Через всю яркую жизнь Коперника, начиная со студенческих лет в Кракове и до последних дней, проходит основная нить - великое дело утверждения новой системы мира. Призванной заместить в корне неправильную геоцентрическую систему Птолемея.
Первый набросок своей теории Коперник изложил в работе, которая известна под русским названием, как “Малый комментарий Николая Коперника относительно установленных им гипотез о небесных движениях”. Эта книга не была опубликована при жизни автора. В “Малом комментарии” после краткого предисловия, завершающегося упоминанием о теории концентрических сфер Евдекса и Каллиппа, а также теории Птолемея, Николай Коперник указывает на недостатки этих теорий, вынуждающих его предложить свою теорию.
Эта новая теория исходит из следующих требований :
· Не существует единого центра для всех небесных орбит или сфер.
· Центр Земли является не центром мира, а лишь центром тяготения и лунной орбиты.
· Все сферы движутся вокруг Солнца, как вокруг своего центра, вследствие чего Солнце является центром всего мира.
· Отношение расстояния от Земли до Солнца к высоте небесной тверди ( то есть к расстоянию до сферы неподвижных звезд) меньше отношения радиуса Земли к расстоянию от нее до Солнца, причем, расстояние от Земли до Солнца ничтожно мало по сравнению с высотой небесной тверди.
· Всякое движение, замечаемое у небесной тверди, связано не с каким-либо движением самой тверди, а с движением Земли. Земля же, вместе с окружающими ее стихиями (воздухом и водой) совершает в течение суток полный оборот вокруг своих неизменных полюсов, в то время, как твердь небесная и расположенное на ней небо, остаются неподвижными.
· То, что кажется нам движением Солнца, на самом деле связано с движениями Земли и нашей сферы, вместе с которой мы обращаемся вокруг Солнца, как всякая другая планета. Таким образом, Земля обладает более чем одним движением.
· Кажущиеся прямые и попятные движения планет, обусловлены не их движениями, а движением Земли. Следовательно, одного лишь движения самой Земли достаточно для объяснения многих кажущихся неравномерностей на небе.
В этих семи тезисах четко намечены контуры будущей гелиоцентрической системы, сущность которой заключается в том, что Земля одновременно движется и вокруг своей оси и вокруг Солнца.
Формулируя тезисы своей теории Николай Коперник пользуется понятиями астрономии начала 16 века. Так, в его тезисах речь идет о движении сфер, а не о движении планет. Ибо движение планет объяснялось тогда движением сфер, каждая из которых соответствовала определенной планете. Пятый тезис следует понимать как, что сфера неподвижных звезд не участвует в движении планетных сфер, а остается неподвижной. А в последнем тезисе речь идет о петлях описываемых планетами на небе вследствие движения Земли вокруг Солнца. В теории Коперника оказалось достаточно принять допущение о том, что мы наблюдаем за планетами с движущейся Земли, плоскость орбиты которой, почти совпадает с плоскостями орбит других планет. Такое допущение существенно упрощало объяснение петлеобразного движения планет по сравнению со сложной системой эпициклов и дифферентов в теории Птолемея. Необычайно важным был и четвертый тезис : никто до Коперника, а большинство астрономов и после его смерти, не смели приписывать Вселенной столь огромные размеры.
Сформулировав 7 положений своей теории, Коперник переходит к описанию последовательности расположения небесных сфер ( планет). Затем Коперник останавливается на том, почему годовое движение Солнца на небе следует объяснять лишь движением Земли.
Заканчивается “Малый комментарий” следующим утверждением :”Таким образом всего тридцати четырех кругов достаточно для объяснения устройства Вселенной и всего хоровода планет”. Коперник необычайно гордился своим открытием, ибо видел в нем наиболее гармоничное решение проблемы, сохранявшее принцип, в силу которого все движения планет можно интерпретировать как сложения движений по окружности.
Гімала́ї,(санскр. हिमालय, «серце снігів») — найвищі гори на Землі, розташовані в Південній Азії міжТібетським нагір'ям на півночі таІндо-Гангською рівниною на півдні. У ширшому розумінні поширюються наКаракорум, Гіндукуш, Тоба Какар і на багато інших невеликих хребтів, що розпочинаються від Паміру. Розташовані на території сучаснихКитаю, Індії, Непалу, Бутану таПакистану. Довжина системи становить близько 2 500 км, середня висота — близько 6 000 м. Найвища точка Гімалаїв —Джомолунгма (Еверест) заввишки 8 848 м. Для порівняння — Аконкаґуа вАндах, що є найвищою вершиною за межами Азії, має висоту 6 962 м, тоді як Гімалаї мають більше 100 вершин понад 7 200 метрів і 10 вершин висотою понад 8000 м.[1]
Виникли в альпійському орогенезі, внаслідок зіткнення Індійської платформи з Азією; сучасні рухи зростання; землетруси; кліматично-рослинні яруси: мусонні, твердолистяні, хвойні ліси, альпійські луки; вічні сніги і льодовики; витоки багатьох рік, зокрема Гангу.
