Антропогендік жер бедері – адамның іс-әрекеті нәтижесінде өзгерген жер бедерінің пішіні.
Оған палеолит, мезолит дәуіріндегі адамдардың тұрақтары, шеберханалары, аңшылық кәсібі кезінде қалдырған апандары, шұңқырлары мен үңгірлері, т.б. жатады. Қазіргі кезде Жер шарындағы құрлықтың 46 – 50%-ынан Антропогендік жер бедері байқалады. Мұндай жер бедері бейберекет және жоспарлы түрде қалыптасады. Бейберекет Антропогендік жер бедері адамдардың ауыл шаруашылығын, орман шаруашылығын игеру, тау-кен өндірісі, жол салу әрекеттері, сондай-ақ әскери іс-қимылдарының беталды жүргізілуі нәтижесінде пайда болса, ал жоспарлы Антропогендік жер бедері қоғамның мақсатына сәйкес, шаруашылық және әлеуметтік-тұрмыстық (азаматтық, өнеркәсіптік, әскери және инженерлік құрылыстар, т.б.) қажетінен пайда болады.
Гірський регіон не без підстав відносять до слаборозвинених регіонів,
враховуючи низький рівень урбанізації, потенціал підприємництва,
відносно слабкий рівень економічного розвитку і високий рівень
безробіття населення. Значною мірою це пов’язано з його периферійністю, невигідністю географічного розміщення, а відповідно, труднощами з
комунікативною доступністю, віддаленістю від головних ринків, слабкими
зв’язками з центром. «Для території Українських Карпат характерні складні
структурні проблеми, зокрема в області економічного розвитку, ринку
праці, соціального стану населення, екології та природокористування»[3].
Гірські території Українських Карпат на відміну від височин і низин
характеризуються багатьма особливими ознаками, які визначають
параметри виробництва, форми господарської активності, а також
економічний розвиток регіону в цілому. Суттєвою ознакою гірських земель
є велика вертикальна мінливість і крутизна території. Висотні відмінності
знаходять своє відображення у наявності різних кліматично-рослинних
поясів. Крутизна схилів території Карпат впливає на пропорції між орними
землями, зеленими угіддями, багаторічними насадженнями і лісами.
Відмінності у висоті місцевості, відповідно і особливості ландшафту
(територіально-природного комплексу) створюють разом із тим нові
шанси для місцевих жителів у сфері несільськогосподарського розвитку,
зокрема існують великі можливості для розвитку туризму, рекреації та
надання оздоровчих послуг. Складність природних умов у горах істотно
обмежує можливості вибору форм та видів господарської діяльності,
негативно впливає на зайнятість горян. Це стало причиною низьких доходів
жителів гір, погіршення демографічної ситуації, зростання соціальної
напруженості, відтоку населення з гірських сіл та їх спустошення.
Необхідність зупинки цих явищ обумовлена не тільки загрозою втрати
«культурного а й економічними та екологічними причинами[
Оған палеолит, мезолит дәуіріндегі адамдардың тұрақтары, шеберханалары, аңшылық кәсібі кезінде қалдырған апандары, шұңқырлары мен үңгірлері, т.б. жатады. Қазіргі кезде Жер шарындағы құрлықтың 46 – 50%-ынан Антропогендік жер бедері байқалады. Мұндай жер бедері бейберекет және жоспарлы түрде қалыптасады. Бейберекет Антропогендік жер бедері адамдардың ауыл шаруашылығын, орман шаруашылығын игеру, тау-кен өндірісі, жол салу әрекеттері, сондай-ақ әскери іс-қимылдарының беталды жүргізілуі нәтижесінде пайда болса, ал жоспарлы Антропогендік жер бедері қоғамның мақсатына сәйкес, шаруашылық және әлеуметтік-тұрмыстық (азаматтық, өнеркәсіптік, әскери және инженерлік құрылыстар, т.б.) қажетінен пайда болады.