Географічне положення. Географічне положення материка, тобто розташування його на земній кулі, визначає його природні умови. А природа безпосередньо впливає на особливості розселення, характер господарства тощо. Вивчають географічне положення материка за певним планом. Африка розташована водночас у всіх чотирьох півкулях планети: Північній, Південній, Західній і Східній. Крайньою північною точкою материка є мис Рас-Енгела, крайньою південною — мис Голковий (Агульяс). Північна і південна частини Африки віддалені від екватора приблизно однаково, оскільки він перетинає материк майже посередині. Ось чому природа Африки на північ від екватора немовби повторює природу материка на південь від нього, наче віддзеркалює її. Північна частина Африки помітно ширша, ніж південна. Крайня західна точка — мис Альмаді, східна — мис Рас-Гафун. Африка з усіх боків омивається океанами і їх морями: з заходу і півдня — Атлантичним океаном, з півночі — Середземним морем, зі сходу і півдня — Індійським океаном, а з північного сходу — Червоним морем. На південь від екватора Африка звужується, і тому вплив Атлантичного та Індійського океанів тут сильніший, ніж на півночі. Загалом вплив океанів на природу материка обмежений і відчувається переважно на узбережжях. Пояснюється це, зокрема, незначною розчленованістю берегової лінії.
В результате двух промышленных революций (промышленных переворотов) и машинно-технической революции в 19-20 веках в мире сложилась структура хозяйства с ведущей отраслью – промышленностью. Первая промышленная революция (первый промышленный переворот) привёл к переходу от ручного труда к машинному, от капиталистической мануфактуры к фабрике. Машинно-техническая революция ознаменована переходом от внедрения механизмов и машин к текстильной отрасли и в дальнейшем к широкому внедрению во всех отраслях народного хозяйства. Ведущими отраслями в промышленности была авангардная тройка индустрии: энергетика, машиностроение, химическия промышленность. Индустриальный тип экономики до середины 19 века преобладал во всех экономически развитых странах. Во второй половине 20 века под влиянием НТР за счёт внедрения новых технологий производства меняется отраслевая структура экономики стран. В структуре экономики ведущими отраслями становятся высокотехнологичные отрасли производства, выделившиеся из отраслей обрабатывающей промышленности и развитая сфера услуг. США, Япония относятся к странам с постиндустриальным типом экономикой. К их уровню приближается Гермния. Постиндустриальный тип экономики характеризуется чертами:
наука стала отраслью производства возросла взаимозависимость науки, технологии и техники в производстве высокотехнолгичной продукции НТР оказывает воздействие на отраслевую и территориальную структуру производительных сил государств и мира в целом. Отраслевая – напр., швейная, и.т.д. Территориальная – разбивка производительных сил по территории
Африка розташована водночас у всіх чотирьох півкулях планети: Північній, Південній, Західній і Східній. Крайньою північною точкою материка є мис Рас-Енгела, крайньою південною — мис Голковий (Агульяс).
Північна і південна частини Африки віддалені від екватора приблизно однаково, оскільки він перетинає материк майже посередині. Ось чому природа Африки на північ від екватора немовби повторює природу материка на південь від нього, наче віддзеркалює її.
Північна частина Африки помітно ширша, ніж південна. Крайня західна точка — мис Альмаді, східна — мис Рас-Гафун.
Африка з усіх боків омивається океанами і їх морями: з заходу і півдня — Атлантичним океаном, з півночі — Середземним морем, зі сходу і півдня — Індійським океаном, а з північного сходу — Червоним морем. На південь від екватора Африка звужується, і тому вплив Атлантичного та Індійського океанів тут сильніший, ніж на півночі.
Загалом вплив океанів на природу материка обмежений і відчувається переважно на узбережжях. Пояснюється це, зокрема, незначною розчленованістю берегової лінії.
наука стала отраслью производства
возросла взаимозависимость науки, технологии и техники в производстве высокотехнолгичной продукции
НТР оказывает воздействие на отраслевую и территориальную структуру производительных сил государств и мира в целом. Отраслевая – напр., швейная, и.т.д. Территориальная – разбивка производительных сил по территории