Утворюють різко виражений кліматичний і природний рубіж між гірськими пустелями Центральної Азії і тропічними ландшафтами Південної Азії.
Складені з магматичних та осадових порід.
Південні передгір'я складені переважно пісковиками іконгломератами, корінні схили і осьова зона — гнейсами,кристалічними сланцями, гранітами,філітами та іншими кристалічними та метаморфічними породами.
Гімалаї підносяться над Індо-Гангською рівниною трьома ярусами — гори Шівалік(Передгімалаї), Малі Гімалаї (хребти Пір-Панджал, Дхаоладхар та ін.) і Великі Гімалаї, які відділені від двох попередніх структур ланцюгом поздовжніх западин. Великі Гімалаї поділяють на Ассамські, Непальські, Кумаонські та Пенджабські Гімалаї. Для Великих Гімалаїв характерні гребені альпійського типу, значні висотні контрасти, потужне заледеніння (площа льодовиків понад 33 тис. км²).
Північні, більш короткі схили, які прилягають до порівняно вищого Тібетського нагір'я, мають меншу відносну висоту, ніж південні. Вони обмежені долинами річок Цангпо (Брахмапутра), Інд. У Гімалаях беруть початок основні річки Азії — Інд, Ганг,Брахмапутра. Південні схили Гімалаїв знаходяться під сильним впливом літнього мусону, характерними є сильні опади, добре розвинена висотна поясність фауни. На північних схилах вплив мусону слабшає, домінують гірські степи, напівпустелі. Вище 5000 м — ландшафти гляціально-нівального поясу.
Гірські перевалиРедагувати
Рельєф місцевості створює декілька доступних для перетину перевалівчерез гори, включаючи:
Банігал (англ. Banihal Pass) — важливий прохід, що сполучає гірські райони Джамму з долиною Кашмір.Зоджі-Ла (англ. Zoji La) лежить між долиною Кашмір та округом Каргіл, і є єдиним західним входом у високогір'я Ладакх.Перевал Рогтанг (англ. Rohtang Pass) в штаті Хімачал-Прадеш, Індія.Перевал Моган (англ. Mohan Pass) є основним у рогах Шивалік, найпівденніших і геологічно молодих передгір'ях, що йдуть паралельно основним Гімалаям в Сіккімі.
Найвідоміші вершини Гімалаїв та прилеглих хребтівРедагувати
НазваВисота (м)Перше сходженняПриміткиДжомолунгма8 8481953Знаходиться на кордоні Непалута КНР (Тибет).K28 6111954Знаходиться на кордоні міжСінцзяном, КНРта Пакистаном.Канченджанга8 5861955Знаходиться на східному кордоні Непалута Сіккіму, Індія.Лхоцзе8 5161956Знаходиться на кордоні Непалута КНР (Тибет).Макалу8 4621955Знаходиться на кордоні Непалута КНР (Тибет), на схід відДжомолунгми.Чо-Ойю8 2011954Знаходиться на кордоні Непалута КНР (Тибет), на захід відДжомолунгми.Дхаулагірі8 1671960Знаходиться в центральномуНепалі.Манаслу8 1561956Знаходиться в центральномуНепалі.Аннапурна8 0911950Знаходиться в центральномуНепалі.Хідден-пік8 0801958Місце розташування —Пакистан,КаракорумБроуд-пік8 0471957Місце розташування —Пакистан,КаракорумГашербрум II8 0351956Місце розташування —Пакистан,КаракорумШишабангма8 0131964Місце розташування —КНР (Тибет), біля 10 км на північ від кордону з Непалом.Гіачунг Канг7 9521964Знаходиться на кордоні Непалута КНР (Тибет). Найвища вершина, що не досягає 8 000 метрів.Гашербрум IV7 9251958Місце розташування —Пакистан,КаракорумНупце7 8611961Розташовується в тому ж масиві, що йДжомолунгмата ЛхоцзеМашербрум7 8211960Місце розташування —Пакистан,КаракорумНанда-Деві7 8171936Місце розташування —Уттаракханд,Індія.Ракапоші7 7881958Місце розташування —Пакистан,КаракорумТіріч-Мір7 7081950Місце розташування —Пакистан. Найвища вершинаГіндукушГангкхар Пуенсум7 570—Місце розташування —Бутан. Найвища у світі непідкорена вершина.Пік Ісмаїла Самані7 4951933Місце розташування —Таджикистан,Памір.Мачапучаре6 9931957Місце розташування — гірський масивАннапурна,Непал.Ама-Даблам6 8481961Місце розташування — район Кхумбу,Непал.Кайлас6 638—Розташований у західномуТибеті поблизу витоків рік Інд,Брахмапутра,Ґхаґхара таСатледж. Священний вбоні, буддизмі,індуїзмі таджайнізмі.
