Туризм (від франц. tour — прогулянка, поїздка, подорож) — один із видів активного відпочинку, що являє собою подорожі, здійснені з метою пізнання тих або інших районів, нових країн із просвітительською, оздоровчою, професійно-діловою, спортивною, релігійною або іншою метою.
За географічною ознакою розрізняють внутрішній та міжнародний туризм.
Внутрішній туризм — це подорожі громадян усередині країни без перетину державного кордону.
Міжнародний туризм — поїздки з туристичною метою за межі країни постійного проживання. У міжнародному туризмі виділяють дві його форми — іноземний (в’їзний) і зарубіжний (виїзний).
Залежно від головної мети подорожі туризм поділяють на пізнавальний (екскурсійний), рекреаційний (оздоровчий), діловий, спортивний, екологічний, сільський (зелений), релігійний, пригодницький (екстремальний) тощо.
2. Які чинники впливають на розвиток туризму.
Основою для розвитку туризму є різноманітні рекреаційні ресурси — компоненти природи та культурно-історичні комплекси, що сприяють відновленню та розвитку фізичних та духовних сил людини, її працездатності.
Природне різноманіття створює умови для розвитку різних туристичних напрямків: у горах — альпінізму, скелелазіння, гірськолижного туризму; на узбережжях теплих морів популярні пляжний відпочинок, серфінг (ковзання хвилями на спеціальній дошці), дайвінг (підводне плавання з аквалангом). На Землі чимало місць для організації різноманітних екскурсійних турів та сафарі, рафтингу (сплав по річках), екологічного туризму. Навіть холодні простори Антарктиди та Гренландії або спекотні пустелі Сахари та Аравійського півострова знаходять своїх прихильників.
Кожна країна та народ мають свою неповторну культурну спадщину. Об’єктами туристичної діяльності є пам’ятники та архітектурні комплекси старих міст, музеї, театри, об’єкти релігійного культу, бібліотеки.
Наявні природні та історико-культурні ресурси складають рекреаційно-ресурсний потенціал певної країни або регіону.
Вагоме значення для розвитку туризму мають вигідне географічне положення території, рівень її економічного розвитку, наявність зручних транспортних зв’язків.
Впливають на розвиток туризму й політичні чинники — внутрішньополітична ситуація та відносини між країнами.
3. Туризм як складова національної економіки.
Туризм — це не лише подорожі та відпочинок, а й важлива сфера господарської діяльності. Для забезпечення прийому, обслуговування та перевезення туристів формується та працює туристична інфраструктура — сукупність різних підприємств туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорт, заклади культури, спорту тощо).
Таким чином, туризм безпосередньо стимулює розвиток економіки, зокрема транспорту, торгівлі, зв’язку, будівництва, сільського господарства, харчової промисловості, виробництва товарів широкого вжитку. Це, у свою чергу, сприяє створенню нових робочих місць, забезпечує зайнятість населення та зростання його доходів.
Туризм збільшує приплив фінансових ресурсів до країни. Він не лише дає доходи туристичним компаніям, а й забезпечує податкові надходження, попит на продукти харчування та різні види супутніх послуг.
Часто завдяки туризму у віддалених територій з’являється стимул до розвитку. Зокрема, там відроджуються забуті ремесла й окремі види народної творчості.
Важливу роль у розвитку туристичної діяльності мають рекреаційні ресурси морських узбереж та природно-заповідного фонду. Вони створюють сприятливі умови для розвитку пляжного й оздоровчого туризму
Основні маршрути внутрішнього туризму в Україні спрямовані до об’єктів екологічної мережі — чистих річок та озер, лісових масивів, морського узбережжя, а також до архітектурних комплексів міст і селищ.
Идея общественной географии наконец-то завоевывает всеобщее признание. Она заключается в том, чтобы отразить постепенное высвобождение человека и человеческого общества и от сил природы, и от житейских забот. Сегодня все более главенствующими становятся для нас, людей, именно отношения внутри общества. География на первых своих этапах развития была сосредоточена на изучении природных сил, потому что человек зависел от их дифференциации в решающей степени. Затем настала очередь сельского хозяйства занять место главной темы не физической географии, потому что подавляющее большинство человечества было занято аграрным трудом. В XX веке на первый план выдвигается промышленность, и география становится экономической. Но наступает новый век, в передовых странах доля занятых в промышленности опускается ниже одной пятой, настает время для человечества сосредоточиться на общественных отношениях - по крайней мере там, где проблема пропитания уже давно решена. А это значит, что настает время и для географии перенести свои акценты с экономики на более широкие темы, связанные с жизнью общества как такового, а не только одной из ее ипостасей - хозяйства.
