Крім стабільного забезпечення населення країни якісним, безпечним, доступним продовольством, сільське господарство України спроможне на вагомий внесок у розв'язання світової проблеми голоду. Його потенціал виробництва значно перевищує потреби внутрішнього ринку[1].
Сільськогосподарські угіддя займають 42 млн. гектарів, або 70 % загального фонду країни. 78,9 % сільськогосподарських угідь — орні землі та багаторічні насадження, 13,0 % — пасовища, 8,4 % — сіножаті. Найвища частка орних земель — у степових районах (70–80 %) і лісостеповій зоні. Пасовища зосереджені, в основному, в Карпатах, на Поліссі та в південно-східних степових областях, сіножаті — в долинах річок лісової і лісостепової зон.
Станом на 2015 рік українські сільгоспвиробники постачають свою продукцію в 190 країн світу[2].
За даними уряду, станом на 2018 рік агросектор займає майже 17 % ВВП України і приносить майже 38 % валютної виручки.[3]
Найбільша кількість ендемічних таксонів трапляється на островах, що зумовлено їхньою географічною ізоляцією. Такі архіпелаги, як Гавайські острови та Галапагоські острови мають найбільшу частку ендеміків серед видів, що їх населяють.
Ендемізм також може розвиватись і на іншим чином ізольованих територіях: таких, як прохолодні високогір'я Ефіопії (їх населяють види, що не можуть вижити в оточуючому цей район жаркому кліматі африканських низин, такі як ефіопський вовк), або озеро Байкал.
Ендемічні види, з огляду на обмежений ареал і, як наслідок, невелику чисельність, часто заносять до Червоних книг як рідкісні та зникаючі.
Сільськогосподарські угіддя займають 42 млн. гектарів, або 70 % загального фонду країни. 78,9 % сільськогосподарських угідь — орні землі та багаторічні насадження, 13,0 % — пасовища, 8,4 % — сіножаті. Найвища частка орних земель — у степових районах (70–80 %) і лісостеповій зоні. Пасовища зосереджені, в основному, в Карпатах, на Поліссі та в південно-східних степових областях, сіножаті — в долинах річок лісової і лісостепової зон.
Станом на 2015 рік українські сільгоспвиробники постачають свою продукцію в 190 країн світу[2].
За даними уряду, станом на 2018 рік агросектор займає майже 17 % ВВП України і приносить майже 38 % валютної виручки.[3]
Найбільша кількість ендемічних таксонів трапляється на островах, що зумовлено їхньою географічною ізоляцією. Такі архіпелаги, як Гавайські острови та Галапагоські острови мають найбільшу частку ендеміків серед видів, що їх населяють.
Ендемізм також може розвиватись і на іншим чином ізольованих територіях: таких, як прохолодні високогір'я Ефіопії (їх населяють види, що не можуть вижити в оточуючому цей район жаркому кліматі африканських низин, такі як ефіопський вовк), або озеро Байкал.
Ендемічні види, з огляду на обмежений ареал і, як наслідок, невелику чисельність, часто заносять до Червоних книг як рідкісні та зникаючі.