Через всю яркую жизнь Коперника, начиная со студенческих лет в Кракове и до последних дней, проходит основная нить - великое дело утверждения новой системы мира. Призванной заместить в корне неправильную геоцентрическую систему Птолемея.
Первый набросок своей теории Коперник изложил в работе, которая известна под русским названием, как “Малый комментарий Николая Коперника относительно установленных им гипотез о небесных движениях”. Эта книга не была опубликована при жизни автора. В “Малом комментарии” после краткого предисловия, завершающегося упоминанием о теории концентрических сфер Евдекса и Каллиппа, а также теории Птолемея, Николай Коперник указывает на недостатки этих теорий, вынуждающих его предложить свою теорию.
Эта новая теория исходит из следующих требований :
· Не существует единого центра для всех небесных орбит или сфер.
· Центр Земли является не центром мира, а лишь центром тяготения и лунной орбиты.
· Все сферы движутся вокруг Солнца, как вокруг своего центра, вследствие чего Солнце является центром всего мира.
· Отношение расстояния от Земли до Солнца к высоте небесной тверди ( то есть к расстоянию до сферы неподвижных звезд) меньше отношения радиуса Земли к расстоянию от нее до Солнца, причем, расстояние от Земли до Солнца ничтожно мало по сравнению с высотой небесной тверди.
· Всякое движение, замечаемое у небесной тверди, связано не с каким-либо движением самой тверди, а с движением Земли. Земля же, вместе с окружающими ее стихиями (воздухом и водой) совершает в течение суток полный оборот вокруг своих неизменных полюсов, в то время, как твердь небесная и расположенное на ней небо, остаются неподвижными.
· То, что кажется нам движением Солнца, на самом деле связано с движениями Земли и нашей сферы, вместе с которой мы обращаемся вокруг Солнца, как всякая другая планета. Таким образом, Земля обладает более чем одним движением.
· Кажущиеся прямые и попятные движения планет, обусловлены не их движениями, а движением Земли. Следовательно, одного лишь движения самой Земли достаточно для объяснения многих кажущихся неравномерностей на небе.
В этих семи тезисах четко намечены контуры будущей гелиоцентрической системы, сущность которой заключается в том, что Земля одновременно движется и вокруг своей оси и вокруг Солнца.
Формулируя тезисы своей теории Николай Коперник пользуется понятиями астрономии начала 16 века. Так, в его тезисах речь идет о движении сфер, а не о движении планет. Ибо движение планет объяснялось тогда движением сфер, каждая из которых соответствовала определенной планете. Пятый тезис следует понимать как, что сфера неподвижных звезд не участвует в движении планетных сфер, а остается неподвижной. А в последнем тезисе речь идет о петлях описываемых планетами на небе вследствие движения Земли вокруг Солнца. В теории Коперника оказалось достаточно принять допущение о том, что мы наблюдаем за планетами с движущейся Земли, плоскость орбиты которой, почти совпадает с плоскостями орбит других планет. Такое допущение существенно упрощало объяснение петлеобразного движения планет по сравнению со сложной системой эпициклов и дифферентов в теории Птолемея. Необычайно важным был и четвертый тезис : никто до Коперника, а большинство астрономов и после его смерти, не смели приписывать Вселенной столь огромные размеры.
Сформулировав 7 положений своей теории, Коперник переходит к описанию последовательности расположения небесных сфер ( планет). Затем Коперник останавливается на том, почему годовое движение Солнца на небе следует объяснять лишь движением Земли.
Заканчивается “Малый комментарий” следующим утверждением :”Таким образом всего тридцати четырех кругов достаточно для объяснения устройства Вселенной и всего хоровода планет”. Коперник необычайно гордился своим открытием, ибо видел в нем наиболее гармоничное решение проблемы, сохранявшее принцип, в силу которого все движения планет можно интерпретировать как сложения движений по окружности.
Найвища точка Гімалаїв —Джомолунгма (Еверест) заввишки 8 848 м. Для порівняння — Аконкаґуа вАндах, що є найвищою вершиною за межами Азії, має висоту 6 962 м, тоді як Гімалаї мають більше 100 вершин понад 7 200 метрів і 10 вершин висотою понад 8000 м.[1]
Виникли в альпійському орогенезі, внаслідок зіткнення Індійської платформи з Азією; сучасні рухи зростання; землетруси; кліматично-рослинні яруси: мусонні, твердолистяні, хвойні ліси, альпійські луки; вічні сніги і льодовики; витоки багатьох рік, зокрема Гангу.
