Озеро Байкал – таємниче і загадкове. Його красою туристи захоплюються вже багато років. В озеро впадає 336 річок і струмків.
Глибина озера Байкал в середньому 730 м. Максимальна глибина озера 1642 м. Навіть на глибині 40 м прекрасно видно дно. Навесні рівень води більше.
Байкал знаходиться в південній частині Східного Сибіру. Озеро розташовується на території республіки Бурятія, а також Іркутської області.
Скільки років Байкалу? Точну цифру назвати складно. Вік озера вчені традиційно визначають в 25-35 млн років.
Головне багатство озера – вода, яка становить 90% всіх запасів прісної води Росії і 20% загальносвітових запасів. Вона чиста і прозора, а її насиченість киснем в 2 рази перевищує його вміст у звичайних водоймах. Існують дві причини цього феномену:
Розчинність кисню у воді залежить від її температури. Чим менше температура, тим більше у воді кисню. Вода в озері Байкал дуже холодна. На глибині 100 м вона не більше 3-4 ° С. Також воду насичують киснем водорості. Байкальська вода також очищається за рахунок діяльності планктонних рачків. Рачки фільтрують і поглинають клітини водоростей і бактерій. А чисту воду повертають у Байкал. Свій внесок в очищення води вносять губки, молюски та хробаки, поїдаючи різні відмираючі організми. Озеро Байкал пом’якшує континентальний клімат цих районів. Акумулюючи отримане за літні місяці тепло, Байкал віддає його з настанням зимових холодів. Ще один незрозумілий феномен – берегт озера розходяться зі швидкістю 1,5-2 см на рік.
Клімат Євразії більш різноманітний і контрастний, ніж у Північній Америці. Тут літо тепліше, а зима холодніша (в Оймяконській западині розташований полюс холоду Північної півкулі, –71 °С). Опадів випадає досить багато, особливо по окраїнах (крім узбережжя Північного Льодовитого океану). На півдні розташоване «найвологіше» місце на Землі — містечко Чепуранджі (південно-східні схили Гімалаїв), де випадає понад 10 000 мм опадів на рік. Однак клімат Євразії в цілому сухіший, ніж клімат Північної Америки. У горах Євразії, як і на інших материках, кліматичні умови змінюються із висотою. Вони найбільш суворі в районах високогір’я, особливо на Памірі й Тибеті.
Для Євразії характерна надзвичайна різноманітність кліматичних умов. Цьому сприяють такі чинники:
o величезні розміри материка й різна кількість сонячної енергії, яку одержують різні області;
o видовженість континенту зі сходу на захід і з півночі на південь;
o порізаність його західної, південної та південно-східної окраїн;
o вплив океанів і різна віддаленість окремих районів материка від них;
o чергування рівнин і гір.
Основний атмосферний процес, що формує клімат більшої частини Євразії, – західне перенесення вітрів.
Глибина озера Байкал в середньому 730 м. Максимальна глибина озера 1642 м. Навіть на глибині 40 м прекрасно видно дно. Навесні рівень води більше.
Байкал знаходиться в південній частині Східного Сибіру. Озеро розташовується на території республіки Бурятія, а також Іркутської області.
Скільки років Байкалу? Точну цифру назвати складно. Вік озера вчені традиційно визначають в 25-35 млн років.
Головне багатство озера – вода, яка становить 90% всіх запасів прісної води Росії і 20% загальносвітових запасів. Вона чиста і прозора, а її насиченість киснем в 2 рази перевищує його вміст у звичайних водоймах.
Існують дві причини цього феномену:
Розчинність кисню у воді залежить від її температури. Чим менше температура, тим більше у воді кисню. Вода в озері Байкал дуже холодна. На глибині 100 м вона не більше 3-4 ° С.
Також воду насичують киснем водорості.
Байкальська вода також очищається за рахунок діяльності планктонних рачків. Рачки фільтрують і поглинають клітини водоростей і бактерій. А чисту воду повертають у Байкал. Свій внесок в очищення води вносять губки, молюски та хробаки, поїдаючи різні відмираючі організми.
Озеро Байкал пом’якшує континентальний клімат цих районів. Акумулюючи отримане за літні місяці тепло, Байкал віддає його з настанням зимових холодів.
Ще один незрозумілий феномен – берегт озера розходяться зі швидкістю 1,5-2 см на рік.
Клімат Євразії більш різноманітний і контрастний, ніж у Північній Америці. Тут літо тепліше, а зима холодніша (в Оймяконській западині розташований полюс холоду Північної півкулі, –71 °С). Опадів випадає досить багато, особливо по окраїнах (крім узбережжя Північного Льодовитого океану). На півдні розташоване «найвологіше» місце на Землі — містечко Чепуранджі (південно-східні схили Гімалаїв), де випадає понад 10 000 мм опадів на рік. Однак клімат Євразії в цілому сухіший, ніж клімат Північної Америки. У горах Євразії, як і на інших материках, кліматичні умови змінюються із висотою. Вони найбільш суворі в районах високогір’я, особливо на Памірі й Тибеті.
Для Євразії характерна надзвичайна різноманітність кліматичних умов. Цьому сприяють такі чинники:
o величезні розміри материка й різна кількість сонячної енергії, яку одержують різні області;
o видовженість континенту зі сходу на захід і з півночі на південь;
o порізаність його західної, південної та південно-східної окраїн;
o вплив океанів і різна віддаленість окремих районів материка від них;
o чергування рівнин і гір.
Основний атмосферний процес, що формує клімат більшої частини Євразії, – західне перенесення вітрів.