшла протокою, що відділяє материк від острова Вогняна Земля (пізніше цю протоку назвали Магеллановою), і провела низку досліджень. Учасники експедиції вивчили гирло річки Парани, обстежили Патагонію (південні області материка) і західне узбережжя континенту вздовж відрізка протяжністю майже 1500 км.
Однак для географічної науки природа Південної Америки майже три століття залишалася невідомою. Фундаментальні наукові дослідження континенту було розпочато німецьким географом і мандрівником Александром Гумбольдтом (рис. 4). На межі XVIII—XIX ст. він разом із французьким ботаніком Еме Бонпланом здійснив експедицію в глиб материка. Гумбольдт досліджував рельєф, річки, складав карти, описав течію поблизу західних берегів та пояснив її вплив на клімат прибережних районів. Він вивчав природу Анд та обґрунтував ідею вертикальної поясності, уперше створив профіль рельєфу цих гір. Вчені під керівництвом Гумбольдта зібрали величезні ботанічні й зоологічні колекції, у тому числі нових для науки видів рослин. У 1807—1834 рр. вийшов 30-томний опис експедиції, яку пізніше стали називати «науковим відкриттям Америки», а самого Гумбольдта — «другим Колумбом».