Утворюють різко виражений кліматичний і природний рубіж між гірськими пустелями Центральної Азії і тропічними ландшафтами Південної Азії.
Складені з магматичних та осадових порід.
Південні передгір'я складені переважно пісковиками іконгломератами, корінні схили і осьова зона — гнейсами,кристалічними сланцями, гранітами,філітами та іншими кристалічними та метаморфічними породами.
Гімалаї підносяться над Індо-Гангською рівниною трьома ярусами — гори Шівалік(Передгімалаї), Малі Гімалаї (хребти Пір-Панджал, Дхаоладхар та ін.) і Великі Гімалаї, які відділені від двох попередніх структур ланцюгом поздовжніх западин. Великі Гімалаї поділяють на Ассамські, Непальські, Кумаонські та Пенджабські Гімалаї. Для Великих Гімалаїв характерні гребені альпійського типу, значні висотні контрасти, потужне заледеніння (площа льодовиків понад 33 тис. км²).
Північні, більш короткі схили, які прилягають до порівняно вищого Тібетського нагір'я, мають меншу відносну висоту, ніж південні. Вони обмежені долинами річок Цангпо (Брахмапутра), Інд. У Гімалаях беруть початок основні річки Азії — Інд, Ганг,Брахмапутра. Південні схили Гімалаїв знаходяться під сильним впливом літнього мусону, характерними є сильні опади, добре розвинена висотна поясність фауни. На північних схилах вплив мусону слабшає, домінують гірські степи, напівпустелі. Вище 5000 м — ландшафти гляціально-нівального поясу.
Гірські перевалиРедагувати
Рельєф місцевості створює декілька доступних для перетину перевалівчерез гори, включаючи:
Банігал (англ. Banihal Pass) — важливий прохід, що сполучає гірські райони Джамму з долиною Кашмір.Зоджі-Ла (англ. Zoji La) лежить між долиною Кашмір та округом Каргіл, і є єдиним західним входом у високогір'я Ладакх.Перевал Рогтанг (англ. Rohtang Pass) в штаті Хімачал-Прадеш, Індія.Перевал Моган (англ. Mohan Pass) є основним у рогах Шивалік, найпівденніших і геологічно молодих передгір'ях, що йдуть паралельно основним Гімалаям в Сіккімі.
Найвідоміші вершини Гімалаїв та прилеглих хребтівРедагувати
НазваВисота (м)Перше сходженняПриміткиДжомолунгма8 8481953Знаходиться на кордоні Непалута КНР (Тибет).K28 6111954Знаходиться на кордоні міжСінцзяном, КНРта Пакистаном.Канченджанга8 5861955Знаходиться на східному кордоні Непалута Сіккіму, Індія.Лхоцзе8 5161956Знаходиться на кордоні Непалута КНР (Тибет).Макалу8 4621955Знаходиться на кордоні Непалута КНР (Тибет), на схід відДжомолунгми.Чо-Ойю8 2011954Знаходиться на кордоні Непалута КНР (Тибет), на захід відДжомолунгми.Дхаулагірі8 1671960Знаходиться в центральномуНепалі.Манаслу8 1561956Знаходиться в центральномуНепалі.Аннапурна8 0911950Знаходиться в центральномуНепалі.Хідден-пік8 0801958Місце розташування —Пакистан,КаракорумБроуд-пік8 0471957Місце розташування —Пакистан,КаракорумГашербрум II8 0351956Місце розташування —Пакистан,КаракорумШишабангма8 0131964Місце розташування —КНР (Тибет), біля 10 км на північ від кордону з Непалом.Гіачунг Канг7 9521964Знаходиться на кордоні Непалута КНР (Тибет). Найвища вершина, що не досягає 8 000 метрів.Гашербрум IV7 9251958Місце розташування —Пакистан,КаракорумНупце7 8611961Розташовується в тому ж масиві, що йДжомолунгмата ЛхоцзеМашербрум7 8211960Місце розташування —Пакистан,КаракорумНанда-Деві7 8171936Місце розташування —Уттаракханд,Індія.Ракапоші7 7881958Місце розташування —Пакистан,КаракорумТіріч-Мір7 7081950Місце розташування —Пакистан. Найвища вершинаГіндукушГангкхар Пуенсум7 570—Місце розташування —Бутан. Найвища у світі непідкорена вершина.Пік Ісмаїла Самані7 4951933Місце розташування —Таджикистан,Памір.Мачапучаре6 9931957Місце розташування — гірський масивАннапурна,Непал.Ама-Даблам6 8481961Місце розташування — район Кхумбу,Непал.Кайлас6 638—Розташований у західномуТибеті поблизу витоків рік Інд,Брахмапутра,Ґхаґхара таСатледж. Священний вбоні, буддизмі,індуїзмі таджайнізмі.