Объяснение:
1. Види туризму.
Туризм (від франц. tour — прогулянка, поїздка, подорож) — один із видів активного відпочинку, що являє собою подорожі, здійснені з метою пізнання тих або інших районів, нових країн із просвітительською, оздоровчою, професійно-діловою, спортивною, релігійною або іншою метою.
За географічною ознакою розрізняють внутрішній та міжнародний туризм.
Внутрішній туризм — це подорожі громадян усередині країни без перетину державного кордону.
Міжнародний туризм — поїздки з туристичною метою за межі країни постійного проживання. У міжнародному туризмі виділяють дві його форми — іноземний (в’їзний) і зарубіжний (виїзний).
Залежно від головної мети подорожі туризм поділяють на пізнавальний (екскурсійний), рекреаційний (оздоровчий), діловий, спортивний, екологічний, сільський (зелений), релігійний, пригодницький (екстремальний) тощо.
2. Які чинники впливають на розвиток туризму.
Основою для розвитку туризму є різноманітні рекреаційні ресурси — компоненти природи та культурно-історичні комплекси, що сприяють відновленню та розвитку фізичних та духовних сил людини, її працездатності.
Природне різноманіття створює умови для розвитку різних туристичних напрямків: у горах — альпінізму, скелелазіння, гірськолижного туризму; на узбережжях теплих морів популярні пляжний відпочинок, серфінг (ковзання хвилями на спеціальній дошці), дайвінг (підводне плавання з аквалангом). На Землі чимало місць для організації різноманітних екскурсійних турів та сафарі, рафтингу (сплав по річках), екологічного туризму. Навіть холодні простори Антарктиди та Гренландії або спекотні пустелі Сахари та Аравійського півострова знаходять своїх прихильників.
Кожна країна та народ мають свою неповторну культурну спадщину. Об’єктами туристичної діяльності є пам’ятники та архітектурні комплекси старих міст, музеї, театри, об’єкти релігійного культу, бібліотеки.
Наявні природні та історико-культурні ресурси складають рекреаційно-ресурсний потенціал певної країни або регіону.
Вагоме значення для розвитку туризму мають вигідне географічне положення території, рівень її економічного розвитку, наявність зручних транспортних зв’язків.
Впливають на розвиток туризму й політичні чинники — внутрішньополітична ситуація та відносини між країнами.
3. Туризм як складова національної економіки.
Туризм — це не лише подорожі та відпочинок, а й важлива сфера господарської діяльності. Для забезпечення прийому, обслуговування та перевезення туристів формується та працює туристична інфраструктура — сукупність різних підприємств туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорт, заклади культури, спорту тощо).
Таким чином, туризм безпосередньо стимулює розвиток економіки, зокрема транспорту, торгівлі, зв’язку, будівництва, сільського господарства, харчової промисловості, виробництва товарів широкого вжитку. Це, у свою чергу, сприяє створенню нових робочих місць, забезпечує зайнятість населення та зростання його доходів.
Туризм збільшує приплив фінансових ресурсів до країни. Він не лише дає доходи туристичним компаніям, а й забезпечує податкові надходження, попит на продукти харчування та різні види супутніх послуг.
Часто завдяки туризму у віддалених територій з’являється стимул до розвитку. Зокрема, там відроджуються забуті ремесла й окремі види народної творчості.
Важливу роль у розвитку туристичної діяльності мають рекреаційні ресурси морських узбереж та природно-заповідного фонду. Вони створюють сприятливі умови для розвитку пляжного й оздоровчого туризму
Основні маршрути внутрішнього туризму в Україні спрямовані до об’єктів екологічної мережі — чистих річок та озер, лісових масивів, морського узбережжя, а також до архітектурних комплексів міст і селищ.
Идея общественной географии наконец-то завоевывает всеобщее признание. Она заключается в том, чтобы отразить постепенное высвобождение человека и человеческого общества и от сил природы, и от житейских забот. Сегодня все более главенствующими становятся для нас, людей, именно отношения внутри общества. География на первых своих этапах развития была сосредоточена на изучении природных сил, потому что человек зависел от их дифференциации в решающей степени. Затем настала очередь сельского хозяйства занять место главной темы не физической географии, потому что подавляющее большинство человечества было занято аграрным трудом. В XX веке на первый план выдвигается промышленность, и география становится экономической. Но наступает новый век, в передовых странах доля занятых в промышленности опускается ниже одной пятой, настает время для человечества сосредоточиться на общественных отношениях - по крайней мере там, где проблема пропитания уже давно решена. А это значит, что настает время и для географии перенести свои акценты с экономики на более широкие темы, связанные с жизнью общества как такового, а не только одной из ее ипостасей - хозяйства.