Географічне положення значної території Північної Америки в субарктичних та помірних широтах зумовлює суттєвий вплив західного перенесення повітря. Південно-східна частина материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану, а у північних полярних районах формуються північно-східні вітри.
Розподіл тепла і вологи на материку в значній мірі залежить від особливостей рельєфу. Зокрема, велику перешкоду для західного потоку повітря створює гірська система Кордильєр. Долаючи її, повітряні маси, що надходять з Тихого океану, залишають всю вологу на узбережжі та західних схилах гір і проникають далі на схід вже більш сухими. На сході Північної Америки значно нижчі гори Аппалачі. Проте й вони також частково перешкоджають проникненню вологого повітря з Атлантики вглиб континенту.
Відсутність гір на півночі та півдні материка, рівнинність його центральних областей дають можливість холодним арктичним повітряним масам далеко на південь. Хвилі холоду іноді досягають узбережжя Мексиканської затоки, приносячи різке похолодання, морози, які супроводжуються снігопадами. Буває й навпаки: тепле тропічне повітря з півдня поширюється далеко на північ, приносячи відлигу.
На межі зіткнення арктичних і помірних, тропічних і помірних повітряних мас формуються атмосферні фронти, де виникають циклони, з якими пов’язані опади.
Гірські масиви Кордильєр та Аппалачів, що розташовані меридіонально, створюють ефект „аеродинамічної труби”, якою проносяться руйнівні смерчі (торнадо), що утворюються в результаті зіткнення повітряних мас із значними контрастами температури.
Євразія розташована в усіх кліматичних поясах північної півкулі, тому в її межах є всі типи природних зон Землі.
Як правило, зони витягнуті із заходу на схід. Але складне будову поверхні материка і циркуляція атмосфери визначають нерівномірне зволоження різних його частин. У центрі Євразії у внутрішніх улоговинах дуже мало опадів, жарке літо і холодна зима. Для життя рослин тут гостро не вистачає вологи. Тут розташовані напівпустелі і пустелі. Від тропічних пустель Африки і Австралії вони відрізняються більш холодною зимою з морозами. Тому в азіатських пустинях немає рослин, що запасають воду в тканинах, - сукулентів. Взимку вода, замерзнувши, могла б розірвати рослинні клітини. У пустелях помірного і субтропічного поясу ростуть полину, солянки саксаул. Бурі і сіро-бурі грунти не утворюють суцільного покриву, так само як і рослинність. Органічних речовин у них мало. На багатьох ділянках грунту засолені.
Таким чином, найбільш цікавою для розгляду в даній роботі є тема: «Пустелі Євразії». При цьому суть роботи розкривається через наступні завдання:
-Охарактеризувати виникнення пустель;
-Відобразити географічне положення пустель Євразії;
-Виявити особливості піщаних пустель;
-Розглянути рослинний і тваринний світ пустель Євразії;
-Розкрити використання пустель Євразії людиною.
При написанні контрольної роботи була використана навчальна та періодична література наступних авторів: Алібеков С.Т., Бабаєв А., Власова Т.В. і Штайн Л.
Географічне положення значної території Північної Америки в субарктичних та помірних широтах зумовлює суттєвий вплив західного перенесення повітря. Південно-східна частина материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану, а у північних полярних районах формуються північно-східні вітри.
Розподіл тепла і вологи на материку в значній мірі залежить від особливостей рельєфу. Зокрема, велику перешкоду для західного потоку повітря створює гірська система Кордильєр. Долаючи її, повітряні маси, що надходять з Тихого океану, залишають всю вологу на узбережжі та західних схилах гір і проникають далі на схід вже більш сухими. На сході Північної Америки значно нижчі гори Аппалачі. Проте й вони також частково перешкоджають проникненню вологого повітря з Атлантики вглиб континенту.
Відсутність гір на півночі та півдні материка, рівнинність його центральних областей дають можливість холодним арктичним повітряним масам далеко на південь. Хвилі холоду іноді досягають узбережжя Мексиканської затоки, приносячи різке похолодання, морози, які супроводжуються снігопадами. Буває й навпаки: тепле тропічне повітря з півдня поширюється далеко на північ, приносячи відлигу.
На межі зіткнення арктичних і помірних, тропічних і помірних повітряних мас формуються атмосферні фронти, де виникають циклони, з якими пов’язані опади.
Гірські масиви Кордильєр та Аппалачів, що розташовані меридіонально, створюють ефект „аеродинамічної труби”, якою проносяться руйнівні смерчі (торнадо), що утворюються в результаті зіткнення повітряних мас із значними контрастами температури.
Объяснение:
Євразія розташована в усіх кліматичних поясах північної півкулі, тому в її межах є всі типи природних зон Землі.
Як правило, зони витягнуті із заходу на схід. Але складне будову поверхні материка і циркуляція атмосфери визначають нерівномірне зволоження різних його частин. У центрі Євразії у внутрішніх улоговинах дуже мало опадів, жарке літо і холодна зима. Для життя рослин тут гостро не вистачає вологи. Тут розташовані напівпустелі і пустелі. Від тропічних пустель Африки і Австралії вони відрізняються більш холодною зимою з морозами. Тому в азіатських пустинях немає рослин, що запасають воду в тканинах, - сукулентів. Взимку вода, замерзнувши, могла б розірвати рослинні клітини. У пустелях помірного і субтропічного поясу ростуть полину, солянки саксаул. Бурі і сіро-бурі грунти не утворюють суцільного покриву, так само як і рослинність. Органічних речовин у них мало. На багатьох ділянках грунту засолені.
Таким чином, найбільш цікавою для розгляду в даній роботі є тема: «Пустелі Євразії». При цьому суть роботи розкривається через наступні завдання:
-Охарактеризувати виникнення пустель;
-Відобразити географічне положення пустель Євразії;
-Виявити особливості піщаних пустель;
-Розглянути рослинний і тваринний світ пустель Євразії;
-Розкрити використання пустель Євразії людиною.
При написанні контрольної роботи була використана навчальна та періодична література наступних авторів: Алібеков С.Т., Бабаєв А., Власова Т.В. і Штайн Л.
Объяснение: